Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 січня 2020 р. № 520/12835/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -
27.11.2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в м. Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 19 листопада 2019 року Вих-39.0/39.2-057/2805-19 про відмову у державній реєстрації потужності;
- зобов'язати Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області провести державну реєстрацію потужності, яка розташована за адресою: 61115, Харківська область, м. Харків, вул. 2-ої П'ятирічки (Біблика), будинок 2-А, кв. 20 шляхом внесення інформації про потужність до Державного реєстру потужностей операторів ринку.
В обгрунтування позовної заяви зазначено, що рішення від 19 листопада 2019 року Вих-39.0/39.2-057/2805-19 про відмову у державній реєстрації потужності, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.11.2019 року позивач звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області з заявою про державну реєстрацію потужності. В розділі вид діяльності, що планується здійснювати з використанням потужності зазначено діяльність, пов'язана з харчовими продуктами, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °С і залишатися придатними для споживання людиною, а саме реалізація. В якості адреси потужності оператора ринку зазначено: АДРЕСА_1 2-ої П'ятирічки (Біблика), 2-А, кв., 20.
Згідно з додатковою інформацією до заяви про державну реєстрацію потужності в якості місцезнаходження або місця проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є - АДРЕСА_2 . Вказано назву (опис) потужності: ізольоване приміщення, яке підтримується у чистому стані та яке оборудовано належним штучним освітленням та має устаткування необхідне для підтримання температурних режимів, має належну механічну вентиляцію та каналізацію.
19.11.2019 року відповідачем було складено повідомлення про прийняття рішення щодо відмови у державній реєстрації потужності № 39.0/39.2-057/2805-19.
Згідно вказаного повідомлення заяву позивача від 11.11.2019 року про державну реєстрацію потужності розглянуто у відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР, керуючись Порядком проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, затвердженого наказом Міністерства агропродовольчої політики та продовольства від 10.02.2016 року №39, враховуючи невідповідність заяви частині 3 статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а саме надання у заяві неповної інформації щодо адреси потужності, на підставі пункту 2 підпункту 3.7. Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, затвердженого наказом Міністерства агропродовольчої політики та продовольства від 10.02.2016 року № 39, частини 5 статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», прийнято рішення: фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відмовити у державній реєстрації потужності та присвоєнні особистого реєстраційного номеру потужності за адресою: АДРЕСА_3 . Також, вказано, що житловий будинок не є та не може бути потужністю за змістом пункту 69 частини 1 статті 69 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», відповідно заява від 11.11.2019 про державну реєстрацію потужності містить неповну інформацію: не зазначено адресу потужності, натомість зазначено житловий будинок та його адресу.
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 771/97-ВР від 23.12.1997 року (далі по тексту - Закон України № 771/97-ВР) регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.
Відповідно до ч.2, ч.3, ч.4 ст.25 Закону України № 771/97-ВР державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер. Зміна найменування оператора потужності у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для звернення оператора до компетентного органу із заявою про внесення змін до реєстру потужностей у частині найменування такого оператора та не є підставою для внесення таких змін до реєстру. У разі звернення оператора, найменування якого було змінено, до компетентного органу з письмовою заявою про внесення змін до реєстру в частині нового найменування такого оператора компетентний орган безоплатно вносить такі зміни до реєстру, про що письмово повідомляє оператора.
Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності оператор ринку зобов'язаний подати (надіслати) до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб'єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб'єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва).
Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи та реєструється територіальним органом компетентного органу в день її надходження.
Згідно з ч.5 ст.25 Закону України № 771/97-ВР підставою для відмови у державній реєстрації потужності є невідповідність заяви встановленій формі, надання в ній неповної інформації або наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності. Відмова у державній реєстрації потужностей з інших підстав не дозволяється. У рішенні про відмову в державній реєстрації потужності обов'язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.
Відповідно до п.п.2 п. 3.7 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №39 від 10.02.2016 року (далі по тексту - Порядок №39) територіальний орган компетентного органу відмовляє у державній реєстрації потужності у таких випадках у заяві про державну реєстрацію потужності оператором ринку надано неповну інформацію.
Отже, законом встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації потужності за результатом розгляду відповідних заяв.
Так, відповідний орган відмовляє у державній реєстрації потужності і така відмова може бути обґрунтованою з таких підстав: невідповідність заяви встановленій формі, надання в ній неповної інформації або наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності.
Судом встановлено, що повідомлення про прийняття рішення щодо відмови у державній реєстрації потужності № 39.0/39.2-057/2805-19 складено з тих підстав, що позивачем в заяві про державну реєстрацію потужності надано неповну інформацію щодо адреси потужності.
Позивачем в заяві про державну реєстрацію потужності в якості адреси потужності оператора ринку зазначено: АДРЕСА_1 2-ої АДРЕСА_4 (Біблика), 2-А, кв., 20. При цьому згідно з додатковою інформацією до заяви про державну реєстрацію потужності в якості місцезнаходження або місця проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є - АДРЕСА_2 . Зі змісту позовної заяви встановлено, що в якості адреси позивача зазначено: АДРЕСА_5 .
Таким чином, позивачем в заяві про державну реєстрацію потужності вказано адресу, яка є місцем проживання позивача у багатоквартирному житловому будинку та одночасно заявлена як адреса державної реєстрації потужності.
Відповідно до ч.4 ст.4 Житлового кодексу Української PCP до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Згідно зі ст.10 Житлового кодексу Української PCP громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.
Статтею 382 Цивільного кодексу України визначено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Відповідно до ч.1 ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
При цьому, ст. 150 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під'їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об'єктів благоустрою.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що квартира в багатоквартирному житловому будинку не може бути зареєстрована як потужність з обігу харчових продуктів у розумінні Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оскільки існує пряма заборона закону на використання квартири не за призначенням.
За таких обставин, позивачем в заяві про державну реєстрацію потужності надано неповну інформацію щодо адреси потужності.
Відтак, відповідач правомірно відмовив у державній реєстрації потужності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з підстав визначених ч.5 ст. 25 Закону України № 771/97-ВР та п.п.2 п. 3.7 Порядок №39, а саме надання неповної інформації в заяві.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (пр. Науки, буд. 40, 6-й поверх, м. Харків, 61166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.