Постанова від 10.01.2020 по справі 371/277/19

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 371/277/19

Провадження № 3/368/1/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2020 рокум. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Гембар В.В.

За участі інших учасників:

Прокурори - Володько Р.І.

Курінний С.О.

Особа, у відношенні якої складено протокол - ОСОБА_1

Представник - адвокат Рудик Ю.В.

- розглянувши адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Фастів Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді голови Миронівської міської ради Київської області, паспорт серії серії НОМЕР_1 , виданий 18.03.2000 року Миронівським РУ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_2 , щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КупАП, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кагарлицького районного суду знаходився адміністративний матеріал за адміністративним протоколом № 590 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, який складається з самого адміністративного протоколу, ( а.с., 1 - 5), та додатків до нього, ( а.с., 6 - 31).

Згідно протоколу № 590 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, ( а.с., 1 - 5), який складено начальником сектору протидії корупції управління захисту економіки Національної поліції України, підполковиником поліції Кравченком Дмитром Анатолійовичем:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Фастів Київської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , голова Миронівської міської ради Київської області, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 18.03.2000 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області, ІПН НОМЕР_2 , порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону, не повідомивши Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед підписанням розпорядження № 41-к від 19.04.2017 «Про преміювання працівників Миронівської міської ради та її виконавчого комітету», чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1 727 КУпАП.

Згідно вищевказаного протоколу, уповноважена службова особа органу Національної поліції, яка склала вищевказаний протокол, вважає, що адміністративне правопорушення громадянином України ОСОБА_1 за наступних обставин:

ОСОБА_1 , будучи головою Миронівської міської ради Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, в порушення вимог пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом та своїми представницькими повноваженнями, які виникли перед підписанням розпорядження від 19.04.2017 № 41-к «Про преміювання працівників Миронівської міської ради та її виконавчого комітету», де у списку працівників була його падчерка ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП.

Вказане правопорушення, згідно протоколу, вчинено при наступних обставинах:

За результатами чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які відбулися 25.10.2015 у відповідності до протоколу Миронівської міської виборчої комісії «Про результати виборів Миронівського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі» та постанови від 28.10.2015 № 31 ОСОБА_1 визнано обраним на посаду Миронівського міського голови Київської області.

Рішенням першої сесії сьомого скликання Миронівської міської ради Київської області від 12.11.2015 № 02-01-VІІ визнано повноваження Миронівського міського голови ОСОБА_1

Рішенням Миронівської міської ради Київської області від 23.01.2015 №2153-59-VІ ОСОБА_1 присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада міського голови міста районного значення відноситься до 4-ої категорії посад місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно- дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Отже, ОСОБА_1 , будучи Миронівським міським головою, є посадовою особою органу місцевого самоврядування.

15.06.2015 ОСОБА_1 письмово попереджено про відповідальність за вчинення корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень.

16.11.2010 ОСОБА_1 прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування.

Отже, ОСОБА_1 будучи посадовою особою місцевого самоврядування, був належним чином попереджений про встановлені Законом обмеження.

До посадових осіб органу місцевого самоврядування відносять серед інших виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою.

Згідно з підпунктом «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом.

Отже, ОСОБА_1 будучи посадовою особою місцевого самоврядування, с суб'єктом, на якого поширюється дія Закону та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.

Встановлено, що ОСОБА_1 має близьку особу падчерку, ОСОБА_2 , 1985 р.н., оскільки її мати, ОСОБА_4 перебувала з 23.01.1987 по 05.08.2017 у шлюбі з ОСОБА_1 , що підтверджується наявними документами.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону близькі особи - це особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта.

Отже, ОСОБА_2 є близькою особою ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому, виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону, це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до п. 1 1 ч. 1 ст. 1 Закону, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Встановлено, що 19.04.2017 (більш точний час встановити не можливо) ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Миронівської міської ради за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності, 48, підписав розпорядження № 41 - к від 19.04.2017 «Про преміювання працівників Миронівської міської ради та її виконавчого комітету».

Відповідно до цього розпорядження його падчерка ОСОБА_2 у квітні 2017 року отримала премію у розмірі 2067 грн.

Ця премія мала індивідуальний і разовий характер.

ОСОБА_1 , підписуючи зазначене розпорядження, розумів і усвідомлював, що саме його падчерка ОСОБА_2 отримає грошові кошти у розмірі 2067 грн..

Тобто, ОСОБА_1 мав приватний майновий інтерес при підписанні вказаного розпорядження, а саме поліпшення матеріального стану своєї падчерки ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього - керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

З огляду на те, що міський голова не має безпосереднього керівника, та при реалізації повноважень, не під час засідання ради, інших виконавчих органів ради в такому випадку про конфлікт інтересів він має повідомити НАЗК.

Згідно з листом Миронівської міської ради Миронівського району Київської області від 05.12.2018 вих. № 02-36/3524 повідомлень від міського голови ОСОБА_1 про наявність у нього реального конфлікту інтересів на адресу ради не надходило.

На запит НАЗК повідомило, що Миронівський міський голова ОСОБА_1 у період часу з 01.01.2017 по 01.01.2019 не звертався до Національного агентства стосовно надання роз'яснення щодо наявності/відсутності в його діях реальног о чи потенційного конфлікту інтересів, а також не повідомляв про наявність таких конфліктів.

Таким чином, реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання поліпшити матеріальне становище своєї падчерки ОСОБА_2 , реально зіткнувся з його службовими повноваженнями, як голови міської ради, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а саме - під час підписання розпорядження № 41 - к від 19.04.2017.

У даному випадку ОСОБА_1 повинен був утриматися від підписання даного розпорядження, а також повідомити Миронівську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Тобто ОСОБА_1 був зобов'язаний ужити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання реального конфлікту інтересів, чого ним не було здійснено.

Отже, голова Миронівської міської ради ОСОБА_1 , не повідомивши у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів міську раду або НАЗК, порушив вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону.

Від дачі письмових пояснень з цього приводу ОСОБА_1 відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, то такс правопорушення не може бути визнане, як малозначне.

Під нас проведення перевірки не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали ОСОБА_1 не повідомити міську раду чи НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи Миронівським міським головою Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону, в порушення вимог п.1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив міську раду чи НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом та своїми представницькими повноваженнями, які виникли перед підписанням розпорядження № 41-к від 19.04.2017 «Про преміювання працівників Миронівської міської ради та її виконавчого комітету» відповідно до якого його падчерка ОСОБА_2 у квітні 2017 року отримала премію у розмірі 2067 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП.

Місцем вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є місце підписання розпорядження, а саме приміщення ради, що розташоване за адресою: Київська область, Миронівський район, місто Миронівка, вулиця Соборності, 48.

Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата підписання розпорядження № 41-к, тобто 19.04.2017.

Фактичним моментом виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є дата зібрання усіх матеріалів перевірки та подання рапорту про виявлення всіх необхідних ознак складу правопорушення.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі.

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.

Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Таким чином, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).

Відповідно до ч. 4 ст. 277 КУпАП «строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корун ці йне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо)».

Що стосується додатків до протоколу, то в матеріалах справи містяться наступні додатки:

- рапорт начальника сектору протидії корупції УЗЕ в Київській області ДЗЕ Національної поліції України підполковника поліції Д.А. Кравченка від 26.02.2019 року, ( а.с., 6), в якому зазначено наступне:

Доповідаю Вам про те, що мною в ході перевірки інформації стосовно можливого вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, Миронівським міським головою Київської області ОСОБА_1 , зібрано відомості (документи).

За результатами опрацювання зазначених документів виявлено, що в діях Миронівського міського голови Київської області ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 сг. 172 - 7 КУпАП.

Правову кваліфікацію правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172 - 7 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 , узгоджено в прокуратурі Київської області з метою забезпечення виконання статті 250 КУпАП.

Враховуючи викладене, у зв'язку з виявленням необхідних ознак складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, прошу Вашого дозволу на складання відносно ОСОБА_1 адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 1727 КУпАП;

- Пояснення ОСОБА_7 , ( а.с., 7);

- Пояснення ОСОБА_8 , ( а.с., 8);

- довідка, ( а.с., 9), видана про те, що ОСОБА_2 згідно розпорядження № 41 - к від 19 квітня 2017 року, яке підписане міським головою, нараховано та виплачено премію у розмірі 2067 грн. 60 коп.;

- розпорядження виконавчого комітету Миронівської сільської ради Київської області за № 41 - к від 19 квітня 2017 року «Про преміювання працівників Миронівської міської ради та її виконавчого комітету», ( а.с., 10), згідно з яким:

- Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» зі змінами та доповненнями до неї, рішення Миронівської міської ради від 12.11.2015 року № 13-01 -VII «Про затвердження Положення про преміювання, надання допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, встановлення надбавок працівникам Миронівської міської ради та її виконавчого комітету», рішення Миронівської міської ради від 12.11.2015 року № 14-01- VII «Про преміювання, встановлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам Миронівської міської ради та її виконавчого комітету» преміювати за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року працівників міської ради та її виконавчого комітету:

- ОСОБА_9 - начальника фінансово-економічного відділу міськвиконкому - у розмірі 385% посадового окладу:

- ОСОБА_10 - секретаря міської ради - у розмірі 370% посадового окладу;

- ОСОБА_23 - керуючу справами (секретаря) виконавчого комітету - у розмірі 140% посадового окладу;

- ОСОБА_11 - провідного спеціаліста з питань організаційно-кадрової та архівної роботи міськвиконкому - у розмірі 120 % посадового окладу;

- ОСОБА_12 - провідного спеціаліста-юриста - в розмірі 140% посадового окладу;

- ОСОБА_13 - спеціаліста І категорії-землевпорядника - в розмірі 120 % посадового окладу:

- ОСОБА_14 - провідного спеціаліста - економіста міськвиконкому - у розмірі 120%

посадового окладу;

- ОСОБА_15 - провідною спеціаліста - бухгалтера міськвиконкому - у розмірі 120 % п осадово го о кладу :

- ОСОБА_16 - секретаря керівника міськвиконкому - у розмірі 120% посадового окладу:

- ОСОБА_17 - провідного спеціаліста з питань сім'ї, дітей та молоді - в розмірі 120% посадового окладу;

- ОСОБА_2. - провідного спеціаліста з питань ведення реєстру територіальної громади - в розмірі 120% посадового окладу;

- ОСОБА_18 - спеціаліста І категорії з питань реєстрації місця проживання - в розмірі 120% посадового окладу:

- ОСОБА_19 - провідного спеціаліста з питань програмного забезпечення - в розмірі 135% посадового окладу;

- ОСОБА_20 - водія міськвиконкому - у розмірі 10% посадового окладу;

- ОСОБА_21 - прибиральницю службових приміщень - у розмірі 60% посадового окладу;

- ОСОБА_22 , сторожа міськвиконкому - розмірі 30% посадового окладу;

Підстава: подання керуючої справами виконавчого комітутеу ОСОБА_23 від 18.04.2017 р; подання начальника фінансово - економічного відділу ОСОБА_9 від 18.04.2017 р.;

- подання керуючої справами виконавчого комітету Миронівської міської ради Київської області ОСОБА_23 від 18 квітня 2017 року, ( а.с., 11), згідно з яким:

- Відповідно до рішення Миронівської міської ради від 12.1 1.2015 року № 13-01- VII «Про затвердження Положення про преміювання, надання допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, встановлення надбавок працівникам Миронівської міської ради та її виконавчого комітету», рішення Миронівської міської ради від 12.11.2015 року № 14-01-VІІ «Про преміювання, встановлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам Миронівської міської ради та її виконавчого комітету», за відповідальне та своєчасне виконання посадових обов'язків вношу пропозицію щодо заохочення за квітень 2017 року у вигляді преміювання наступних працівників:

- ОСОБА_24 - провідного спеціаліста з питань організаційно-кадрової та архівної роботи міськвиконкому - у розмірі 120 % посадового окладу;

- ОСОБА_12 - провідного спеціалісга-юриста - в розмірі 140% посадового окладу;

- ОСОБА_13 - спеціаліста 1 категорії-землевпорядника - в розмірі 120 % посадового окладу;

- ОСОБА_16 - секретаря керівника міськвиконкому - у розмірі 120 % посадового окладу;

- ОСОБА_17 - провідного спеціаліста з питань сім'ї, дітей та молоді - в розмірі 120% посадового окладу;

- ОСОБА_18 - спеціаліста І категорії з питань реєстрації місця проживання - в розмірі 120 % посадового окладу;

- ОСОБА_19 - провідного спеціаліста з питань програмного забезпечення - в розмірі 135% посадового окладу:

- ОСОБА_20 - водія міськвиконкому у розмірі 10% посадового окладу;

- ОСОБА_25 - прибиральницю службових приміщень у розмірі 60% посадового окладу;

- ОСОБА_22 - сторожа міськвиконкому у розмірі 30% посадового окладу;

- офіційний запит заступника начальника управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України в Київській області за вих. № 11020/39/109/02 - 2018 від 11.12.2018 року, на ім'я голови Миронівської міської ради Київської області, ( а.с., 12 - 13), в якому:

- вищевказана посадова особа просить надати наступні інформацію:

- переліку службового транспорту, в тому числі орендованого за період з 01.01.2017 по теперішній час;

- висновків, наказів проведених службових розслідувань стосовно працівників ради, а також наказів (розпоряджень) керівника за період з 01.01.2017 по теперішній час;

- документів, на підставі яких проводилося преміювання, нарахування заробітної плати, матеріальної допомоги, табелів робочого часу, положення про преміювання за період з 01.01.2017 по теперішній час.

- списку депутатів ради сьомого скликання;

- регламенту ради сьомого скликання;

- рішень сесії ради, в тому числі про визнання депутатських повноважень, обрання секретаря, заступника та голови 7-го скликання, визначення постійних комісій ради, списки присутніх (зареєстрованих) депутатів, протоколів голосувань, інших матеріалів сесії;

- рішення ради про створення виконкому, обрання його складу та відповідні рішення даного органу за період з 01.01.2017 по теперішній час.

- інших документів у тому числі довідок ради, в яких виникне необхідність по суті.

