29 січня 2020 року справа № 580/2295/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
02.01.2020 з Верховного Суду у Черкаський окружний адміністративний суд після скасування рішень першої та апеляційної інстанцій для продовження розгляду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови йому у перерахунку та виплаті пенсії з інвалідності, виходячи із заробітної плати учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ Чигиринське АТП 17139 від 29.01.2015 №2, відповідно до підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з інвалідності, виходячи із заробітної плати учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ Чигиринське АТП 17139 від 29.01.2015 №2, відповідно до підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 з 03 червня 2019 року.
Прохальна частина позовної заяви містить вимогу стягнути на його користь з відповідача понесені судові витрати в сумі 1000,00грн.
В обґрунтування позивач вказує, що всупереч вимог законодавства відповідач відмовив у перерахунку йому пенсії, з урахуванням заробітної плати за повний календарний місяць роботи в зоні відчуження, що визначена довідкою про заробітну плату від 29.01.2015.
Ухвалою суду від 08.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами, встановлено відповідачу строк тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу відповідач отримав 11.01.2020, а позивач - 14.01.2020.
17.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Стверджує, що на виконання постанови Чигиринського районного суду від 07.10.2013 позивачу проведено перерахунок пенсії з інвалідності, виходячи із заробітної плати в зоні відчуження 1181,16 крб. Тому змінювати зміст рішення та здійснювати позивачу перерахунок пенсії відповідно до довідки від 29.01.2015 відсутні підстави. Вказує, що перерахунок пенсії є виключними дискреційними повноваженнями відповідача.
Ухвалою від 17.01.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням сторін.
23.01.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому викладені доводи, аналогічні позовній заяві.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до посвідчення від 18.04.2019 серії НОМЕР_2 позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Згідно з довідкою МСЕК від 26.04.2011 серії КИО-1 №364733 позивачу встановлено 2 групу інвалідності, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача заявою від 30.05.2019 (вх. від 03.06.2019 б/н) про перерахунок та виплату йому пенсії з інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням довідки від 29.01.2015 №2 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ Чигиринське АТП 17139, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження, відповідно до підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.
На це звернення відповідач листом від 11.06.2019 №53564/02-23 його повідомив, що на виконання постанови Чигиринського районного суду Черкаської області від 07.10.2013 у справі №708/1187/13-а позивачу проведено перерахунок пенсії з інвалідності, виходячи із заробітної плати в зоні відчуження 1181,16 крб. за період з 29.08.1986 до 30.09.1986. Тому змінювати зміст рішення та здійснювати виплату пенсії відповідно до підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 відсутні підстави.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Частиною 3 ст.54 Закону №796-XII визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Статтею 57 вказаного Закону визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Кабінет Міністрів України постановою №1210 затвердив Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №1210).
На підставі пункту 1 цього Порядку пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (пункт 2 Порядку № 1210).
Згідно з підп.3 п.3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Підпунктом 4 п.3 Порядку №1210 встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Згідно з п.9 Порядку №1210 пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Отже, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.
Відповідно до ст.15 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Отже, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. Єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, Верховним Судом у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 17 квітня 2018 року № 376/2559/17.
У довідці ПАТ Чигиринське АТП 17139 від 29.01.2015 №2 про заробітну плату позивача в зоні відчуження вказано про її видачу на підставі відомостей про нарахування заробітної плати за вересень 1986 року. Дійсність її відомостей підтверджується копіями таких відомостей, долученими до матеріалів судової справи. Листом від 03.07.2014 №1-241 ПАТ "ЧЕРКАСИАВТОТРАНС" за підписом генерального директора В.П.Соломенного підтверджено відрядження позивача для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 26.08.1986 до 29.09.1986 та перебування його там до 01.10.1986.
Крім того, постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 07.10.2013 у справі №708/1187/13-а, що набрала законної сили 08.07.2014, у зв'язку з визнанням підтвердженими фактів участі позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визнано протиправною відмову у перерахунку та виплаті позивачу пенсії по інвалідності, виходячи із заробітної плати учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і зобов'язано здійснити такі дії з 20.03.2013 з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, позивач у спірних правовідносинах мав законні сподівання на врахування для обчислення розміру його пенсії згідно з підп.3 п.3 Порядку №1210 відомостей із довідки від 29.01.2015 №2 про заробітну плату, виданої ПАТ Чигиринське АТП 17139, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Посилання відповідача, що на виконання вищевказаної постанови Чигиринського районного суду Черкаської області від 07.10.2013 у справі №708/1187/13-а позивачу вже проведено перерахунок пенсії з інвалідності, виходячи із заробітної плати в зоні відчуження 1181,16 крб., суд не врахував, оскільки додана позивачем довідка, якою обгрунтовуються підстави для перерахунку пенсії, видана пізніше дати набрання законної сили вказаним рішенням суду, а отже, не врахована таким судом. Крім того, як зазначив Верховний Суд в постанові від 23.12.2019 у під час перегляду цієї справи та скасовуючи ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, розгляд заяви позивача від від 30.05.2019 (вх. від 03.06.2019 б/н) про перерахунок та виплату йому пенсії з інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням довідки від 29.01.2015 №2 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ Чигиринське АТП 17139, є самостійною підставою позову, що не є ідентичною розглядуваній у вказаній вище справі місцевого загального суду.
Згідно з підп.4.3. п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Отже, рішенням відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є акт розпорядчого характеру. Однак прийняття такого рішення за заявою позивача від 30.05.2019 відповідачем суду не доведено. Лист відповідача від 11.06.2019 №53564/02-23, підписаний керівником його структурного підрозділу, щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача не має зобов'язального характеру, не містить владного припису. Отже, не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Тому суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач допустив всупереч вимог законодавства бездіяльність щодо перерахунку пенсії позивача, не прийнявши жодного рішення за наслідками розгляду заяви від 30.05.2019.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
З огляду на викладене позовна вимога визнати протиправними ді щодо відмови у перерахунку пенсії не є обґрунтованою. Натомість, виконуючи завдання адміністративного суду відповідно до ст.2 КАС України, суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність відповідача, допущену в спірних правовідносинах, протиправною.
На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позовна вимога здійснити перерахунок та виплату йому пенсії стосується втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки не враховує законодавчий обов'язок відповідача до вчинення таких дій прийняти акт розпорядчого характеру (рішення) відповідного виду, форми та змісту. Тому суд не наділений згідно зі ст.ст.1-5, 245 КАС України повноваженням підміняти державний орган та здійснювати його функцію щодо обрахунку пенсії.
Тому суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача у встановленому чинним законодавством порядку повторно розглянути заяву позивача від 30.05.2019 про перерахунок пенсії з доданими до неї документами та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
З огляду на вказане наявні підстави задовольнити позов у зазначеній вище частині.
Щодо розпоядлу судових витрат суд врахував таке.
стягнути на його користь з відповідача понесені судові витрати в сумі 1000,00грн., суд врахував таке.
Судові витрати згідно з ч.1 ст.132 КАС України складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з абза.1 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд врахував, що на обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів позовної заяви надано суду квитанцію від 16.07.2019 №20 про сплату адвокату 1000,00 грн. Розрахунку таких витрат до часу вирішення спору надано. Також не надано договору про надання правової допомоги.
Позовна заява підписана позивачем особисто.
Отже, сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу саме у зв'язку з судовим розглядом цієї справи не доведено.
Суд також врахував правову позицію Верхового Суду у подібних правовідносинах, викладену в постанові від 15.05.2018 у справі № 821/1594/17. Зокрема, із запровадженням положеннями КАС України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу доцільним є приведення укладених договорів у відповідність до вимог діючого Кодексу адміністративного судочинства України та доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення".
Про необхідність ведення Книги обліку доходів та витрат зазначено також у Методичних рекомендаціях з оподаткування адвокатської діяльності, схвалених Національною асоціацією адвокатів України.
Позивач не надав суду доказів того, що адвокат Манзар Т.В. належним чином веде Книгу обліку доходів та витрат, а кошти у відповідній сумі відображені в Книзі, тобто оприбутковані.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, не надав достатніх доказів понесення судових витрат, не повідомив і не надав доказів суду щодо перешкод для їх своєчасного надання, не навів поважних причин неможливості надання таких доказів, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.2-6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з інвалідності відповідно до підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі його заяви від 30.05.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 30.05.2019 щодо перерахунку пенсії з інвалідності відповідно до підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з усіма доданими до неї документами та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 29.01.2020.