Справа № 369/12649/19
Провадження №2/369/833/20
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
29.01.2020 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Медведський М.Д., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на дивіденди, які підлягатимуть виплаті
ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від ТОВ «Дашев» (ЄДРПОУ 22969204); на земельну ділянку площею 0,28 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1778841505212); на квартиру (частину 1/5, що належить Позивачу) загальною площею 48,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1551528580000); на земельну ділянку площею 0,15 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1778826505212).
Суд розглянув заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України Постанова № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.
Разом з тим, зі змісту заяви такої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається.
Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях, не доведено співмірність заходу забезпечення позову пред'явленим позовним вимогам.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди- відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Суддя М.Д. Медведський