Крім того, прошу надати наступну інформацію:

- чи надходили повідомлення від голови, заступників, секретаря, депутатів або інших працівників ради на адресу керівництва (письмово чи в інший спосіб) щодо виникнення конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» за період з 01.01.2017 по теперішній час. У разі надходження, надати їх завірені копії та рішень про вжиті заходи щодо врегулювання конфлікту інтересів;

- перелік всіх працівників ради (із зазначенням ПІБ, числа, місяця, року народження, посади, дати призначення та категорії), які працюють чи працювали у період з 01.01.2017 по теперішній час;

- перелік суб'єктів господарювання з якими були укладені договори щодо виконання робіт, надання послуг, закупівлі товарів тощо (назва, код ЄДРПОУ, номер та предмет договору, дата підписання) за період з 01.01.2017 по теперішній час;

- перелік наданих грантів за вказаний період.

- списку комунальних підприємств їх статути, контракти з керівникам, відомості про надання дозволів про преміювання.

- положення про управління, відділи та інші структурні підрозділи.

- відповідь на вищевказаний лист - запит посадової особи органу національної поліції України, ( а.с., 14 - 15), в якому зазначено наступне:

На Ваш лист від 11.12.2018 року № 11029/39/109/02-2018 (вхідний № 1259/0236 від 20.12.2018 року) про надання інформації Миронівська міська рада надає належним чином завірені копії документів, Вами запитуваних, та повідомляємо, що при поіменному голосуванні на засіданнях сесій Миронівської міської ради в період з 01.01.2017 року по теперішній час голова міської ради, заступник міського голови, секретар та депутати повідомляли головуючого на засіданні сесії та депутатів щодо виникнення конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі (в письмовій або будь-яких інших формах повідомлень не надходило). Після чого дані особи в голосуванні участі не брали (не голосували) або утримувалися від голосування, про що зазначалося в протоколі сесії (причин не голосування в протоколі не вказано).

Далі повідомляємо про конкретні випадки за вищевказаний період:

- На 20 сесії 27.01.2017 року по питанню № 32, 33 порядку денного не голосував ОСОБА_1 , міський голова. Він повідомив депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 22 сесії 24.02.2017 року по питанню № 33, 34 порядку денного ОСОБА_1 , міський голова, утримався. Він повідомив депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 22 сесії 24.02.2017 року по питанню № 63 порядку денного не голосувала ОСОБА_26 , депутат міської ради. Вона повідомила головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 23 сесії 24.03.2017 року по питанню № 6 порядку денного ОСОБА_27 , депутат міської ради, утримався. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 23 сесії 24.03.2017 року по питанню № 39 порядку денного не голосував ОСОБА_28 , депутат міської ради. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 24 сесії 21.04.2017 року по питанню № 38 порядку денного не голосував ОСОБА_29 , депутат міської ради. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 25 сесії 26.05.2017 року по питанню № 64 порядку денного не голосував ОСОБА_30 , депутат міської ради. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 27 сесії 03.07.2017 року по питанню № 44 порядку денного не голосував ОСОБА_30 , депутат міської ради. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 27 сесії 03.07.2017 року по питанню № 52 порядку денного не голосувала ОСОБА_31 , депутат міської ради. Вона повідомила головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 27 сесії 03.07.2017 року по питанню № 53 порядку денного не голосувала ОСОБА_32 , депутат міської ради. Вона повідомила головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 27 сесії 03.07.2017 року по питанню № 54 порядку денного не голосував ОСОБА_10 , депутат та секретар міської ради. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 27 сесії 03.07.2017 року по питанню № 56 порядку денного не голосувала ОСОБА_33 , депутат міської ради. Вона повідомила головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 27 сесії 03.07.2017 року по питанню № 76 порядку денного не голосувала ОСОБА_26 , депутат міської ради. Вона повідомила головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 27 сесії 03.07.2017 року по питанню № 20 порядку денного не голосував ОСОБА_1 .. міський голова. Він повідомив депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

- На 29 сесії 23.08.2017 року по питанню № 13 порядку денного не голосувала ОСОБА_33 .. депутат міської ради. Вона повідомила головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 30 сесії 22.09.2017 року по питанню № 5 порядку денного ОСОБА_27 , депутат міської ради, не голосував. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 30 сесії 22.09.2017 року по питанню № 6 порядку денного ОСОБА_34 , депутат міської ради, не голосував. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 30 сесії 22.09.2017 року по питанню № 65 порядку денного не голосувала ОСОБА_26 .. депутат міської ради. Вона повідомила головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 31 сесії 27.10.2017 року по питанню № 8 порядку денного ОСОБА_27 , депутат міської ради, не голосував. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 32 сесії 24.1 1.2017 року по питанню № 48 порядку денного не голосувала ОСОБА_31 , депутат міської ради. Вона повідомила головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 33 сесії 22.12.2017 року по питанню № 6 порядку денного ОСОБА_27 , депутат міської ради, не голосував. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 35 сесії 26.01.2018 року по питанню № 7, 8, 9. 10 порядку денного не голосував ОСОБА_1 , міський голова. Він повідомив депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 35 сесії 26.01.2018 року по питанню № 50 не голосувала ОСОБА_35 , депутат міської ради. Вона повідомила головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 35 сесії 26.01.2018 року по питанню № 55 не голосував ОСОБА_10 , депутат та секретар міської ради. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 35 сесії 26.01.2018 рок у по питанню № 57 не голосувала ОСОБА_33 , депутат міської ради. Вона повідомила головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 35 сесії 26.01.2018 року по питанню № 66 не голосувала ОСОБА_31 , депутат міської ради. Вона повідомила головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 36 сесії 23.02.2018 року по питанню № 63 не голосувала ОСОБА_33 .. депутат міської ради. Вона повідомила.головуючого та депутатів щодо виникнення в неї конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 37 сесії 23.03.2018 року по питанню № 5 порядку денного ОСОБА_27 , депутат міської ради, не голосував. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 37 сесії 23.03.2018 року по питанню № 6 порядку денного ОСОБА_34 , депутат міської ради, не голосував. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 37 сесії 23.03.2018 року по питанню № 46, 68 порядку денного не голосував ОСОБА_30 , депутат міської ради. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 39 сесії 25.05.2018 року по питанню № 55 порядку денного не голосував ОСОБА_36 , депутат міської ради. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 42 сесії 17.08.2018 року по питанню № 11 порядку денного ОСОБА_27 , депутат міської ради, не голосував. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

