29 січня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/42/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Литвиненко Тетяни Ігорівни про стягнення матеріальної шкоди заподіяної державі,
встановив:
Державна екологічна інспекція у Херсонській області (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Литвиненко Тетяни Ігорівни, в якому просить стягнути з останньої шкоду, заподіяну державі у сумі 3000,00 грн.
У зв'язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 13.01.2020р. вказаний позов було залишено без руху з надання позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху направлена на адресу позивача та отримана інспекцією 16.01.2020р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням №7302701925876.
27 січня 2020 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позову, яка підписана представником за довіреністю Державної екологічної інспекції у Херсонській області - Соловйовою С. Однак, до вказаної заяви не додана довіреність. Довіреність на представника не додана і до позовної заяви, яка підписана в.о. начальника Заболоцьким В.
Разом з тим, дослідивши позовну заяву, заяву про усунення недоліків та додані до них документи, встановлені підстави для повернення позову з огляду на наступне.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень (ч.2 ст.46 КАС України).
Положеннями ст.55 КАС України встановлено, що сторона (позивач, відповідач), третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
У пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.04.2019р. у справі №910/22971/17
Частиною першою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
30.09.2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким внесено зміни до Конституції України, зокрема, доповнено Конституцію України статтею 131-2, відповідно до частини першої та третьої якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Підпунктом 11 пункту 16-1розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті131-1та статті131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй. Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 №910/23346/16, від 14.03.2018 №910/22324/16, від 21.03.2018 №914/2771/16, від 21.03.2018 №916/3283/16.
З наведених норм чинного законодавства убачається, що з 1 січня 2020 року суб'єкт владних повноважень має право на звернення до адміністративного суду в порядку самопредставництва або через представника, яким може бути виключно прокурор або адвокат.
У даному випадку заява про усунення недоліків підписана представником за довіреністю - Соловйовою С. При цьому Державна екологічна інспекція у Херсонській області є органом державної влади.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного зокрема, в постанові від 09.04.2019 по справі № 910/22971/17, особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Таким чином, доказів того, що Соловйова С. є керівником, або членом виконавчого органу, або іншою особою, уповноваженою діяти від імені Державної екологічної інспекції у Херсонській області відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень, або того, що вказана особа є адвокатом, до суду не надано.
Отже, заява про усунення недоліків позову підписана не уповноваженою особою, що позбавляє суд можливості прийняти таку заяву в якості усунення недоліків позовної заяви.
Таким чином, Державна екологічна інспекція у Херсонській області 16.01.2020р. отримала ухвалу про залишення позовної заяви без руху, відповідно до якої позивачу надано строк на усунення недоліків - десять днів з дня вручення даної ухвали. Фактично станом на 29.01.2020р. недоліки позову не усунуті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. .
При цьому, частиною 5 статті 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, вказаний позов підлягає поверненню позивачу, що не позбавляє останнього права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Отже, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 1921,00 грн. підлягає поверненню.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Литвиненко Тетяни Ігорівни про стягнення матеріальної шкоди заподіяної державі разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн., згідно платіжного доручення №781 від 21.12.2019р.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя А.С. Пекний