Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1920/19
Провадження № 2/382/201/20
Іменем України
23 січня 2020 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
при секретарі Твердохліб Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині Київської області справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох річного віку,
Позивачка звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання матері до досягнення дитиною трьох річного віку, в якому вказала, що вони із відповідачем від спільного життя мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони спільно не проживають, дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні. Вона на даний час не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку. Відповідач допомоги на утримання дитини не дає, хоча є особою працездатною, є приватним підприємцем, має у власності автомобіль Мерседес, 1997 року випуску. Мотивуючи тим, що батьки повинні нести витрати на утримання дитини рівною мірою, просила стягувати із відповідача щомісячно аліменти на утримання малолітнього сина Даніїла в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття повноліття, а також аліменти на своє особисте утримання в розмірі 1/6 частини від доходу боржника до досягнення дитиною трьох років.
В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала та пояснила, що сторони проживають окремо, мають різні бюджети, на даний час відповідачматеріальної допомоги дитині не надає. Позивачка не працює та не має нерухомого та рухомого майна і даний факт не заперечує відповідач по справі.
Відповідач вимоги позивачки визнав частково, проти стягнення аліментів не заперечує, проте, заперечує проти стягнення в тих частках в яких просить позивачка по справі, вважає, що на туримання дитини має стягуватись 1/4 частина, а на утримання матері дитини 1/8 чи 1/10 частина його доходу. Він не працює, має на праві власності автомобіль та будинок, і позивачка не заперечувала даного факту.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
В силу ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно із ч.1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН, від 20 листопада 1989 року та набрала чинності 02 вересня 1990 року і ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, визнається право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до ст.188 СК України, батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-6). Позивачка ОСОБА_1 проживає в будинку матері ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 із малолітньою дитиною сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,позивачка не працює, нерухомого та рухомого майна не має (а.с.9-12). Малолітній син Даніїл перебуває на диспансерному обліку в дитячій поліклініці Яготинської ЦРЛ із діагнозом - здоровий (а.с.8). Позивачка на даний час не працює, перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Яготинської РДА та отримує допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7). Відповідач є приватним підприємцем (а.с. 10). Володіє автомобілем MERCEDES-BENZ, 1997 року випуску.Сторони не заперечували того факту, що позивачка нерухомого та рухомого майна не має, відповідач має на праві власності автомобіль, будинок, інших утриманців не має.
Враховуючи дані обставини, матеріальне становище сторін, їх стан здоров'я, наявність утриманців, вимоги ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 182, 183 СК України, суд приходить до висновку, щоз відповідача на користь позивачки на утримання малолітнього сина Даніїла необхідно стягнути аліменти у розмірі ј частини від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином повноліття, що буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, інших утриманців або інших аліментних зобов'язань не має, оскільки вказане не заперечив.
Також, суд, при встановленні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище позивача, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
В добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.
Тому, виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на дружину до досягнення дитиною трьох років в розмірі 1/7 частини від доходу відповідача.
Доводів про неможливість надання матеріальної допомоги позивачу, відповідач суду не надав, тому є всі підстави для стягнення з нього аліментів на утримання дружини до досягнення їх дитиною трирічного віку.
Крім того, згідно статті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивач при пред'явленні позову був звільнений від сплати судового збору, то на підставі ст..4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 258-259, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, ст. ст. 182, 199 - 200, 191, 141, 150, 198, 79, 84, 91 Сімейного Кодексу України, Конвенцією про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН, від 20 листопада 1989 року та набрала чинності 2 вересня 1990 року і ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про охорону дитинства», суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьохрічного віку, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_2 , не працюючого, але працездатного, аліменти на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканкою АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на особисте утримання дружини в розмірі 1/7 частини його доходу, щомісячно до досягнення дитиною трьох річного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 29 жовтня 2019 року.
В межах стягнення платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 28 січня 2020 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кисіль О.А.