На 43 сесії 21.09.2018 року по питанню № 2 порядку денного ОСОБА_27 , депутат міської ради, не голосував. Він повідомив головуючого та депутатів щодо виникнення в нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» в усній формі.

Будь-яких інших повідомлень (усних чи письмових) щодо виникнення конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» від міського голови, його заступника, секретаря ради та депутатів Миронівської міської ради на адресу ради не надходило;

- присяга посадових осіб місцевого самоврядкування від 16.11.2011 року, підписана ОСОБА_1 , ( а.с., 16);

- рішення дев'ятої сесії шостого скликання Миронівської міської ради Київської області «Про присвоєння чергового рангу посадової особи місцевого самоврядування міському голові ОСОБА_1 , м. Миронівка, 23 січня 2015 року № 2153 - 59 - VІ, ( а.с., 16 - зворотня сторона), згідно з яким:

- присвоєно ОСОБА_1 , міському голові Миронівської міської ради, 7 (сьомий) ранг посадової особи місцевого самоврядування;

- рішення Миронівської міської ради Київської області, перша сесія, сьоме скликання «Про визнання повноважень Миронівського міського голови ОСОБА_1», м. Миронівка, 12 листопада 2015 року № 02 - 01 - VII, ( а.с., 17), згідно з яким:

- інформацію Миронівської міської виборчої комісіх про результати виборів міського голови взяти до відома.

- визнати повноваження Миронівського міського голови ОСОБА_1;

- рішення першої сесії сьомого скликання Миронівської міської ради Київської області «Про початок повноважень Миронівського міського голови ОСОБА_1», м. Миронівка, 10 січня 2019 року № 02 - 01 - VII, (а.с. 17), згідно з яким:

- Взяти до відома інформацію голови Миронівської міської виборчої комісії Паришкури С. про результати виборів Миронівського міського голови та обрання на посаду Миронівського міського голови ОСОБА_1

- Заслухати складення Присяги посадової особи місцевого самоврядування Миронівським міським головою ОСОБА_1 та вважати його таким, що вступив на посаду.

- Зберегти Миронівському міському голові ОСОБА_1 раніше присвоєний 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад та раніше установлену надбавку за вислугу років в розмірі 40%;

- попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» і « Про запобігання корупції», пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та її проходженням, ( а.с., 18 - 19), яка підписана ОСОБА_1 ;

- запит заступника начальника департаменту захисту економіки в Київській області за вих. № 316/39/109/02 - 2019 від 11.01.2019 року на адресу Головного територіального управління юстиції в Київській області, ( а.с., 20), в якому посадова особа органу національної поліції просить надати інформацію наступного змісту:

Управлінням захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» на постійній основі проводяться заходи, спрямовані на запобігання вчиненню корупційних правопорушень та протидії злочинності у сфері державної влади.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 29.12.2015 № 580-19, Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-18, Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 878 прошу Вас надати інформацію на наступні запитання:

- чи перебуває та перебував у шлюбі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН: НОМЕР_2 )? Якщо так, то коли та з ким він уклав цей шлюб.

- хто є батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН: НОМЕР_4 );

- лист - відповідь ГТУЮ в Київській області за вих. № 758 - 3.1 - 40 від 14.01.2019 року, ( а.с., 21), в якому зазначено наступне:

- Головне територіальне управління юстиції у Київській області на запит від 11.01.2019 № 316/39/109/02-2019 щодо перевірки фактів державної реєстрації актів цивільного стану відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомляє наступне.

За результатами проведеної перевірки по первинним та поновленим актовим записам про народження (за період з дати народження по теперішній час), шлюб та розірвання шлюбу (за період з часу досягнення шлюбного віку по теперешній час) за архівами районних, міських, міськрайонних відділів державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області та відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актові записи:

- № 5 про шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений 23.01.1987 Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області;

- № 11 про розірвання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений 05.08.2017 Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області;

- № 65 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, батьком якої є ОСОБА_43 (відомості про батька внесені на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України), матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- № 80 про шлюб ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений 09.10.2004 Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області;

- лист - запит посадової особи департаменту захисту економіки, управління захисту економіки в Київській області на адресу Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції, за вих. № 396/39/109/02 - 2019, ( а.с., 22), в якому зазначено наступне:

- Управлінням захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки здійснюється перевірка інформації за фактом можливого порушення норм діючого антикорупційного законодавства України Миронівським міським головою Київської області ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172 - 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» Національну поліцію віднесено до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 даного закону за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього закону, притягуються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової, дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський для виконання покладених на поліцію завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Статтею 255 КУпАП визначено, що працівники Національної поліції уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних із корупцією, за статтями 172 - 4 - 172 - 9 КУпАП.

Реалізуючи повноваження спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії адміністративним правопорушенням, пов'язаним із корупцією, посадова особа Національної поліції має право збирати докази, визначені у ст. 251 КУпАП, які мають значення для вирішення питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Пунктом 6 Положення про Національну поліцію України, затвердженого Постановою КМУ № 877 від 28.10.2015 передбачено, що Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право:

- одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

- користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.

Враховуючи викладене, з метою виконання обов'язків покладених на Департамент захисту економіки, керуючись абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 4 п. 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, пунктів 1, 2 розділу II Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом НП України від 07.11.2015 № 81, просимо у найкоротший строк надати інформацію про те, чи надходили повідомлення на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції від Миронівського міського голови Київської області ОСОБА_1 про наявність у нього конфлікту інтересів у період часу з 01.01.2017 по 01.01.2019. Якщо так, то коли та з якого приводу.

Крім того, просимо роз'яснити порядок дій міського голови під час підписання розпоряджень про преміювання працівників Миронівської міської ради та її виконавчого комітету, де є його близька особа - падчерка ОСОБА_2 .

Крім того просимо надати роз'яснення та кваліфікувати дії міського голови в наступних ситуаціях, а саме: у період часу з 01.01.2017 по 01.01.2019 Миронівський міський голова ОСОБА_1 кожен місяць підписував різні розпорядження щодо преміювання, надання допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, встановлення надбавок працівникам ради та її виконавчого комітету, у тому числі своїй падчерці ОСОБА_2 , яка перебуває на посаді провідного спеціаліста з питань ведення реєстру територіальної громади Миронівської міської ради. У відповідь на запит Миронівська міська рада проінформувала, що повідомлень від міського голови ОСОБА_1 про наявність у нього конфлікту інтересів не надходило;

- лист - відповідь департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції, ( а.с., 23), в якому зазначено наступне:

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) розглянуло лист Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15.01.2019 № 396/39/109/02-2019 щодо надання роз'яснення порядку дій Миронівського міського голови ОСОБА_1 під час преміювання близької особи та кваліфікації його дій, а також інформації щодо надходження від нього повідомлень про конфлікт інтересів та інформує про таке.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 4, 7 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Так, відповідно до абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) органи Національної поліції належать до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Ураховуючи положення статей 251,255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), на уповноважених осіб Національної поліції України покладено обов'язок щодо збирання доказів та право складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцію.

Поряд з цим уповноважені особи Національної поліції України за результатами аналізу зібраних фактичних даних, що можуть свідчити про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

З викладеного вбачається, що органи Національної поліції України правомочні розглядати та приймати відповідні рішення, що стосуються правопорушень, пов'язаних з корупцію.

У свою чергу при перевірці можливих фактів правопорушень, пов'язаних з корупцією, уповноважені особи Національного агентства, як і уповноважені посадові особи органів Національної поліції України керуються нормами КУпАП, з огляду на які правова оцінка ситуацій, у яких є підстави вбачати ознаки таких правопорушень, має здійснюватися уповноваженими посадовими особами відповідного компетентного органу на підставі зібраних ними доказів у справі.

Таким чином, у питанні правозастосування норм закону, які встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, Національне агентство та органи Національної поліції України наділені однаковою компетенцією.

Щодо порядку дій міського голови в описаній ситуації слід звернути увагу на таке.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

З огляду на те, що міський голова перебуває на посаді, яка не передбачає безпосереднього керівника, то при реалізації повноважень не під час засідання ради або інших виконавчих органів ради, про конфлікт інтересів він має повідомити Національне агентство.

Національне агентство у разі одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз'яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

При цьому законом не передбачено надання таких роз'яснень іншим органам.

