Справа № 560/1201/19
іменем України
23 січня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
за участю:секретаря судового засідання Матвійчук А.М. представника відповідача Зайця І.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 21.02.2019 року № Ф-39752-17.
Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем норм Податкового кодексу України.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем прийнято оскаржувану вимогу протиправно, оскільки щодо нього податковим органом застосовано подвійне оподаткування, як стосовно фізичної особи-підприємця та адвоката, який одночасно провадить незалежну професійну діяльність. За наведених обставин, нарахування відповідачем єдиного внеску та винесення вимоги про сплату боргу є необгрунтованим.
Ухвалою Хмельницької окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі із повідомленням сторін.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому відповідач позову не визнав, у його задоволенні просить відмовити. Зазначив, що фізична особа-підприємець, яка одночасно проводить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів (витрат), отриманих (понесених) від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.
Ухвалою від 13.05.2019 року суд вирішив зупинити провадження у справі № 560/1201/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 21.02.2019 року № Ф-39572-17 до набрання законної сили рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 560/421/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 06.11.2018 року № Ф 39572-17.
Ухвалою від 16.09.2019 року суд вирішив поновити провадження у даній справі.
Ухвалою від 01.10.2019 року суд вирішив зупинити провадження у справі № 560/1201/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 520/3939/19 (Пз/9901/10/19).
Ухвалою від 03.01.2020 року суд вирішив поновити провадження у даній справі.
Протокольною ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року вирішено клопотання Головного управління ДФС у Хмельницькій області про процесуальне правонаступництво - задовольнити, та замінено відповідача - Головне управління ДФС у Хмельницькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області у справі №560/1201/19.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час, та місце розгляду справи належним чином, та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні не визнав повністю, та надав суду пояснення згідно відзиву поданого на даний адміністративний позов, в яких у задоволенні позову просив суд відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно із Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , як суб'єкт господарювання фізична особа-підприємець зареєстрований 03.10.2011 року, основним видом діяльності позивача є: 69.10 діяльність у сфері права.
На підставі свідоцтва № 287 від 09.01.2003 року ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
17.11.2010 року Шепетівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області взяла позивача на облік як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування основний вид діяльності згідно КВЕД - адвокатська діяльність.
З 03.10.2011 року позивач зареєстрований як фізична особа підприємець, що займається наступними видами діяльності: фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність (код КВЕД 82.19); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); діяльність у сфері права (основний) (код КВЕД 69.10).
Згідно з довідкою про взяття на облік платника податку №765 від 13.10.2011 року позивач взятий на облік, як фізична особа-підприємець в органах державної податкової служби 04.10.2011 року за №8791, на дату видачі довідки перебуває на обліку, як самозайнята особа-адвокат з 17.11.2010 року №8791 у Шепетівській ОДПІ.
З 01.01.2012 року позивач є платником єдиного податку за ставкою 5%, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії Б №824756 виданого Шепетівською ОДПІ.
08.02.2018 року позивач подав до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік.
06.02.2019 року позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2018 рік.
03.04.2019 року позивач отримав вимогу Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 21 лютого 2019 року № Ф-39572-17, відповідно до якої за відповідачем станом на 31.01.2019 року рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 9002,49 грн.
Не погодившись з нарахуванням заборгованості зі сплати єдиного внеску, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на у відповідача, за видом діяльності "діяльність у сфері права" з 04.10.2011 року по теперішній час.
Крім того, на підставі свідоцтва № 287 від 09.01.2003 року ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з приписами підпункту 14.1.226 пункту 226.1 статті 226 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, з наведеного вбачається, що особа, яка займається адвокатською діяльністю (адвокат) є самозайнятою особою та відповідно платником податків.
Відповідно до пункту 63.1. статті 63 ПК України з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи ведеться облік платників податків.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
При цьому, взяття на облік у контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору (пункт 63.2 статті 63 ПК України).
Відповідно до положень пункту 65.2 статті 65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
Пунктом 65.3. статті 65 ПК України встановлено, що для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.
Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) (пункт 65.5 ПК України).
Отже, з наведеного вбачається, що обов'язковою умовою для взяття на облік у податковому органі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність є прийняття відповідної заяви останніх.
Суд зазначає, що згідно із пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску.
Разом з цим, частиною 1 статті 5 вказаного Закону передбачено, що облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.
Так, відповідно до приписів вказаної норми розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 року № 1162 (далі - Порядок № 1162).
Пунктами 1, 2 Розділу ІІІ вказаного Порядку також передбачено, що взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755) контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Згідно пункту 4 Розділу VІ Порядку № 1162 якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що: фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою "платник не подав заяви для взяття на облік".
Аналогічна правова норма визначена пунктом 6.8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року № 1588, яким передбачено, якщо контролюючим органом за інформацією від іншого державного органу чи при виконанні власних функцій виявляється фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, що є зареєстрованою, але не перебуває на обліку у контролюючому органі, контролюючий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви для взяття її на облік.
Водночас, як встановлено судом, позивач заяви про взяття його на облік до контролюючого органу не подавав та податковим органом про необхідність подання такої заяви не повідомлявся.
Разом з цим, суд також звертає увагу, що відповідно до положень пункту 65.10.8 ПК України у разі коли після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
З огляду на зазначене, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо автоматичної зміни позивачу в ІТС Податковий блок ОПФ платника на "94 - фізична особа, яка займається незалежною діяльністю" та присвоєно стан "0-платник податку за основним місцем обліку", оскільки відповідні дії контролюючого органу нормами чинного законодавства не передбачені.
Крім того, відповідно до вимог пункту 65.7 статті 65 ПК України фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, контролюючим органом видається довідка про взяття на облік платника податків із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Водночас, відповідачем не надано суду доказів про те, що позивачу відповідна довідка була видана податковим органом.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Верховний Суд 02 вересня 2019 року розглянув зразкову справу № 520/3939/19 (Пз/9901/10/19) щодо оподаткування самозайнятої особи, яка одночасно зареєстрована як фізична особа-підприємець та прийняв рішення, яке після перегляду 04 грудня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду набрало законної сили.
Ознаками типової справи, яка розглянута Верховним Судом як зразкова є:
1) перебування позивача на обліку контролюючого органу як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як фізичної особи-підприємця та як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність;
2) встановлення контролюючим органом за власною ініціативою платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності, що обумовило виникнення в останнього обов'язку сформувати та подати до органів доходів і зборів окремий звіт;
3) визначення статусу «фізичної особи-підприємця з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності» на рівні підзаконних нормативно-правових актів;
4) можливість подвійного нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за результатами здійснення одного й того ж виду господарської діяльності: як підприємницької, так і незалежної професійної діяльності.
Суд зазначає, що справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу відповідає ознакам типової справи, які визначив Верховний Суд за результатами розгляду зразкової справи № 520/3939/19 (Пз/9901/10/19).
Тому, в цій справі підлягають застосуванню висновки Верховного Суду висловлені в рішенні від 02 вересня 2019 року, прийнятому за результатами розгляду зразкової справи №520/3939/19 (Пз/9901/10/19).
Верховний Суд у зразковій справі дійшов висновку, що Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.
Взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності цим Законом не передбачено.
Зважаючи на це, у фіскального органу відсутні підстави "втручатись" у право власності платника єдиного внеску, оскільки таке втручання не засноване на законі, про що свідчить і практика Європейського суду з прав людини, зокрема висновки суду у рішеннях по справах «Щокін проти України», «Христов проти України», «Новоселецький проти України», «Рисовський проти України».
Практика Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, зазначає, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява № 39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.
З огляду на вказані обставини у сукупності та взаємозв'язку, судом встановлено, що відповідачем не доведено правомірності автоматичного взяття позивача, як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, на облік платником податків та платником єдиного внеску, без її заяви (встановленої форми) та відповідно не доведено правомірності прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано обґрунтованих доказів на спростування доводів позивача та не доведено правомірності прийнятого рішення.
Згідно з положеннями статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) винесена контролюючим органом протиправно, тому підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений позивачем.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) в сумі 9002,49 грн., від 21 лютого 2019 року № Ф-39572-17.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28 січня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя В.К. Блонський