Справа № 822/2141/16
27 січня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
за участі:секретаря судового засідання Наголюк О.Л., заявника ОСОБА_1 , представника заявника Місяця А.П., представника відповідача Гринишина І.П.
розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо здійснення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року по справі №822/2141/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.
Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року №1107 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до адміністративної відповідальності заступника - начальника ГУНП в Хмельницькій області та визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року №326 а/с про звільнення полковника поліції, заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 20 жовтня 2016 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2017 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №822/2141/16 від 06 березня 2017 року залишено без змін.
25 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просив:
зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та накласти штраф відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України;
визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області щодо не поновлення ОСОБА_1 , на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 20 жовтня 2016 року - протиправною.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №822/2141/16 від 06 березня 2017 року набрала законної сили 05 травня 2017 року, проте досі, зі спливом майже 3-х років судове рішення залишається не виконаним, а його на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 20 жовтня 2016 року не поновлено.
Ухвалою від 16 січня 2020 року суд призначив до розгляду заяву ОСОБА_1 щодо здійснення судового контролю по адміністративній справі № 822/2141/16.
24 січня 2020 року представник Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області подав до суду відзив на заяву, в якій зазначає, що з метою добровільного виконання рішення суду, начальником ГУНП в Хмельницькій області видано наказ від 23 травня 2017 року № 173 о/с "По особовому складу", яким скасовано пункт наказу ГУНП від 20 жовтня 2016 року № 326 о/с в частині звільнення полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника ГУНП та тим самим надано останньому можливість виконувати свої повноваження передбаченні даною посадою.
В цьому ж наказі зазначено підставу видання наказу: постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року № 822/2141/16, ухвала Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2017 року № 822/2141/16.
Отже, на переконання представника відповідача, на виконання вказаного рішення суду позивача поновлено на посаді заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області шляхом скасування наказу про його звільнення.
У судовому засіданні заявник та його представник підтримали подану заяву та просили її задоволити з викладених у ній підстав.
Представник відповідача проти задоволення заяви заперечував та просив відмовити у її задоволенні з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши доводи заявника та його представника, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали поданої заяви та зібрані докази, суд виходить з наступного.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Згідно частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 6 статті 245 КАС України, у випадках, визначених у частинах третій - п'ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Однак в даному випадку в ході дослідження зібраних матеріалів по даній заяві, суд встановив, що 22 травня 2017 року ОСОБА_1 власноручно подав рапорт на ім'я начальника ГУНП в Хмельницькій області Семенишину М.О., в якому просив звільнити його з поліції за власним бажанням з 20 жовтня 2016 року.
При цьому, 23 травня 2017 року ГУНП в Хмельницькій області наказом №173 о/с відповідно до Закону України "Про національну поліцію" ОСОБА_1 . звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням). Підставою звільнення у зазначеному наказі вказано рапорт полковника поліції ОСОБА_1 від 22 травня 2017 року та постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року №822/2141/16, ухвала Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2017 року № 822/2141/16.
Цим же наказом скасовано пункт наказу ГУНП від 20 жовтня 2016 року №326 о/с в частині звільнення полковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника ГУНП.
Зазначене також підтверджується і записами трудової книжки ОСОБА_1 , копія якої міститься в матеріалах заяви.
Крім цього, наказом ГУНП в Хмельницькій області від 10 жовтня 2017 року №1740 скасовано п. 1 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року №1107 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в Національній поліції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року по справі №822/2141/16 поновив ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області шляхом скасування наказу про його звільнення, а також скасував наказ ГУНП в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року №1107 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області", що на переконання суду свідчить про повне виконання відповідачем постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року по справі №822/2141/16, а тому заява ОСОБА_1 щодо здійснення судового контролю задоволенню не підлягає.
Водночас суд звертає увагу на ту обставину, що позивач не мав наміру продовжувати проходження служби та приступати до виконання службових обовязків, оскільки виявив бажання звільнитися ще до поновлення його на роботі, що підтверджується власноручно поданим рапортом ОСОБА_1 про звільнення зі служби в поліції з 20 жовтня 2016 року, що є датою попереднього звільнення позивача, але із зміною підстави звільнення.
З урахуванням наведеного, підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після завершення провадження у справі відсутні.
Щодо вимоги заявника про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, суд зазначає на таке.
Згідно з ч.2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, суд може виключно за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або якщо суд зобов'язав суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, проте суд не встановлював судового контролю по даній справі і тому звіт про виконання рішення суду не було подано.
За таких обставин, оскільки суд відмовляє заявнику у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у справі №822/2141/16, а також у зобов'язанні відповідача подати звіт про виконання рішення суду, вимога накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень є передчасною та безпідставною.
Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо здійснення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 29 січня 2020 року
Головуючий суддя П.І. Салюк