Разом з тим у період з 01.01.2017 по 01.01.2019 до Національного агентства не надходили повідомлення від Миронівського міського голови ОСОБА_1. про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів;

- пояснення ОСОБА_1 , ( а.с., 24);

- пояснення ОСОБА_2 , ( а.с., 25);

- паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий 27 жовтня 2004 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області, ( а.с., 26), з якого вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в місто Миронівка Київської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , 09.10.2004 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_44 ;

- пояснення ОСОБА_10 , ( а.с., 27);

- пояснення ОСОБА_23 , ( а.с., 28);

- пояснення ОСОБА_9 , ( а.с., 29);

- паспорт громадянки України серії НОМЕР_6 , виданий 16 жовтня 1996 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області, (а.с., 30 - 31), в якому зазначено, що ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 року в селі Росава Миронівського району Київської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Володько Р.І. просив суд визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП.

В судовому засіданні прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Курінний С.О. просив суд визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, проте, закрити провадження у справі у зв'язку з сплином притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні особа, щодо якої складено адміністративний протокол, - ОСОБА_1 , - просив його визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, та закрити провадження у даній справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, та, відповідно, категорично заперечував проти закриття провадження в даній справі в зв'язку з сплином терміну притягнення до адміністративної відповідальності.

Свою правову позицію ОСОБА_1 в судовому засіданні обгрунтовував наступними фактичними обставинами справи:

- він дійсно піцпйсував розпорядження від 14.06.2017 року № 58-к «Про преміювання працівників Миронівської міської ради та її виконавчого комітету», де у списку працівників була ОСОБА_2 , але на момент підписання вказаних розпоряджень у нього не було пацчерки на прізвище ОСОБА_2 . Дочка його колишньої цружини мала прізвище ОСОБА_2. З матір'ю останньої не підтримував стосунків з 2012 року і розірвав шлюб у 2017 році.

Наголосив на тій обставині, що протокол про адміністративне правопорушення не є допустимим доказом, так як містить підписи свідків, які ніби - то були присчутні при складанні адміністративного протоколу та його вручення, що не відповідає дійсності, зазначивши при цьому, що протокол йому вручала сама посадова особа, яка склала протокол, під час цього ні свідків, ні понятих не було, а тому відомості, які відображені в протоколі, - не відповідають дійсності, а тому протокол не може бути допуситимим доказом.

В судовому засіданні адвокат Рудик Ю.В. заперечував вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, а тому заявив клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, та, відповідно, категорично заперечував проти позиції прокурора Курінного С.О. про закриття провадження у даній справі в зв'язку з сплином строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Свою правову позицію адвокат Рудик Ю.В. обгрунтовував наступними фактичними обставинами справи:

- протокол про ацміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , що знаходиться у матеріалах справи, та примірник протоколу, який отриманий ОСОБА_1 за своїм змістом мають суттєві розбіжності.

Інформація, яка міститься у першому примірнику протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_1 , який є у розпорядженні Кагарлицького районного суду Київської області та є предметом розгляду не відповідає інформації, яка зазначена в примірнику протоколу врученого ОСОБА_1 .

Так, у першому примірнику протоколу вказані поняті ОСОБА_50 , ОСОБА_7 , які засвідчили своїм підписом як зміст самого протоколу, так і факт вручення протоколу ОСОБА_1 та інформацію щодо відмови від ознайомлення та засвідчення такого протоколу.

Разом з тим, ОСОБА_1 пояснює, що він отримав другий примірник протоколу, ознайомився з ним, - про що поставив свій підпис, проте надавати пояснення бажання не мав, хоча це його повне право.

Відповідно, стверджував, що під час вручення другого примірника протоколу свідки присутні не були, а отже інформація про них та їх свідчення, - були вписані в протокол про ацміністративне правопорушення вже після вручення другого примірника ОСОБА_1 , що є недопустимим.

На підтвердження вищевказаних фактів захисник Рудик Ю.В. заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи копії протоколу, який знаходиться у ОСОБА_1 .

Клопотання захисника в судовому засіданні було задоволено, та другий примірник протоколу приєднано до матеріалів адмінстративної справи.

Свідки ОСОБА_50 , ОСОБА_7 , - в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялися судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Суд роз'яснює, що дані свідки, які зазначені, як поняті в адміністративному протоколі, ( а.с., 5), були викликані судом з метою встановлення істини по справі, та усунення розбіжностей, які містяться в протоколі, який міститься в матеріалах справи, ( (а.с., 1 - 5), та в протоколі, який надав ОСОБА_1 , та який приєднано до матеріалів справи в ході її рогзляду.

Суд наголошує на тій обставині, що судом оголошувалася неодноразово перерва в слуханні справи в зв'язку з викликом вищевказаних свідків, явку яких прокурор зобов'язувався забезпечити, проте, прокурор явку свідків не забезпечив, що, відповідно, - зробило неможливим допит вищевказаних осіб в судовому засіданні.

