Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
29 січня 2020 р. Справа № 520/12802/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057), Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області), Головного управління ДФС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області), Державної фіскальної служби України (надалі за текстом - ДФС України), Державної податкової служби України (надалі за текстом - ДПС України), в якому просить суд з урахуванням уточненої позовної заяви від 20.12.2019 року (а.с.64):
- визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , у проведенні розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, оформлену листами №6411/Н/20-40-01-02-24 від 18.05.2018 року, №2229/8/20-40-04-1-24 від 15.03.2019 року, №10609/Н/20-40-05-26 від 05.09.2019 року, №6403/Н/20-40-04-01-24 від 15.05.2019 року;
- визнати протиправною відмову ДФС України щодо відмови ОСОБА_1 , у проведенні розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, оформлену листами №22218/7/99-99-04-04-02-17 від 23.07.2018 року, №3737/Н/99-99-04-04-02-14 від 15.05.2019 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області надіслати до ДПС України висновок щодо призначення ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги відповідно до вимог частини шостої статті 23 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850;
- зобов'язати ДПС України після отримання від Головного управління ДПС у Харківській області висновку щодо можливості призначення ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги повторно прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановлення ІІ групи інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачами порушено права позивача шляхом відмови у проведенні розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, оформлену листами №6411/Н/20-40-01-02-24 від 18.05.2018 року, №2229/8/20-40-04-1-24 від 15.03.2019 року, №10609/Н/20-40-05-26 від 05.09.2019 року, №6403/Н/20-40-04-01-24 від 15.05.2019 року, №22218/7/99-99-04-04-02-17 від 23.07.2018 року, №3737/Н/99-99-04-04-02-14 від 15.05.2019 року.
Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.(а.с.2-4).
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зважаючи на наявність відзивів на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі №520/12802/19 - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду у справі № 520/12802/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.(а.с.60-62).
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог по справі № 520/12802/19. (а.с.65-67).
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року в задоволенні заяви представника ГУ ДФС у Харківській області про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін по справі №520/12802/19 - відмовлено.(а.с.80-82).
Окрім того, ухвалами судді Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року клопотання Головного управління ДПС у Харківській області та Головного управління ДФС у Харківській області про продовження процесуального строку на надання відзиву на позовну заяву у справі № 520/12802/19 - задоволено. Продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області та Головному управлінню ДФС у Харківській області процесуальний строк для подання відзиву на позов по справі № 520/12802/19 до 24.01.2020 року. (а.с.85-87, 90-92).
Представником ДФС України, 15.01.2020 року до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не має права на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності на підставі ЗУ «Про міліцію», який втратив чинність.(а.с.97-98).
Представником ДПС України, 16.01.2020 року до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені позову, зазначивши, що у даному випадку відповідач діяв на підставі та у межах чинного законодавства.(а.с.104-105).
Представником ГУ ДПС у Харківській області, 23.01.2020 року до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені позову, зазначивши, що ГУ ДФС у Харківській області продовжує здійснювати свої повноваження у сфері відання податкової міліції до передачі таких повноважень територіальним органам центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до КПК України. Також, зазначив, що у зв'язку з внесеними змінами до постанови №537 наказом ДФС України від 28.12.2019 № 804 введено в дію структуру територіальних органів ДФС, до якої включено, зокрема, підрозділи фінансово-бухгалтерського та кадрового забезпечення. Отже, ГУ ДПС у Харківській області не є правонаступником ГУ ДФС у Харківській області у сферах, що відноситься до відання податкової міліції, а отже не може відповідати за позовними вимогами в частині правовідносин з колишніми працівниками податкової міліції.(а.с.111-114).
Представником ГУ ДФС у Харківській області, 23.01.2020 року до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені позову, зазначивши, що у даному випадку відповідач діяв на підставі та у межах чинного законодавства, оскільки відмови у проведенні розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу не надавалась та проведення розрахунку одноразової грошової допомоги працівникам та пенсіонерам податкової міліції буде можливим лише після внесення відповідних змін до чинних нормативно-правових актів. (а.с.127-132).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Так, Кабінет Міністрів України 19.06.2019 прийняв постанову № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно якої, постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління ДПС у Харківській області та постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, у тому числі, Головне управління ДФС у Харківській області реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Харківській області.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що 31.07.2019 проведено державну реєстрацію юридичної особи Головного управління ДПС у Харківській області.
Пунктом 3 Постанови КМ України від 19.06.2019 № 537 визначено установити, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.
Наказом Головного управління ДПС в Харківській області від 29.08.2019 № 18 було розпочато виконання ним функцій та повноважень ГУ ДФС в Харківській області.
Наказом ДПС України № 14 від 12.07.2019 № 14 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, пунктом 1 якого визначено, що ГУ ДПС в Харківській області є правонаступником усіх прав та обов'язків ГУ ДФС у Харківській області.
Окрім того, згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України” зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).
Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 2 постанови КМ України від 18.12.2018р. № 1200).
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227 затверджено положення про Державну податкову службу України.
Згідно з п. 1 вказаного Положення, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р забезпечено здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227 функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізацією державної податкової політики.
Наказом Державної податкової служби України від 28.08.2019 року № 36 розпочато виконання Державної податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України.
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Таким чином, Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України, а Головне управління ДПС у Харківській області правонаступником - Головного управління ДФС в Харківській області.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , проходив службу в органах ДФС України. Звільнений у запас Збройних Сил України з посади першого заступника начальника ДПІ - начальника оперативного управління Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управляння ДФС у Харківській області відповідно до наказу №153-о від 26.02.2018 року за пунктом 64 підпунктом «б» (через хворобу) у званні полковника податкової міліції.(а.с.133).
Підставою видання наказу визначені - наказ ДФС України від 26.02.2018р. №328-о. свідоцтво про хворобу від 01.02.2018 року №3.
Згідно довідки МСЕК серія 12 ААА №708155 від 14.03.2018 року позивачу присвоєна інвалідність другої групи з 07.03.2018 року, визначена причина інвалідності захворювання, пов'язане з проходження військової служби.(а.с.13).
Тому, ОСОБА_1 08.08.2019 року звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області с заявою про проведення кінцевого розрахунку при звільнені та виплаті одноразової грошової допомоги, відповідно п.п.2 п.1 до «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007р. №707, оскільки одноразова грошова допомога інвалідам 2 групи виплачується в розмірі 4-річного грошового забезпечення у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно з ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертизою.
Також, на підставі постанови КМ Укаїни №707 від 12.05.2007 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Харківській області з заявою від 24.04.2018 року щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, в розмірі 4-річного грошового забезпечення у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно з ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертизою.(а.с.31).
Згідно листа ГУ ДФС у Харківській області №6411/Н/20-40-01-02-24 від 18.05.2018 р. - матеріали відносно ОСОБА_1 , ГУ ДФС у Харківській області направлені до ДФС України листом від 02.05.2018 р. за вихідним №3032/8/20-40-04-02-15 для узгодження вказаних виплат.(а.с.39).
Як зазначив позивач, відповіді від ГУ ДФС у Харківській області щодо розгляду заяви від 24.04.2018 року він не отримав, тому був змушений повторно звернутись до ГУ ДФС у Харківській області з заявою від 05.03.2019 року (вхідний №629/ДНЗ від 05.03.2019р.) стосовно здійснення виплат у формі одноразової грошової допомоги.(а.с.32-33).
Листом ГУ ДФС у Харківській області за вих.№2229/8/20-40-04-1-24 від 15.03.2019 року зазначено про відсутність затвердженого висновку від ДФС України стосовно здійснення виплат ОСОБА_1 , а також наявне посилання на майбутні зміни у законодавстві (зміни до Податкового кодексу України) за наслідками яких буде прийняте рішення по суті звернення позивача.(а.с.40).
15.04.2019 року позивач звернувся із заявою до ГУ ДФС у Харківській області України (вх. ГУ ДФС у Харківській області №875/ДЗН від 16.04.2019 року) та просив нарахувати та сплатити відповідно до заяви від 24.04.2019 року одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи, в розмірі 4-річного грошового забезпечення у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно з ступенем втрати працездатності, який визначений медико-соціальною експертизою, а саме виплату у сумі 484276.80 грн. відповідно до розрахунку, на підставі постанови КМ України від 30.08.2017р. №704, довідки про розмір грошового забезпечення за №56/20-30-05-51 від 05.04.2018 року виданою Центральною ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, а саме: 8460.00 грн. - посадовий оклад (з урахуванням останньої посади - перший заступник начальника ОДПІ - начальник оперативного управляння), 1480.00 грн. - оклад за військове (спеціальне) звання, полковник, 4473.00 грн. - набавка за вислугу років (45%), 14413.00 грн. - загальна сума за місяць. Тобто, сума допомоги 484276.80 грн. за чотири роки, з урахуванням втрати працездатності 70%.(а.с.35-36).
Листом №6403/Н/20-40-04-01-24 від 15.05.2019 року позивача повідомлено, що матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням позивачу інвалідності повернуті листом ДФС України № 22218/7/99-99-04-04-02-17 від 23.07.2018 року без затвердження висновку, що унеможливлює проведення відповідних виплат, про що позивач також був проінформований листом від 15.03.2019р. № 2220/8/20-40-01-24. Вказано, що виплата та розрахунок одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності пенсіонерам податкової міліції після втрати чинності Закону України від 20.12.1990 року №565-ХІІ "Про міліцію" здійснюється на виконання судових рішень, що набрали законної сили.(а.с.44-45).
15.04.2019 року ОСОБА_1 , звернувся із заявою до Голови ДФС України (вх. ДФС №1372/ДЗН від 18.04.2019) в якій, просив зробити висновок ДФС (ДПС) України, про нарахування та сплату у період до 20 квітня 2019 року, відповідно до заяви від 24.04.2018 р., одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, у розмірі 4-річного грошового забезпечення, у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно з ступенем втрати працездатності, який визначений медико-соціальною експертизою та з наведенням розрахунку на загальну суму 484276.80 грн.(а.с.37-38).
Згідно листа за підписом в.о. Голови ДФС України Власовим О. №3737/Н/99-99-04-04-02-14 від 15.05.2019 року позивача проінформовано, що питання проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано.(а.с.46-47).
Листом за підписом Начальника Голови комісії з реорганізації ГУ ДФС у Харківській області Рибакова М. №10609/Н/20-40-26 від 05.09.2019 року позивача проінформовано, що будь-які виплати не були нараховані та здійснені.(а.с.41-42).
Позивач вважає вказані рішення у формі листів - неправомірними, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам та доводам сторін, суд зазначає наступне.
Діяльність податкової міліції регулюється Розділом ХVІІІ Податкового кодексу України.
Статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Отже, статтею 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника податкової міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, яке мало місце в період її проходження.
Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07 листопада 2015 року в зв'язку з набранням чинності Законом України "Про національну поліцію".
Відповідно до абзацу 3 пункту 15 розділу XI прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію".
За змістом статті 23 Закону України "Про міліцію" порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби, визначає Кабінет Міністрів України.
На виконання статті 23 Закону України "Про міліцію", Кабінет Міністрів України постановою № 707 від 12 травня 2007 року затвердив Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (надалі - Порядок №707). Вказана постанова опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" №89 та набрала чинності 23 травня 2007 року.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.
У зв'язку з прийняттям Закону України від 13 лютого 2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (надалі - Порядок №850). Постанова опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" № 203 та набрала чинності 31 жовтня 2015 року.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Отже, на час установлення позивачу II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах податкової міліції, чинними є обидва Порядки (№707 і № 850), які регулюють однопредметні правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію". При цьому, Порядок №850 прийнятий у зв'язку із внесенням Законом України від 13 лютого 2015 року до вказаної статті 23 Закону змін в частині розміру одноразової грошової допомоги.
Конституційний Суд України у пункті 3 рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року, якою затверджений Порядок №850, встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності.
Отже, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 707 можливе лише за умови, що особа мала право на отримання такої допомоги до 12 березня 2015 року. Позивач набув таке право у 2018 році, тобто після 12.03.2015 року, а тому розмір допомоги має бути призначений у відповідності з нормами Порядку № 850.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача, ГУ ДФС у Харківський області щодо відсутності у позивача, як працівника податкової міліції, права на звернення про отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Порядком № 850, оскільки відповідно до статті 356 Податкового кодексу України на осіб начальницького і рядового складу податкової міліції поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію".
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію" (абзац 3 пункту 15 розділу XI прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію"), на виконання статті 23 Закону України "Про міліцію" в редакції Закону України від 13 лютого 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850 виплати одноразової допомоги.
Порядок № 850, прийнятий пізніше ніж Порядок №707, і визначає процедуру та розміри призначення на виплати одноразової допомоги у зв'язку з установленням групи інвалідності після 12 березня 2015 року, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію". Відсутність у Порядку № 850 вказівки на поширення його дії на працівників податкової поліції, призначення допомоги яким здійснюється відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", не є підставою для позбавлення їх права на отримання одноразової допомоги у розмірі, визначеному діючим на дату установленням групи інвалідності Порядком № 850.
Фактичною підставою для відмови позивачу слугувала неузгодженість законодавства, яким регулюються питання призначення вказаної допомоги особам, які проходили службу в органах податкової поліції.
Однак, у рішенні по справі "Budchenko v. Ukraine" від 24.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1 Першого протоколу.
Таким чином, суд вважає, що позивач, як працівник податкової поліції, має право на звернення з метою отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у розмірі, визначеному Порядком № 850.
Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності від 08.08.2019 року позивач надав всі документи, визначені пунктом 7 Порядку №850, що не заперечувалось сторонами по справі.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Тобто, на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції покладено обов'язок подання висновку щодо виплати грошової допомоги .
При цьому, ані Законом № 565-ХІІ, ані Порядком № 850 не передбачені повноваження керівника органу, у якому проходив службу працівник податкової міліції, щодо встановлення права заявника на отримання грошової допомоги у разі встановлення інвалідності та відмови у її призначенні.
Тому, отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, відповідач зобов'язаний направити висновок про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в податковій поліції, та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, для прийняття рішення.
Відмовивши позивачу у призначенні грошової допомоги у зв'язку з відсутністю у нього права на її призначення на підставі Порядку № 850, відповідач перевищив повноваження, надані законодавством.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 жовтня 2019 року у справі №817/713/16 зазначив: «…Законом №565-ХІІ не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності».
Зазначена позиція, також, викладена у постановах Верховного Суду 464/5571/16-а від 07.02.2018 року, № 822/31/18 від 21.06.2018 року, №804/6297/17 від 28.08.2018 року.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Проте, в даному випадку відповідачу, ДПС України, законом надано дискреційні повноваження щодо прийняття рішень про призначення одноразової грошової допомоги, або про відмову в призначення такої грошової допомоги.
У справі, що розглядається відповідачі реалізуючі дискреційні повноваження прийняли рішення про відмову позивачу в призначення одноразової грошової допомоги.
В ході розгляду справи судом було встановлено безпідставність та протиправність вказаних рішень. Інших підстав для відмови позивачу в призначення одноразової грошової допомоги відповідачами не наведено.
Запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суди зобов'язані відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
При цьому судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі № 804/14800/14.
Відтак, щодо позовних вимог позивача з питань зобов'язання відповідачів вчинити певні дії щодо призначення одноразової грошової допомоги, суд зазначає, що задоволення вказаних вимог у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки позивачем були виконані всі можливі умови визначені законом для прийняття позитивного рішення відповідачем, а відповідач в даному випадку вже скористався своїм правом діяти на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень, на яких покладено обов'язок щодо доказування правомірності власних дій, не довили належними та допустимими доказами правомірність власних дій, які є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057), Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у проведенні розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, оформлену листами №6411/Н/20-40-01-02-24 від 18.05.2018 року, №2229/8/20-40-04-1-24 від 15.03.2019 року, №10609/Н/20-40-05-26 від 05.09.2019 року, №6403/Н/20-40-04-01-24 від 15.05.2019 року.
Визнати протиправною відмову ДФС України щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у проведенні розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, оформлену листами №22218/7/99-99-04-04-02-17 від 23.07.2018 року, №3737/Н/99-99-04-04-02-14 від 15.05.2019 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області надіслати до ДПС України висновок щодо призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до вимог частини шостої статті 23 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Зобов'язати ДПС України після отримання від Головного управління ДПС у Харківській області висновку щодо можливості призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги повторно прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановлення ІІ групи інвалідності.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено та підписано 29 січня 2020 року.
Суддя Ю. О. Супрун