Справа № 379/1606/19
2/379/130/20
24.01.2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тараща, в загальному позовному провадженні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з даним позовом і просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем по справі, зареєстрований 09.07.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №47, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_1 », визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з нею.
Причиною розірвання шлюбу є відсутність спільних інтересів, наявність різних поглядів на життя, відсутність взаєморозуміння, втрата почуття любові та поваги один до одного.
Несумісність поглядів на життя створюють неможливість проживання їх однією сім'єю. Вони припинили сімейно-шлюбні відносини. Їх шлюб носить лише формальний характер. Позивачка на розірванні шлюбу наполягає. Вважає, що збереження шлюбу і подальше спільне проживання є неможливим.
В підготовче судове засідання позивачка не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належно, подала заяву та просить розглядати справу без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 24.01.2020 до початку розгляду справи по суті, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі,позов визнав та не заперечує проти його задоволення.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано 09.07.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 47.
Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Причиною розірвання шлюбу є відсутність спільних інтересів, наявність різних поглядів на життя, відсутність взаєморозуміння, втрата почуття любові та поваги один до одного. Несумісність поглядів на життя створюють неможливість проживання їх однією сім'єю. Сторони припинили сімейно-шлюбні відносини. Їх шлюб носить лише формальний характер. Позивачка на розірванні шлюбу наполягає. Вважає, що збереження шлюбу і подальше спільне життя є неможливим та суперечить її інтересам.
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Майновий спір між сторонами відсутній.
Спору щодо місця проживання малолітніх дітей - сторони не мають.
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
Частиною 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки і піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.
Враховуючи інтереси малолітніх дітей, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дітей, суд прийшов до висновку, що малолітніх дітей слід залишити проживати з матір'ю, позивачкою по справі.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, то позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору, у розмірі 384,20 грн.
Решта сплаченого судового збору позивачем підлягають стягненню з відповідача на її користь.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 81, 133,137 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 280-284,352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 21, 24, 56, 104, 105, 110-113, 115 СК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрований 09.07.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 47 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_1 ».
Малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_1 .
Зобов'язати управління Державної казначейської служби у Таращанському районі Київської області, ЄДРПОУ 37483467, місцезнаходження: вул. Шевченка, 28, м. Тараща Київської області, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , 50 відсотків суми сплаченого у ГУ Ощадбанку по м. Києву та області згідно квитанції № 41 від 29.11.2019 судового збору у розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін