23 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4978/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% від сум грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 по 14.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі 80% від сум грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати пенсію по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі 90% від сум грошового забезпечення згідно зі статтями 13, 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, звільнених з військової служб та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, починаючи з 14.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату за попередній період невідкладно та однією сумою;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 у 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% суми підвищення пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100% суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 і надалі з врахуванням проведених раніше виплат.
Під час розгляду справи суд
17 грудня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі також відповідач, ГУ ПФУ у м.Києві) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/4978/19, призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при здійсненні перерахунку пенсії зберігається право на збереження відсотку нарахування пенсії на момент її призначення та підвищення. Так як його пенсія була призначена та підвищена за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з розміру 90% грошового забезпечення, то при здійсненні перерахунку з 01 січня 2018 року, розмір пенсії повинен обчислюватися, виходячи з 90% від грошового забезпечення.
Крім того, позивач вказав, що збільшення грошового забезпечення військовослужбовців є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та не може поетапно відтерміновуватися в часі, а тому перерахунок пенсії з 01.01.2018 повинен бути зроблений з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.
Також стверджував про протиправність дій відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії до виплати, оскільки позивач перебуває з 1999 року на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у цій справі 08.01.2020, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3603932506383 /а.с. 29/.
Згідно з частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем відзив на позов у визначений законом строк не надано.
За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Обставини справи, встановлені судом
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію по інвалідності (з 11.01.1994 по 28.02.2009 і з 07.05.2009 по 14.05.2018 - пенсію за вислугу років) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01.03.2009 по 06.05.2009 отримував пенсію за іншим законом.
З урахуванням вислуги років (36 років) ОСОБА_1 була призначена пенсія у розмірі 90% суми грошового забезпечення.
У березні 2018 року відповідачем отримано довідку Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України №222/4/166/239/1186 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку його пенсії /а.с. 19/.
Починаючи з 01.01.2018, позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки з 01 січня 2018 у розмірі 70% грошового забезпечення /а.с. 20/.
Надалі позивачем подано до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві заяву, на підставі якої ОСОБА_1 з 15.05.2018 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності та обчислено розмір пенсії з розрахунку 80% сум грошового забезпечення відповідно до пункту «а» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» /а.с. 21/.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.12.2019 №294920/02 /а.с. 17-18/ позивачу роз'яснено порядок виплати пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та від 14.08.2019 №804 та повідомлено, що:
під час проведення перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» інші норми законодавства застосовуються в редакції, яка чинна на момент перерахунку, а саме - станом на 01.01.2018, чинною була редакція статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку з 01.01.2018 пенсія встановлена на рівні 70% від грошового забезпечення;
згідно пункту «а» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, травма отримана при виконанні обов'язків військової служби, встановлюється у розмірі 80% грошового забезпечення. Під час проведення перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», норми законодавства застосовані в редакції, яка чинна на момент перерахунку, а саме - станом на 01 січня 2018 року. З 01 травня 2014 року по даний час чинною є редакція частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку починаючи з 01 січня 2018 року пенсія була встановлена в розмірі 80% від грошового забезпечення, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи;
враховуючи рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі 826/3858/18, яким визнано нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», наразі відсутні підстави для проведення перерахунків пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсій, після дати набрання вказаним рішенням суду законної сили не приймалося;
частиною 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи вищевикладену норму законодавства, максимальний розмір пенсійної виплати з 01.03.2018 становить 13730,00 грн, з 01.07.2018 становить 14350,00 грн, з 01.03.2019 становить 14970,00 грн, з 01.07.2019 становить 15640,00 грн., з 01.12.2019 становить 16380,00 грн. Відповідні перерахунки пенсії проведено. Пенсія призначена та виплачується згідно з документами пенсійної справи та діючого законодавства.
Не погодившись з такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон) визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону).
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» (далі - Порядок №45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Висновки щодо правозастосування
Як убачається з матеріалів справи, позивачу призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», на підставі наданої військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №222/4/166/239/1186, Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018. При цьому перерахунок пенсії проведено відповідачем, виходячи з 70% грошового забезпечення (вислуга років 36).
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 04.12.2019 №294920/02 позивачу повідомлено, що під час проведення перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» інші норми законодавства застосовуються в редакції, яка чинна на момент перерахунку, а саме - станом на 01.01.2018, чинною була редакція статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку починаючи з 01.01.2018 пенсія була встановлена в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи пенсію ОСОБА_1 було призначено в основному розмірі пенсії 90%.
Пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100%, до категорії 2, - 95%.
Отже, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VІ від 08.07.2011, який набрав чинності з 01.10.2011 /далі - Закон №3668-VІ/, внесено зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, змінено у відсотках розмір грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону №3668-VІ, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» /далі - Закон №1166-VII/, який набрав чинності в цій частині 01 травня 2014 року, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95%».
