ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
10 червня 2019 року №640/64/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Агро-Люкс" (місцезнаходження: 54055, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Чкалова, 55, кім. 7, ЄДРПОУ 40199204) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Агро-Люкс", (далі - позивач), до Головного управління ДФС у м. Києві, (також далі - відповідач), про визнання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0033124004 від 05 вересня 2018 року яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 32500,22 грн., (далі - оскаржуване податкове повідомлення-рішення).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/64/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення №0033124004 від 05 вересня 2018 року прийняте за відсутності порушень з боку позивача. Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
У своєму відзиві на адміністративний позов представник відповідача стверджував, що камеральною перевіркою встановлено, що в періоді, охопленому перевіркою, позивачем всупереч вимогам п. 231.6. ст. 231 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі акцизних накладних було проведено реєстрацію акцизних накладних/розрахунку коригування з порушенням законодавчо встановлених строків такої реєстрації.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані "Агро-Люкс» щодо порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за наслідками якої складено акт від 31.07.2018 року № 3188/26-15-40-04/40199204.
Перевіркою встановлено порушення платником граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних, а саме № 82 від 27.07.2017 року по коду товару УКТЗЕД 2710194300, який зареєстрований 14.09.2017 року чим порушено вимоги п. 231.6 ст. 231 Податкового Кодексу.
На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0033124004 від 05 вересня 2018 року яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 32 500,22 грн., (20%) за порушення п. 231.6 ст.231 Податкового кодексу України.
Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження, позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 28.11.2018 року №38562/6/99-99-11-06-01-05, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19, 55, 67 Конституції України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 (далі - Порядок № 1204), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, акцизний податок належить до загальнодержавних податків та зборів.
Підпункт 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Підпунктом 212.1.11. пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку, зокрема, є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (пп.212.3.1-1. п.212.3 ст.212 ПКУ).
Згідно з пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України, об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Підакцизні товари та ставки податку визначені ст. 215 ПК України.
Відповідно до п. 223.1 ст. 223 ПК України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Пунктом 231.1 ст. 231 ПК України визначено, що платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (п. 231.3 ст. 231 ПК України).
Відповідно до п. 231.4 ст. 231 ПК України право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.
Згідно з п. 231.5. ст. 231 ПК України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Відповідно до абз. 1 п. 231.6. ст. 231 ПК України, реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 2 п.231.6. ст. 231 ПК України).
Згідно з п. 120-2.1. ст. 120 ПК України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
2-х відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
10-ти відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
20-ти відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
30-ти відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
40-ка відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.
З системного аналізу викладеного вбачається, що законодавством встановлено чіткі терміни реєстрації акцизних накладних, що надаються продавцем товару покупцю, в Єдиному реєстрі акцизних накладних, за порушення яких податковим законодавством передбачено нарахування штрафних санкцій.
Сторонами не заперечується, що 19.07.2017 позивачем підготовлено в електронному вигляді та направлено до ДФС акцизну накладну за №673, яку було зареєстровано в Єдиному реєстрі накладних 27.-7.2017 р., що також підтверджується квитанціями 1,2 наявними у матеріалах справи.
Також з матеріалів справи вбачається, що 27.07.2017 року позивачем було складено розрахунок коригування № 81 до акцизної накладної 673 від 19.07.2017 року.
Граничний строк реєстрації згаданого розрахунку коригування № 81 від 27.07.2017 року є 11.08.2017 року, про що відповідач чітко вказав в розрахунку штрафної санкції від 05.09.2018 року №003312.
Як було вже згадано вище, підтвердженням про прийняття акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Згідно з наданими позивачем квитанціями № 1-АН від 11.08.2017 року, квитанцією № 2-АН від 11.08.2017 року та квитанцією №2 від 11.08.2017 року, розрахунок коригування №81 до акцизної накладної 673 від 19.07.2017 року було збережено та прийнято 11.08.2017 року.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що позивач протягом встановленого ст. 231 ПК України строку та впродовж операційного дня - 11.08.2017 року виконав обов'язок щодо надсилання для реєстрації розрахунку коригування до акцизної накладної 673 від 19.07.2017 року.
Відповідач не надав доказів реєстрації позивачем вказаного розрахунку коригування № 81 від 27.07.2017 саме 14.09.2017, відтак суд констатує, що відповідачем не доведено жодними доказами правомірність власних висновків та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Внаслідок викладеного, суд дійшов висновку, що посадовими особами контролюючого органу податкове повідомлення-рішення №0033124004 від 05 вересня 2018 року прийнято необгрунтовано, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції № 129 від 26.12.2018 року, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 1762,00 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Агро-Люкс" (місцезнаходження: 54055, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Чкалова, 55, кім. 7, ЄДРПОУ 40199204) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980) №0033124004 від 05 вересня 2018 року яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 32 500,22 грн.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Агро-Люкс" (місцезнаходження: 54055, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Чкалова, 55, кім. 7, ЄДРПОУ 40199204) здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко