вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
29 січня 2020 р. Справа № 480/4811/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій просить зобов'язати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження знести самочинно збудовану добудову розміром 2x4 м до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за власний рахунок.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що у ході позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що відповідачем було самочинно збудовано добудову розміром 2x4 м до житлового будинку АДРЕСА_2 28, по АДРЕСА_1 . Суми, без наявності будівельного паспорту та документів, що дають право на виконання будівельних робіт, що дає підстави вважати дані роботи самочинним будівництвом. Оскільки відповідачем не усунуто в добровільному порядку порушення вимог містобудівного законодавства на виконання вимог припису від 17.09.2018 № 583, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради змушене звернутися до суду з даним позовом про знесення самочинно збудованого об'єкту будівництва.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, а також встановлено третій особі 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснення щодо позову та п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання пояснення щодо відзиву.
Копія ухвали, яка направлялася відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною в довідці про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 45), а саме: АДРЕСА_3 , було повернуто до суду 13.12.2019 року з відміткою пошти: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення". У зв'язку з поверненням даного поштового відправлення, судом повторно було направлено копію ухвали рекомендованою кореспонденцією за адресою вул. Гетьмана Мазепи, 28, м. Суми, 40000 (а.с. 49). Проте дане поштове відправлення також було повернуто до суду з відміткою пошти: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с. 50). Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 15.08.2018 на адресу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області (далі - Управління) надійшла скарга ОСОБА_2 за вх. № 255/29.01-13 щодо перевірки законності будівництва за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 13).
На підставі наказу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 03.09.2018 року № 89-ОД та направлення для проведення позапланового заходу від 04.09.2018 року № 58 (а.с. 14-15) Управлінням проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт з добудови до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт перевірки від 17.09.2018 року № 58 (а.с. 16-22). Даний акт було отримано відповідачем особисто 17.09.2018 року, про що свідчить її особистий підпис на примірнику акту (а.с. 21).
Відповідно до розділу VI «Опис виявлених порушень» Акту перевірки від 17.09.2018 року № 58, в ході позапланової перевірки було встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником об'єкта житлової нерухомості, житловий будинок, частка власності 69/100, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), підстава права власності - дублікат договору дарування (від 12.08.2003 ВАМ/975355).
Відповідно даних технічного паспорту реєстр. № 8438 виготовленого Сумським ОО БТІ 15.05.2003 року, наданого власником, площа будинку складає 33,1 м2, житлова 21,4 м2 , будинок складається з кухні 8.5 м2, житлової кімнати 9.3 м2, житлової кімнати 6,4 м2, житлової кімнати 5.7 м2. (а.с. 23-27).
Документи, що засвідчують право власності на земельну ділянку не надані, земельна ділянка знаходиться у спільному користуванні з сусідом ОСОБА_2 , власником частки 31/100, частка якого приватизована (Акт на право власності від 22.11.2000 року, II- СМ № 027922) і складає 0.0316 га.
При виході на об'єкт встановлено наступне: гр. ОСОБА_1 були проведені будівельні роботи з добудови до будинку зі сторони входу розміром орієнтовно 2x4 м.
Згідно з Єдиним реєстром документів, які дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація про реєстрацію документів дозвільного характеру на виконання будівельних робіт з добудови до житлового будинку АДРЕСА_1 Суми відсутня.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, документи що посвідчують право користування земельною ділянкою і проектна документація забудовником не надавалась, що дає змогу вважати даний об'єкт самочинним будівництвом.
Таким чином, у ході позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що відповідачем було самочинно збудовано добудову розміром 2x4 м до житлового будинку № 28. по АДРЕСА_1 . Суми , без наявності будівельного паспорту та документів, що дають право на виконання будівельних робіт, що дає підстави вважати дані роботи самочинним будівництвом (а.с. 16-22).
Також, 17.09.2018 року за результатами перевірки позивачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 58 (а.с. 22). В даному приписі позивач вимагав усунути порушення містобудівного законодавства, зазначені в п. 1 розділу VI акту перевірки від 17.09.2018 року № 58 у термін 2 місяці (а.а. 22). Даний припис був отриманий відповідачем 17.09.2018 року, про що свідчить її особистий підпис.
З метою перевірки вимог виконання умов припису відповідно до наказу начальника Управління від 13.08.2019 року, у термін з 14.08.2019 року по 27.08.2019 року була проведена позапланова перевірка щодо виконання ОСОБА_1 вимог припису № 58 від 17.09.2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Виконання будівельних робіт з добудови до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 », за результатами якої складено акт перевірки від 27.08.2019 року № 92 (а.с. 29--36).
За результатами даного позапланового заходу було встановлено, що вимоги припису № 58 не виконано. Виявлені порушення не було усунуто, повідомлення про виконання вимог припису в термін, який ним був встановлений, до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради не надходило.
Разом з тим судом встановлено, що відповідачем припис № 58 від 17.09.2018 року було оскаржено до Сумського окружного адміністративного суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року по справі № 1840/3770/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №50 від 24.09.2018 по справі про адміністративне правопорушення, визнання незаконним припису державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №58 від 17.09.2018 про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - відмовлено (а.с. 53-60).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Закон України “Про архітектурну діяльність” визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Згідно із положеннями ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, що визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до положень статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Вказані положення кореспондуються із приписами положень пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Згідно із частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. (ч. 7 ст. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
- видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Відповідно до статті 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Отже, позов про знесення самочинно збудованого об'єкта містобудування може бути пред'явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до частини 9 статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно із частиною другою статті 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних зі знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
На підставі статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша). Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга). У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома).
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного суду від 16 жовтня 2018 року по справі № 826/12543/16.
З матеріалів справи суд вбачає. що позивачем була проведена позапланова перевірка під час якої встановлено, що відповідачем було самочинно збудовано добудову розміром 2x4 м до житлового будинку АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 Суми , без наявності будівельного паспорту та документів, що дають право на виконання будівельних робіт. У зв'язку з виявленими порушеннями, позивачем винесено припис від 17.09.2018 року № 58 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с. 22), в якому позивач вимагав усунути порушення містобудівного законодавства, зазначені в п. 1 розділу VI акту перевірки від 17.09.2018 року № 58 у термін 2 місяці (а.а. 22). Відповідачем було оскаржено даний припис до Сумського окружного адміністративного суду. Проте рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року по справі № 1840/3770/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, було відмовлено (а.с. 53-60).
Суд зазначає, що відповідачем не було надано суду доказів, що об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом, зокрема дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заявив вимоги про знесення самочинно збудованої будівлі, оскільки відповідач в установлений термін добровільно не виконав вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а відтак позовні вимоги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України судового збору у розмірі 1 921,00 грн., суд зазначає, що ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства не передбачено при задоволенні позовних вимог органу владних повноважень, стягнення судового збору з відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , знести самочинно збудовану добудову розміром 2x4 м до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек