Справа № 372/4796/14-к
Провадження № 1-в-12/20
іменем України
24 січня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника орга ну пробації ОСОБА_4 ,
засудженої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області подання начальника Обухівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області про звільнення від покарання ОСОБА_5 ,
27.11.2019 року начальник Обухівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області ОСОБА_6 звернувся до суду з поданням про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_5 , засудженої вироком Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року до покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень. ОСОБА_5 була взята на облік Обухівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області 30.10.2019 року. Відповідно довідки №177-11112019/32016, виданою Обухівським ВП ГУ НП України в Київській області, останнього разу ОСОБА_5 засуджена 18.12.2015 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України. Станом на 27.11.2019 рік минуло більше двох років з моменту вчинення ОСОБА_5 останнього злочину.
В судовому засіданні представник центру пробації ОСОБА_4 подання підтримала і просила його задовольнити, звільнивши засуджену від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти звільнення засудженої від призначеного покарання.
Засуджена в судовому засіданні не заперечила проти подання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши подання та додані до нього матеріали особової справи засудженої ОСОБА_5 суд приходить до висновку, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що вироком Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року ОСОБА_5 було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.
30.10.2019 року ОСОБА_5 була взята на облік Обухівським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
З матеріалів справи вбачається, що 18 грудня 2015 року вироком Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.309 КК України та призначено їй покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КК України визначено, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості; 3) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин; 4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Крім того, згідно з ст. 152 КВК України, підставами звільнення від відбування покарання є, зокрема, закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.
Так, ОСОБА_5 засуджена вироком Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року, яким було затверджено угоду про визнання винуватості від 20.09.2014 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_5 та яким останню засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Так, приписи ч. 1 ст. 476 КПК України передбачають, що у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Крім того, з положень ч. 5 ст. 476 КПК України убачається, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Разом з цим, згідно з положеннями ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 1 ст.309 КК України - є злочином середньої тяжкості.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
До суду не було подано доказів вжиття органом пробації достатніх організаційних заходів для забезпечення виконання вироку суду, виявлення причин тривалого невиконання судового рішення, попередження засудженої про наслідки невиконання судового рішення, в залежності від аналізу фактичних обставин обґрунтування наявності чи відсутності підстав для ініціювання питання про притягнення засудженої до кримінальної відповідальності за ст..382 КК України.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання органу пробації слід відмовити, оскільки ОСОБА_5 добровільно укладаючи угоду про визнання винуватості зобов'язувалася виконати її умови, а також те, що укладення угоди про примирення покладає на неї додаткову відповідальність за її невиконання.
В матеріалах справи містяться копії квитанцій від 16.12.2019 року на суму 485 грн. та від 23.01.2020 року на суму 400 грн. сплачені ОСОБА_5 вже після надходження до суду вищевказаного подання.
Крім того, ОСОБА_5 після постановлення даного вироку вчинила новий злочини, а тому відповідно до ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності перервався, та обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. 53 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 26 КВК України, суд
В задоволенні подання начальника Обухівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області про звільнення від покарання ОСОБА_5 відмовити повністю.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1