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VІ, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законами №3668-VІ та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а згодом 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Враховуючи наведене, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відтак, суд вважає необґрунтованими та не бере до уваги доводи відповідача про необхідність застосування при перерахунку пенсії позивача статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції чинній на 01.01.2018, якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 04 лютого 2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18, провадження № Пз/9901/58/18.
Отже, дії відповідача щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 14.05.2018 зі зменшенням відсоткового розміру пенсії з 90% на 70% вчинені не на підставі, не у межах повноважень та у не спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а отже є протиправними і відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.
Щодо переведення ОСОБА_1 з 15.05.2018 з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності та обчислення розміру пенсії з розрахунку 80% сум грошового забезпечення відповідно до пункту «а» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95%, до категорій 2 і 3, - 90%.
З 2017 року розмір пенсії ОСОБА_1 за вислугу років обчислено з розрахунку 90% сум грошового забезпечення за 36 років вислуги.
Згідно копії розрахунку пенсії за вислугу років, станом на 31.12.2017 ОСОБА_1 виплачувалася пенсія за вислугу років виходячи із 90% розміру грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу ІІ Закону №3668-VI та пунктом 23 розділу II Закону №1166-VII до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Тобто, вищевказаний Закон №3668-VI набрав чинності після призначення у березні 1999 року пенсії ОСОБА_1 .
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо /рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій/.
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача по зменшенню ОСОБА_1 розміру пенсії по інвалідності з 90% до 80% грошового забезпечення з 15 травня 2018 року є протиправними, а відповідна позовна вимога підлягає до задоволення.
Щодо виплати підвищення до пенсії з 01.01.2018 - 50%, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%, з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, суд зазначає наступне.
Згідно перерахунку пенсії, копія якого міститься в матеріалах справи, позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» /далі - Постанова №103/ проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 та розраховано розмір пенсії до виплати:
станом на 01.01.2018: попередня сума пенсії 9564,99 та підвищення 4165,01 грн. З них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - щомісячно 50% від підвищення (2082,51 грн.); з 01.01.2019 - щомісячно 75% від підвищення (3123,76 грн.); станом на 01.01.2019: попередня сума пенсії 9564,99 та підвищення 5405.01 грн. З них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - щомісячно 50% від підвищення (2702,51 грн.); з 01.01.2019 - щомісячно 75% від підвищення (4053,76 грн.).
Листом №294920/02 від 04.12.2019 позивачу роз'яснено порядок виплати пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та від 14.08.2019 №804 та повідомлено, що пенсія виплачується згідно рішення суду.
Пунктом 1 Постанови №103 було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Згідно пункту 2 Постанови №103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Пунктами 4, 7 Постанови № 103 встановлено, що у разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, набрання чинності 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону стало обставиною, що зумовила зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови №103 позивач набув право на підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Приписами частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Таким чином, пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, втратили чинність саме з 05.03.2019.
Тобто, у 2018 році та до 05.03.2019 Постанова №103 була діючою та такою, що підлягала обов'язковому застосуванню в межах даних правовідносин, оскільки встановлений Кабінетом Міністрів України порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, є обов'язковим для виконання органами державної влади, зокрема відповідачем у справі, який є учасником цих відносин та на якого розповсюджується дія цього нормативно-правового акту, та є обов'язком для виконання.
Діяти у інший спосіб, ніж це встановлено на законодавчому рівні для відповідача, останній не має правової можливості, а тому не можна вважати, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, здійснюючи з 01.01.2018 по 05.03.2019 виплати перерахованої пенсії позивачу в порядку, встановленому Постановою №103, діяло протиправно.
Разом з тим, враховуючи, що пункт 2 Постанови №103 втратив чинність з 05.03.2019 (з дня набрання рішенням суду у справі № 826/3858/18 законної сили), то і обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії з цієї дати було скасовано.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії, з 05.03.2019.
При цьому, в подальшому Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019.
Згідно даної постанови установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Однак, після набрання законної сили 05.03.2019 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення, а у позивача виникло право на отримання пенсії в більшому розмірі.
Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка встановлює її зворотну дію в часу, оскільки поширює свою дію на весь 2019 рік, звужує обсяг встановленого вище права позивача на виплату перерахованої йому пенсії в 100% розмірі.
Частиною другою статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Така правозастосовна практика Кабінету Міністрів України суперечить принципу верховенства права, зокрема забороні зворотної дії закону.
При цьому, четверта статті 63 Закону також встановлює, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018, з 05.03.2019, а тому відповідна позовна вимога підлягає до задоволення.
Щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з обмеженням максимального розміру пенсії до виплати суд зазначає наступне.
Згідно з довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, копія якої наявна у матеріалах справи, виплата пенсії ОСОБА_1 обмежувалась максимальним розміром 13730,00 грн. - з 01.01.2018, 13730,00 грн. - 15.05.2018, 14970,00 грн - з 01.01.2019, 14970,00 грн - з 28.11.2019.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 04.12.2019 №294920/02 повідомило позивача про те, що частиною третьою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи вищевикладену норму законодавства, максимальний розмір пенсійної виплати з 01.03.2018 становить 13730,00 грн., з 01.07.2018 становить 14350,00 грн., з 01.03.2019 становить 14970,00 грн., з 01.07.2019 становить 15640,00 грн., з 01.12.2019 становить 16380,00 грн. Відповідні перерахунки пенсії проведено. Пенсія призначена та виплачується згідно з документами пенсійної справи та діючого законодавства.
