28 січня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2824/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з лютого 2018 року по грудень 2018 року та з січня 2019 року по березень 2019 року;
- зобов'язати відповідача поновити та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з лютого 2018 року по грудень 2018 року та з січня 2019 року по березень 2019 року;
- допустити негайне виконання рішення у межах суми пенсії за один місяць;
- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішення законної сили.
Ухвалою від 27.12.2019 року у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , яке видане 30.03.2010 року Пенсійним фондом України та має довідку внутрішньо переміщеної особи № 6521- 5000010241 видану 10.01.2019 року управлінням праці та соціального захисту населення Корабельної районної у м. Херсоні ради. У зв'язку з невиплатою пенсії позивач звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про поновлення та виплату пенсії за період з лютого 2018 року до березня 2019 року та роз'яснення причин виникнення боргу, отримавши відповідь про те, що перебуває на обліку у відповідача з 01.01.2019 року і з цього часу їй призначено пенсію. До 01.01.2019 року позивач перебувала на обліку в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області де і отримувала пенсію до 31.12.2018 року. Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО при виконавчому комітеті Корабельної районної у місті Херсоні ради від 28.01.2019 року № 2 прийнято рішення про поновлення пенсії з 01.01.2019 року, а виплачується з квітня 2019 року. Відтак, стосовно виплати пенсійних коштів за період з січня до березня 2019 року до Пенсійного Фонду України направлене клопотання щодо розгляду питання виплати боргу. Однак, про підстави відмови у поновленні пенсії з лютого 2018 року відповідач взагалі не зазначив. Таким чином, ОСОБА_1 вважає невиплату відповідачем пенсії за періоди: з лютого 2018 року до грудня 2018 року та з січня 2019 року до березня 2019 року - протиправною бездіяльністю та такою, що порушує її конституційне право позивача на пенсійне забезпечення. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
17.01.2019 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами, викладеними в позовній заяві, у зв'язку з їх необґрунтованістю. Відповідно до заяви від 15.01.2019 року позивач перебуває на обліку в Херсонському сервісному центрі ГУ Фонду з 01.01.2019 року, як внутрішньо переміщена особа згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.01.2019 року № 6521-5000010241 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії за період з лютого 2018 року до грудня 2018 року, пенсійний орган зазначив, що до моменту взяття на облік Херсонським сервісним центром Головного управління Фонду, тобто до 01.01.2019, позивач не заперечує, що перебувала на обліку в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області. Позивач переїхала до м. Херсона у лютому 2018 року, однак отримала довідку внутрішньо переміщеної особи лише у січні 2019 року та надала її до Пенсійного фонду України в Херсонській області, у зв'язку з чим і була взята на облік відповідачем. Відтак, у Головного управління пенсійного Фонду відсутній факт здійснення протиправних дій відносно позивача, а також відсутній обов'язок нарахування та виплати пенсії позивачеві, оскільки у спірному періоді (з лютого 2018 року до грудня 2018 року) позивач не перебувала на обліку в ГУ ПФУ Херсонської області. Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії за період з січня 2019 року до березня 2019 року та зобов'язання поновити та виплатити вказану заборгованість, пенсійний орган зазначив, що заборгованість по пенсії ОСОБА_1 за період з січень-березень 2019 року у сумі 5861,76 грн. виплачена у повному обсязі у червні 2019 року, тобто до звернення позивача до суду із вказаною позовною вимогою. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати та зобов'язання поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсії за період з лютий-грудень 2018 року та закрити провадження у справі в частині позовних вимог, які охоплюють період січень-березень 2019 року.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи є позов та відзив.
Таким чином, суд розглядає адміністративну справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України та відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , у період з 07.07.2015 року до 09.07.2015 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; з 28.07.2016 року до 28.01.2017 року - за адресою: АДРЕСА_2 ; з 17.08.2018 року - за адресою: м АДРЕСА_3 Херсон, вул. Перекопська, 187а.
Згідно з довідкою від 10.01.2019 року № 6521-5000010241 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрована за фактичним місцем проживання - АДРЕСА_4 .
Відповідно до копії пенсійного посвідчення від 30.03.2010 року № 1919603408, Серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 є пенсіонером за віком.
15.01.2019 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття на облік, продовження виплати пенсії та запит зі Старобільського ПФ Луганської області пенсійної справи.
Вказана пенсійна справа направлена відповідачу у зв'язку зі зміною місця проживання супровідним листом від 25.02.2019 року № 3131/03-01, в якому, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 виплачено пенсію по 31.01.2018 року у розмірі 1473,89 грн.
Також, 15.01.2019 року позивач подала до відповідача заяву про поновлення виплати пенсії, як внутрішньо переміщеній особі на комісії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2019 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
Крім того, 15.01.2019 року ОСОБА_1 просила виплачувати її пенсію або грошову допомогу на її поточний рахунок № НОМЕР_4 .
Відповідно до витягу з рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Корабельної районної у м. Херсоні ради від 28.01.2019 року № 2, ОСОБА_1 призначено (відновлено) пенсію з 01.01.2019 року.
12.04.2019 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про виплату в повному обсязі нарахованої пенсії за період лютий-грудень 2018 року.
11.05.2019 року відповідач надав Грушиній відповідь № 306/Г-99-1про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Херсонському сервісному центрі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01.01.2019 року. Зі Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області пенсійна справа позивача надійшла лише 05.03.2019 року. Відтак, виплата пенсії поновлена з 01.01.2019 року, в поточному режимі пенсія виплачується з квітня 2019 року, дата виплати 09 число. З метою розгляду питання про виплату боргу у сумі 5861,76 грн. за січень-березень 2019 року відповідач направив відповідне клопотання до Пенсійного фонду України. Натомість, відсутні підстави для виплати пенсії за період з лютого 2018 по грудень 2018 року.
12.11.2019 року позивач повторно звернулася до ГУ ПФУ в Херсонській області з аналогічною заявою про виплату нарахованої пенсії за період лютий-грудень 2018 року.
28.11.2019 року на звернення ОСОБА_1 стосовно пенсійного забезпечення, відповідач листом № 951/П-99-1 повідомив, що відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконавчому комітеті Корабельної районної у місті Херсоні ради від 28.01.2019 № 2 прийнято рішення про поновлення пенсії позивачу з 01.01.2019 року. Так, з квітня 2019 року виплата пенсії здійснюється в поточному режимі 09 числа кожного місяця. Щодо виплати пенсійних коштів за період з січень - березень 2019 року відповідач направив до ПФ України клопотання щодо розгляду питання виплати боргу, відповідь на яке не надходила.
Крім того, відповідачем надано витяг зі Списку № 1 (10021 - карткові рахунки) на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в Державний ощадний Банк України період № 8 з 04.06.2019 року до 25.06.2019 року (ГУ ПФУ в Херсонській області), відповідно до якого 09 червня на поточний рахунок ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) № НОМЕР_4 за пенсійною справою № 909340164970, зарахована сума у розмірі 5861,76 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року № 1706-VІІ внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Це визначення має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка:
- перебуває на території України на законних підставах;
- має право на постійне проживання в Україні;
- була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Отже, спеціальний статус внутрішньо переміщеної особи не збігається та не може підміняти собою жоден із закріплених у Конституції України конституційно-правових статусів особи, та не є окремим конституційно-правовим статусом особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року № 1382-IV реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України ч. 1 ст. 46 Конституції України.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Необхідно звернути увагу на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно з ст. 5 цього Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону № 1058-IV, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Стаття 46 Закону № 1058-IV визначає умови виплати пенсії за минулий час. Відповідно до частини 2 даної статті нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Необхідними умовами застосування наведеної норми адміністративними судами є: 1) факт нарахування сум пенсій за минулий час, що підтверджується відповідними доказами; 2) доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких є невиплата сум пенсій.
На підставі викладеного, суд зазначає, що позовна вимога ОСОБА_1 стосовно визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії за період січень-лютий 2019 року, а також зобов'язання поновити та виплатити заборгованість з пенсії є безпідставною, оскільки відповідач 09.06.2019 року виплатив заборгованість у сумі 5861,76 грн. за вказаний період.
Щодо клопотання відповідача закрити провадження у справі в частині вказаних позовних вимог на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд зазначає.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Необхідно зазначити, що дана норма застосовується у разі виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень, що виразилися у рішеннях, діях або бездіяльності, після подання позивачем до суду відповідно позовної заяви.
Натомість, пенсійний орган 09.06.2019 року виплатив заборгованість з пенсії за період січень-березень 2019 року, тобто до подання ОСОБА_1 позовної заяви до Херсонського окружного адміністративного суду.
Відтак, суд визнає необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині пенсійних виплат за період січень-березень 2019 року та відмовляє у їх задоволенні.
Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії за період лютий - грудень 2018 року та зобов'язання поновити, виплатити вказану заборгованість, суд зазначає наступне.
За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 стала на облік ГУ ПФУ в Херсонській області з 01.01.2019 року.
Крім того, матеріали справи містять докази отримання відповідачем від Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області пенсійної справи позивача лише 05.03.2019 року вх. № 1688/02-10, з відомостями про задоволення пенсією станом на 31.01.2018 року.
Водночас, суд встановив, що 17.08.2018 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 , втім, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи остання отримала лише 10.01.2019 року.
Суд зазначає, що сторонами не надано жодних доказів того, що позивач зверталася до управління соціального захисту та пенсійного органу з заявами про взяття на облік, та поновлення виплати пенсії у більш ранній час, ніж встановлено за матеріалами справи.
У зв'язку з чим, суд не приймає до уваги доводи позивача про її усні звернення до вказаних суб'єктів владних повноважень у 2018 році, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Крім того, суд зауважує, що Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області не перебуває в процесі припинення та здійснює свою діяльність.
Факт вини ГУ ПФУ в Херсонській області стосовно невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком відсутній, оскільки дане Управління не здійснювало протиправних дій та не допускало протиправної бездіяльності по відношенню до позивача в період з 01.02.2018 року до 31.12.2018 року, так як остання не перебувала на обліку у відповідача у цей період.
Відтак, у відповідача відсутній обов'язок здійснити виплату пенсію позивачу за період з 01.02.2018 року до 31.12.2018 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 року у справі № 821/512/18, від 02.04.2019 року у справі № 540/2175/18.
З огляду на викладене, суд роз'яснює позивачу її право на звернення з вимогами про незаконне припинення виплати пенсії з лютого 2018 року та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію з 01.02.2018 року до 31.12.2018 року до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.
Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність власних дій щодо ненарахування та невиплати позивачу пенсії за період з 01.02.2018 року до 31.12.2018 року.
За таких обставин, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
За правилами статті 139 КАС України у разі відмови позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування витрат на сплату судового збору не здійснюється.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді у період з 23.01.2020 року по 27.01.2020 року включно, рішення виготовлене та підписане 28.01.2020 року.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд, -
вирішив:
Відмовити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ) у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 112010204