27 січня 2020 р. справа №480/5181/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.
позивача - ОСОБА_1 М.Д.
представника відповідача - Бундюк Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/5181/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та уточнивши позовні вимоги просить: визнати протиправною бездіяльність начальника головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області пов'язаної з ненаданням, ненарахуванням і невиплатою йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати; зобов'язати нарахувати і виплатити зазначену матеріальну в сумі 12444,40 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів. Свої вимоги мотивує тим, що наказом № 57 від 01 серпня 1994 року ОСОБА_2 призначений на посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду за конкурсом. Згідно наказу № 31-о від 17 травня 2002 року призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення. Наказом № 1-о від 27 жовтня 2011 року призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області). 04 липня 2018 року позивач був звільнений з посади начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”. На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 по справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 №491-о позивача було поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05 липня 2018 року. Після поновлення його на посаді за рішенням суду, відповідач не виплачував йому заробітну плату, при тому, що ним, як керівником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, було направлено до Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, яке було правонаступником ліквідованого Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, табелі обліку робочого часу. Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 №125-о позивача було знову звільнено з посади у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 по справі №480/1693/19 ОСОБА_2 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019, та стягнено на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.04.2019 по день винесення судом рішення. В період з 24.07.2019 по 10.12.2019 позивач регулярно приходив на роботу та перебував на робочому місці. Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про надання йому матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати. Однак матеріальна допомога йому не нарахована та не виплачена.
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 5 “Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області” Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено 29.08.2018. Оскільки на момент поновлення позивача на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області було припинено, посада начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області була скорочена внаслідок постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 5 “Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області”, відповідно до якої Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області реорганізоване шляхом злиття в Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області. Наслідком злиття стало припинення Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області. Штатний розпис не містить штатної посади “начальник Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області”. Позивач не мав можливості здійснювати відповідні повноваження, функції та завдання, тобто не виконував тієї роботи, за яку роботодавець виплачує працівнику заробітну плату, а тому підстави для нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відсутні. Разом з тим, відповідачем було виконано рішення суду від 21.12.2018 про поновлення позивача на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області по справі №1840/2917/18. Також відповідач зазначає, що у зв'язку з припиненням Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області 29.08.2018, штатний розпис та кошторис видатків на утримання цього управління у грудні 2018 року вже не діяли, а на 2019 рік не затверджувались. Відповідно до штатного розпису Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області посада начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області відсутня. Отже, ОСОБА_2 не був працівником Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області. Таким чином підстав для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не було (а.с.59-60).
20.01.2020 позивачем подана відповідь на відзив, в якій ОСОБА_2 зазначив, що позиція відповідача, викладена у відзиві на позов є необґрунтованою, тому наполягав на своїх вимогах (а.с.69-76).
Ухвалою суду від 12.12.2019 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
З огляду на обставини, викладені у відзиві, ухвалою суду від 13.01.2020 справа призначена в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 27.01.2020.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Бундюк Т.Ю. в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу № 57 від 01 серпня 1994 року призначений на посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду.
Наказом № 31-о від 17 травня 2002 року ОСОБА_2 призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення, а наказом № 1-о від 27 жовтня 2011 року призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області).
04 липня 2018 року позивач був звільнений з посади начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 по справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 № 491-о ОСОБА_2 було поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05 липня 2018 року.
Згідно з наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 № 135-о ОСОБА_2 був звільнений з посади у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”.
Не погодившись з вказаним наказом, ОСОБА_2 оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №480/1693/19 задоволений адміністративний позов ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати. Визнано протиправним та скасований наказ Пенсійного фонду України “Про звільнення ОСОБА_2 ” від 05.04.2019 № 135-о. Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019. Стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 34653 грн. 44 коп.
На виконання вказаного рішення суду, наказом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 № 332-о ОСОБА_2 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019 (а.с.34).
Позивачем проводився облік перебування його на роботі в табелі обліку робочого часу за вересень - листопад 2019 року.
ОСОБА_2 неодноразово звертався до відповідача із заявами про нарахування та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати.
Проте нарахування та виплата ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати не було проведено.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та третьою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України “Про оплату праці” та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України "Про державну службу" державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Порядок надання та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України затверджений Порядок надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань від 08.08.2016 № 500 (далі по тексту - Порядок), який визначає умови надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та її розмір.
Пунктами 2, 3 Порядку визначено, що державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви. Рішення про надання матеріальної допомоги державним службовцям приймається керівником державної служби у державному органі в межах затвердженого фонду оплати праці.
Отже, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань для державних службовців не носить обов'язкового характеру і виплачуються тільки в разі прийняття відповідного рішення керівником цього органу в розмірі, що не повинен перевищувати середньомісячну зарплату.
Тобто, надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом керівника державної служби у державному органі, а не його обов'язком.
Таким чином, у суду відсутні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати і виплатити начальнику Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області Маслу М.Д. матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати у відносинах публічної служби за 2019 рік.
Крім того, стосовно заяви ОСОБА_2 про застосування штрафу відносно Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за невиконання ухвали суду про надання належним чином завіреної копії трудової книжки ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 12.11.2019 про відкриття провадження в адміністративній справі суд витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірену копії трудової книжки ОСОБА_2 . На виконання вказаної ухвали суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило суд про неможливість надання копії трудової книжки ОСОБА_2 , оскільки оригінал трудової книжки відповідачу не передавався. Тобто Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило суд про неможливість надання вказаного доказу. Таким чином у суду відсутні підстави для застосування заходів процесуального примусу до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для відшкодування судових витрат позивачу відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності начальника головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області пов'язаної з ненаданням, ненарахуванням і невиплатою матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати у відносинах публічної служби начальнику Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_2 за 2019 рік; зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати і виплатити начальнику Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області Маслу ОСОБА_3 Дмитровичу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати у відносинах публічної служби за 2019 рік в сумі 12444.40 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Повний текст рішення складений 29.01.2020.