1/490
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
28 січня 2020 року м. Київ№ 640/13749/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клочкової Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні (письмовому провадженні) клопотання приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом
приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт»
до Державної комісії України по запасах корисних копалин України,
Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України»
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Державна служба геології та надр України,
приватне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот»
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (надалі - позивач), адреса: 04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 70 до Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (надалі - відповідач 1), адреса: 01133, місто Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7, к. 816, Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" (надалі - відповідач 2), адреса: 03057, місто Київ, вулиця Антона Цедіка, будинок 16, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна служба геології та надр України (надалі - третя особа 1), адреса: 03057, місто Київ, вулиця Антона Цедіка, будинок 16, приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (надалі - третя особа 2), адреса: 04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 8, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної комісії України по запасах корисних копалин, прийняте у формі протоколу від 10 лютого 2010 року №1914 з моменту прийняття цього рішення, а саме з 10 лютого 2010 року;
- зобов'язати Державне науково-виробниче підприємство "Державний інформаційний геологічний фонд України" виключити з державного балансу інформацію про балансові запаси піску Козинського родовища (об'єкт надрокористування: ділянка Козинська; корисні копалини: пісок; адміністративна область: Київська; адміністративний район: Обухівський; прив'язка на місцевості: північно-східна частина акваторії Канівського водосховища біля села Українка) (протокол від 10 лютого 2010 року №1914).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року позовна заява приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» залишена без руху та останньому наданий строк для усунення виявлених судом недоліків, у тому числі, шляхом подання до суду заяви про поновлення строків звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду були надані відповідні письмові пояснення.
З метою недопущення порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, зокрема, щодо права доступу до правосуддя, ухвалою Окружного адміністративного суду міста від 21 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
При цьому, суд звертає увагу, що питання про визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою, судом під час відкриття провадження у справі не вирішувалось.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року клопотання представника приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 року клопотання Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» про поновлення строку, встановлення для подання відзиву на позовну заяву задоволено.
В подальшому, представником приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано клопотання про залишення позовної заяви приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування поданого клопотання представник третьої особи 2 зазначив, що позивач, починаючи з 2010 року був обізнаний про оскаржувані рішення, а тому пропустив строк для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Так, представник третьої особи 2 у своєму клопотанні вказав, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач з 1996 року є надрокористувачем Ново-Українського родовища пісків, що розташоване поряд з Козинським родовищем пісків та зобов'язаний щорічно подавати звіт про підрахунки запасів пісків.
Обов'язок щорічного звітування про запаси пісків спростовує твердження позивача, як наголошує на цьому представник третьої особи 2, про те, що він дізнався про «подвійний підрахунок запасів пісків Ново-Українського та Козинського родовищ», яке виражено в оскаржуваному рішенні відповідачів лише у 2019 році.
У своєму клопотанні представник третьої особи 2 також зазначив, що подаючи у 2016 році до Державної служби геології та надр України заяву про продовження строку дії спеціального дозволу №672, позивач використав дані щодо запасу пісків, які були відображені у оскаржуваному рішення відповідача.
Крім того, листом ДНВП «Геоінформ України» від 06 жовтня 2017 року №06/306-4027 позивач був повідомлений, як стверджує представник третьої особи 2, щодо перетину ділянок надр Ново-Українського та Козинського родовищ, в тому числі, з врахуванням протоколу ДКЗ України від 10 лютого 2010 року №1914, який оскаржується позивачем.
Також, у клопотанні зазначено, що оскаржуване позивачем рішення було предметом дослідження в рамках адміністративної справи №826/126/18, у якій ухвалено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року. Під час розгляду даної адміністративної справи позивач надавав власні заперечення щодо оскаржуваного рішення, що, за твердженнями представника третьої особи 2, також свідчить про його обізнаність щодо наявності цього рішення ще у 2018 році та раніше.
Таким чином, представник третьої особи 2 вважає, що, оскільки позивач був обізнаний про наявність оскаржуваного рішення ще з 2010 року, то ним пропущено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду щодо його оскарження, а твердження позивача щодо того, що останній дізнався про його існування лише у 2019 року, за доводами представника третьої особи 2, спрямовані на введення суду в оману з метою поновлення строків та перегляду рішень відповідачів, які прийняті ще у 2010 році, у зв'язку з чим, просив залишити позовну заяву без розгляду.
Заперечуючи проти задоволення клопотання представника третьої особи 2, представник позивача подав через канцелярію суду клопотання про відмову у задоволенні клопотання представник третьої особи 2.
В обґрунтування свого клопотання представник позивача зазначив, що позивачем не подавалось заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, оскільки останній дізнався про порушення своїх прав лише 13 лютого 2019 року, а тому, за твердженнями представника позивача, не було обґрунтованої вимоги в її поданні.
Також, представник позивача послався на те, що відповідь ДКЗ від 13 лютого 2019 року №174/08 позивач отримав на свій запит від 06 лютого 2019 року №01-29-056, в якій зазначено, що Колегією ДКЗ розглядались матеріали звіту з геолого-економічної оцінки піску Козинського родовища, поданих на розгляд ДКЗ акціонерною судноплавною компанією «Укррічфлот», у складі матеріалів звіту розглядались документи, зокрема, спеціальний дозвіл на користування надрами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07 вересня 2007 року №3018, наданий АСК «Укррічфлот».
Підставою для звернення позивача до ДКЗ стало те, що ПрАТ «СК «Укррічфлот» заявляє, що площа Ново-Українського родовища перетинається з площею Козинського родовища руслових пісків в Обухівському районі Київської області.
Також, у клопотанні представник позивача посилається на те, що саме стало обґрунтуванням такого твердження щодо перетину площ родовищ, а також на те, що Козинське родовище остаточно було сформовано лише 10 лютого 2010 року після взяття на баланс запасів його корисної копалини - піску, що й було підтверджено протоколом ДКЗ від 10 лютого 2010 року №1914.
Більш того, у клопотанні зазначено, що з аналізу підстав для обґрунтування звернення позивача до ДКЗ з запитом та системного аналізу чинного законодавства України вбачається, що Ново-Українське родовище пісків було сформовано в 1985 році.
У зв'язку з чим, представник позивача вважає заяву представника третьої особи 2 безпідставною та не підтвердженою належними доказами, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши клопотання представника третьої особи 2 про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду та вирішення, суд виходить з наступного.
У відповідності до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини 2 тієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач оскаржує рішення Державної комісії України по запасах корисних копалин, прийняте у формі протоколу від 10 лютого 2010 року №1914 з моменту прийняття цього рішення, а саме з 10 лютого 2010 року.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року, позивачем були надані письмові пояснення щодо того, що про існування оскаржуваного рішення позивач дізнався лише з відповіді ДКЗ від 13 лютого 2019 року №174/08, а з відповідною позовною заявою звернувся до 24 липня 2019 року, тобто, як вважає позивач, строк для звернення до суду ним пропущено не було (Т.1, арк. 62-63).
Суд ще раз звертає увагу, що саме з метою недопущення порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, зокрема, щодо права доступу до правосуддя, ухвалою Окружного адміністративного суду міста від 21 серпня 2019 року було відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи, проте, питання про визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою, судом під час відкриття провадження у справі не вирішувалось.
Так, відповідно до відомостей діловодства спеціалізованого суду, 02 січня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» з позовом до Державної служби геології та надр України, третя особа - приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт» про визнання протиправним та скасування наказу (адміністративна справа №826/126/18).
Як вбачається з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року у адміністративній справі №826/126/18 публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот», обґрунтовуючи свої позовні вимоги також посилалось на те, що у 2007 році ним отримано спеціальний дозвіл №3018 на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі, дослідно-промисловою розробкою Козинського родовища руслових пісків в Обухівському районі Київської області, за власні кошти провів геологорозвідувальні роботи на ньому, прийняті протоколом Державної комісії по запасах корисних копалин №1914 від 10 лютого 2010 року (Т.1, арк. 202-212).
Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт» було учасником справи №826/126/18 та виступало в ній у якості третьої особи.
Наведене спростовує твердження приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про те, що про існування оскаржуваного рішення останній дізнався лише з відповіді ДКЗ від 13 лютого 2019 року №174/08 на його запит від 06 лютого 2019 року.
Таким чином, обчислення строків звернення позивача до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Державної комісії України по запасах корисних копалин, прийняте у формі протоколу від 10 лютого 2010 року №1914 з моменту прийняття цього рішення, а саме з 10 лютого 2010 року слід обчислювати не з 13 лютого 2019 року, як вважає позивач, а щонайменше з лютого 2018 року, що, в свою чергу, свідчить про те, що станом на 24 липня 2019 року, тобто станом на день звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, позивачем пропущено шестимісячний строк для такого звернення.
Також суд зазначає, що, наполягаючи на тому, що строк звернення до суду не пропущений, представник позивача посилався виключно на те, що обчислювати перебіг строку звернення до суду слід з 13 лютого 2019 року, тобто, з моменту, коли було отримано відповідь на запит, будь-яких інших підстав, з яких позивач вважає, що ним не пропущено строк звернення до адміністративного суду з вказаними вище позовними вимогами, або поважних причин, з яких позивачем пропущено такий строк, матеріали справи не містять, також таких пояснень не було надано представником позивача, як у письмових поясненнях на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року, так і в обґрунтування заперечень проти клопотання представника третьої особи 2 про залишення позовної заяви без розгляду.
Суд звертає увагу, що помилкове обчислення строків, в межах яких особа може звернутись до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів, не може бути розцінено судом, як поважна підстава для поновлення такого строку, у зв'язку з чим, визнає неповажними підстави, на які посилається представник позивача в обґрунтування своєчасності звернення до суду з відповідною позовною заявою, а також наголошує на тому, що представником позивача не подано заяви про визнання причин пропуску строку поважними та його поновлення.
Крім того, суд наголошує, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.
При визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть застосовуватись правила статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.
Так, частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких підстав, а також з урахуванням того, що позивачем не заявлено про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а підстави, на які послався представник позивача, обґрунтовуючи своєчасність звернення до суду з вказаними вище позовними вимогами, визнані судом неповажними, враховуючи те, що позивачем не зазначено інших причин, з яких ним пропущено строк звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання представника третьої особи та залишення позовної заяви без розгляду.
Стосовно заяви представника третьої особи 2 про застосування строків позовної давності (Т.1, арк. 213-215), суд зазначає, що дана справа розглядається в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, у зв'язку з чим при вирішенні питання щодо своєчасності звернення до адміністративного суду з позовними заявами застосовуються положення Кодексу адміністративного судочинства України, а не Цивільного кодексу України, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість цієї заяви, відповідно, про наявність правових підстав для відмови у її задоволенні.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Клопотання представника приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
2. Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» до Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна служба геології та надр України, приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
3. Роз'яснити позивачу його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.
4. У задоволенні заяви представника приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про застосування позовної давності - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Н.В. Клочкова