Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
28.01.2020 р. справа №520/3065/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденка А.В., за участі секретаря - Стрєлка О.В., представника позивача - не прибув, представника відповідача - Савєльєва В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Головного управління ДФС у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан"
простягнення податкового боргу, -
встановив:
Суб'єкт владних повноважень, Головне управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - владний суб'єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу (з урахуванням заяви про уточнення) про стягнення з ТОВ "Титан" 1.198.174,65грн. коштів за податковим боргом.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов'язку з оплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань, а також з оплати податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан" (далі за текстом - платник, ТОВ), з поданим позовом не погодився, зазначивши, що станом на час розгляду справи заявлений до стягнення податковий борг у ТОВ відсутній.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
До заявленої владним суб'єктом до стягнення суми коштів у 1.198.174,65грн. структурно входять платежі з оплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання згідно з податковою декларацією №9308112219 від 21.01.2019р. з податку на додатку на додану вартість за грудень 2018р. у сумі 695.372,00грн., а також з оплати податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0003865305 від 13.12.2018р. у сумі 502.802,65грн.
Контролюючим органом була складена і засобами поштового зв'язку вручена відповідачу податкова вимога від 26.11.2018р. №135885-17.
За твердженням контролюючого органу податковий борг відповідача з указаної дати існував постійно і безперервно.
Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов'язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.
Стосовно заявленої владним суб'єктом вимоги про стягнення коштів по оплаті податкового повідомлення-рішення суд зазначає, що визначені рішеннями контролюючого органу зобов'язання підлягають сплаті за строком згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).
Між тим, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0003865305 від 13.12.2018р. (на якому ґрунтується заявлена вимога про стягнення 502.802,65грн.) було предметом судової перевірки у межах справи №520/2305/19 і скасовано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019р.
З цього приводу суд зазначає, у силу положень п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Таким чином, факт існування у платника заборгованості у сумі 502.802,65грн. по оплаті вказаного повідомлення-рішення не знайшов свого підтвердження у ході судового розгляду.
Стосовно заявленої суб'єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів за податковою декларацією №9308112219 від 21.01.2019р. з податку на додатку на додану вартість за грудень 2018р. у сумі 695.372,00грн. суд зазначає, що згідно з загальним правилом п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 203.2 ст.203 Податкового кодексу України передбачено аналогічний строк оплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість за самостійно задекларованими платником податковими зобов'язаннями.
Наданими відповідачем копіями платіжним доручень №671 від 12.02.2019 р. на суму 120.000,00 грн., №162 від 13.02.2019 р. на суму 250.00,00 грн. та №278 від 13.02.2019 р. на суму 325.372,00 грн. засвідчені обставини погашення відповідачем податкового боргу з ПДВ у сумі 695 372,00 грн., який виник за грудень 2018р.
Таким чином, у розумінні ст.38 Податкового кодексу України податковий обов'язок платника за декларацією з ПДВ грудня 2018р. слід вважати виконаним.
Після ухвалення Другим апеляційним адміністративним судом постанови від 27.11.2019р. по справі №520/2305/19, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0003865305 від 13.12.2018р. (на якому ґрунтується заявлена вимога про стягнення 502.802,65грн.) контролюючим органом не було подано до суду ані заяви про поновлення зупиненого до настання цієї події провадження у справі, ані процесуального документа про зменшення заявлених вимог, ані додаткових доказів існування податкового боргу за викладеними у тексті епізодами.
Отже, дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що відносно заявленої до стягнення суми податкового боргу приєднаними до справи документами підтверджено припинення існування у відповідача податкового боргу з оплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання згідно з податковою декларацією №9308112219 від 21.01.2019р. у сумі 695.372,00грн., а також з оплати податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0003865305 від 13.12.2018р. у сумі 502.802,65грн.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить залишити без задоволення.
Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд. -
вирішив:
Позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що судове рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 28 січня 2020 року; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Суддя Сліденко А.В.