З матеріалів справи суд вбачає, що, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», позивачу здійснено перерахунок його пенсії з 1 січня 2018 року.
Як встановлено судовим розглядом з 01.01.2018 у зв'язку з проведеним перерахунком основний розмір пенсії склав 16024,00 грн., до виплати, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії з 01.01.2018 - 13730,00 грн.; з 15.05.2018 основний розмір пенсії - 17914,00 грн., до виплати, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2018 - 13730,00 грн., з 01.03.2019 основний розмір пенсії склав - 17914,00 грн., до виплати, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2019 - 14970,00 грн., з 28.11.2019 - 14970,00 грн.
У своєму листі відповідач зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії застосовано у відповідності до вимог статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
За змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), зокрема, призначених (перерахованих) відповідно до Закону, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Крім того, пунктом 2 розділом II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 визначено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року.
Таким чином, враховуючи те, що пенсія ОСОБА_1 була призначена у березні 1999 року, а у 2018, 2019 роках відповідачем був проведений перерахунок, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії останнього на підставі статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» є неправомірним.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17.
Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).
Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.
Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20.03.2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).
Згідно зі статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані або обмежені. Звуження змісту прав і свобод особи означає зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або величину (кількість) благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Таким чином, обмеження відповідачем розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 із посиланням на зміни до пенсійного законодавства, норми якого на нього не поширюються, є протиправним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково - в частині визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 14.05.2018 зі зменшенням відсоткового розміру пенсії з 90% на 70%; призначення з 15.05.2018 пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі 80% від сум грошового забезпечення; зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018, з 05.03.2019; обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 .
З метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2018 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат; здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, починаючи з 05.03.2019, виходячи з 90% грошового забезпечення, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018; здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження її максимального розміру, визначеного частиною 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.01.2018.
У відповідних позовних вимогах, які стосуються способу захисту порушеного права, ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідача здійснити виплату донарахованих сум пенсій невідкладно та однією сумою.
Суд не вбачає можливим застосування такого формулювання зобов'язання, оскільки відповідно до національного законодавства, рішення суду, що набрало законної сили є обов'язковим до виконання і зобов'язання виконати певні дії орган Пенсійного фонду України має виконуватися негайно в силу закону - після набрання судовим рішенням законної сили. Кількість платежів, якими буде виконано зобов'язання, не є ні предметом судового розгляду, ні компетенцією суду.
Аналогічно суд не вважає можливим зобов'язати відповідача здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження надалі, як про це просив позивач. Суд не вправі здійснювати оцінку та врегулювання правовідносин, які ще не склалися, на майбутнє. Тому у задоволенні відповідної частини позовних вимог суд відмовляє.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору. Отже, підстав для його відшкодування немає.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано до суду:
- ордер серії КВ №827993 на надання правової допомоги /а.с. 24/;
- договір про надання професійної правничої допомоги від 04 листопада 2019 року, укладений між позивачем та адвокатським бюро «Івана Хомича» /а.с. 22-23/.
Відповідно до договору про правову допомогу та змісту позову, гонорар адвоката визначено з урахуванням складності справи та кількості виконаних завдань і проведених судових засідань. Судові засідання у даній справі не проводилися. Єдиною допомогою, яку суд вбачає з матеріалів справи, є написання позову.
У той же час суду не надано розрахунку гонорару і вартості окремих складових правової допомоги, тому суд позбавлений можливості визначити їх вартість самостійно.
Оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, значення справи для сторони, суд приходить висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві частини витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката в сумі одного прожиткового мінімуму - 1921,00 грн
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, 04053, ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, 04053, ЄДРПОУ 42098368) щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.01.2018 по 14.05.2018 з 90 % до 70 % від сум грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, 04053, ЄДРПОУ 42098368) щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 15.05.2018 у розмірі 80% від сум грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, 04053, ЄДРПОУ 42098368) щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018, з 05.03.2019, обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, 04053, ЄДРПОУ 42098368) щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, 04053, ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років в розмірі 90 % грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) починаючи з 01.01.2018 по 14.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, 04053, ЄДРПОУ 42098368) призначити та виплачувати пенсію по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в розмірі 90% від сум грошового забезпечення починаючи з 14.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, 04053, ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), починаючи з 05.03.2019, виходячи з 90% грошового забезпечення, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, 04053, ЄДРПОУ 42098368) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження її максимального розміру, визначеного частиною 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2018.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві частину витрат на правову допомогу у загальній сумі 1921,00 грн; у стягненні решти витрат - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков