Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
29 січня 2020 р. справа № 520/13018/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 34859512) про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень, в якому просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП № 57647794 від 22.10.2019 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн 00 коп. за невиконання рішення суду.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області в межах ВП №57647794 було 22.10.2019 накладено на позивача штраф у розмірі 10200 грн. 00 коп. за повторне невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду. Позивач вважає, що державний виконавець при винесенні постанови про накладення штрафу повністю проігнорував надані головним управлінням пояснення та документи, що підтверджують виконання судового рішення. З огляду на викладене позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Суд вважає, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Згідно з положеннями ч.1, ч.3 та ч.9 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Спірні правовідносини склались з приводу правомірності винесення постанови про накладення штрафу від 22.10.2019 року за ВП №57647794, а відтак при розв'язанні спору слід виходити з положень Закону України “Про виконавче провадження”, згідно зі ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Судом встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження номер за №57647794 з примусового виконання виконавчого листа №2040/6451/18 від 08.11.2018 року, виданого Харківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) недоплаченої частини пенсії з 01.01.2018 року однією сумою.
26.11.2018 року державним виконавцем, керуючись ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57647666, та направлено сторонам виконавчого провадження для відома та виконання.
Листами №107/14-20 від 12.01.2019 року та №25522/14-20 від 31.07.2019 року боржник повідомив державного виконавця, що на виконання рішення суду, добровільно проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 85 відсотків грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, яка склала 20217 грн. 76 коп. За період з 01.01.2018 року нараховано різницю в пенсії на загальну суму 78796 грн. 88 коп., з яких 19427,80 грн. виплачено у лютому 2019 року та 59369,08 грн. буде виплачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
04 вересня 2019 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшла постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 27.08.2019 виконавче провадження №57647666 про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 скасовано постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №57647666 від 27.08.2019 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. за невиконання рішення суду.
22 жовтня 2019 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду в повному обсязі у розмірі 10200,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням державного виконавця, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404-VIII), у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Отже, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання взагалі. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду саме без поважних причин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.18 № 649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
Згідно з п.5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Згідно з п. 6 Порядку № 649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Судом встановлено, що на час винесення постанови про накладення штрафу від 22.10.2019, рішення суду в частині зобов'язання здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 85 відсотків грошового забезпечення за займаною посадою та без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.01.2018 року було виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та здійснено відповідне нарахування пенсії.
Позивачем повідомлено, що 59369,08 грн. буде виплачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
Суд зазначає, що територіальні управління Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями розпорядника коштів у частині виплати пенсії. До їх повноважень входить призначення, перерахунок та формування відомостей на виплату пенсії в порядку, визначеному отримувачем (через відділення Укрпошти або банківські установи, які пройшли конкурсний відбір). Після проведення нарахування надається бюджетний запит на виділення коштів для виплати пенсій у порядку, визначеному Пенсійним фондом України.
Суд також зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Постанова державного виконавця про накладення штрафу не містить обґрунтувань щодо реальної можливості позивача сплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії та умисного не вчинення цих дій.
Також, суд звертає увагу на те, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Верховним Судом України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) та Верховним Судом у постанові по справі №373/436/15 від 21.11.2018 року вказано, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Враховуючи, що позивачем не виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року по справі №2040/6451/18 в повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу на Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області, до складу якого входить Відділ примусового виконання рішень (61002, вул. Ярослава Мудрого, 26, м. Харків, код ЄДРПОУ 34859512), про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП № 57647794 від 22.10.2019 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн 00 коп. за невиконання рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі складено 29 січня 2020 року.
Суддя О.Г. Котеньов