Судом роз'яснено було прокурору в судовому засіданні, що суд лише сприяє явці свідків, - шляхом направлення їм судових повісток з повідомленням про вручення, а прокурор з метою спростування відомостей, зазначенихх ОСОБА_1 повинен забезпечити явку свідків, адже процесуальний ризик (як позитивний, так і негативний) вчинення чи не вчинення тих чи інших процесуальних дій (в даному випадку забезпечення явки свідків) повністю лежить на кожній із сторін процесу.

Відповідно, суд вважає, що відсутність пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є позитивним процесуальним наслідком для ОСОБА_1 , - відповідно, його інформація щодо невідповідності даних, вказаних в протоколі ( а.с., 1 - 5), фактичним обставинам справи, - в судовому засіданні, - підтвердилася, що, звісно, слугує не на користь позиції прокурора.

В судове засідання особа, що склала адміністративний протокол, - ОСОБА_52 , - не з'явився, хоча повідомлявся судом належнич чином про день, час та місце слухання справи.

Крім того, суд наголошує на тій обставині, що явку вищевказаної особи в судове засідання прокурор гарантував, проте, - цього не забезпечив.

Виклик даної особи суд здійснював з метою усунення розбіжностей між даними, які викладені в протоколі, та фактичними обставинами справи, на яких наполягав ОСОБА_1 .

Судом було роз'яснено прокурору, що процесуальний ризик (як позитивний, так і негативний) вчинення чи не вчинення тих чи інших процесуальних дій (в даному випадку забезпечення явки свідків) повністю лежить на кожній із сторін процесу.

Відповідно, суд вважає, що відсутність пояснень ОСОБА_52 , як особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , - є позитивним процесуальним наслідком для ОСОБА_1 , - відповідно, його інформація щодо невідповідності даних, вказаних в протоколі ( а.с., 1 - 5), фактичним обставинам справи, - в судовому засіданні, - підтвердилася, що, звісно, слугує не на користь позиції прокурора.

Окрім того, відсутність пояснень ОСОБА_52 ставить під сумнів відповідність даних, відображних у протоколі, - фактичним обставинам справи, - зокрема, щодо процесуальних моментів, - роз'яснення прав особі, якій вручається протокол, присутність осіб при врученні протоколу, тощо.

Відповідно, суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення клопотання адвоката, та, - відповідно, закриття провадження у даній справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

Так, з матеріалів справи, ( а.с., 16 - 17), що за результатами чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які відбулися 25.10.2015 у відповідності до протоколу Миронівської міської виборчої комісії «Про результати виборів Миронівського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі» та постанови Миронівської міської виборчої комісії Миронівського району Київської області від 28.10.2015 № 31 ОСОБА_1 визнано обраним на посаду Миронівського міського голови Київської області.

Рішенням першої сесії сьомого скликання Миронівської міської ради Київської області від 12.11.2015 №02-01-VІІ визнано повноваження Миронівського міського голови ОСОБА_1

Отже, ОСОБА_1 , будучи Миронівським міським головою, є посадовою особою місцевого самоврядування.

15.06.2015 ОСОБА_1 письмово попереджено про відповідальність за вчинення корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень, ( а.с., 18 - 19).

16.11.2010 ОСОБА_1 прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування, ( а.с., 16).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги обмеження, встановлені Законом.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи посадовою особою місцевого самоврядування, суб'єктом, на якого поширюється дія Закону та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.

Дійсно, диспозиція частини першої статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Згідно з приміткою до вказаної статті суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно, з огляду на вищевказані фактичні обставини справи, та норми права, ОСОБА_1 може бути суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 172 - 7 КУПАП, так як в даному випадку є спеціальний суб'єкт, проте, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення повинен бути в наявності склад адміністративного правопорушення.

Відповідно, суд вважає, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, - з огляду на наступне.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яке посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, адміністративний проступок визначається шляхом виявлення його основних характеристик.

Це, - насамперед дія або бездіяльність, що за наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя.

До таких правил, наприклад, належать правила поведінки в громадських місцях, зокрема на громадському транспорті, правила дорожнього руху, правила торгівлі, санітарні, протипожежні правила, норми й правила, спрямовані на забезпечення безпеки робіт в окремих галузях промисловості, у сільському господарстві, тощо.

Дія або бездіяльність посадової особи або громадянина найчастіше безпосередньо пов'язана з невиконанням тих або інших правових приписань, що містяться в зазначених правилах.

Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю), тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчинює протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч. 1 ст. 68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У свою чергу виконання цього обов'язку обумовлює необхідність дотримання всіх правил, прийнятих у встановленому законом порядку. Оцінка порушення вимог законів і підзаконних актів як протиправного діяння обумовлює необхідність застосування відповідного примусового заходу і притягнення винного у вчиненому до одного з видів юридичної відповідальності, у цьому випадку - до адміністративної відповідальності.

Закон розглядає протиправну дію (бездіяльність), вчинену певною особою, як адміністративний проступок лише в тому випадку, якщо має місце вина цієї особи, тобто якщо вчинене було здійснено навмисно або з необережності. Наявність вини є невід'ємною ознакою складу адміністративного проступку. Форми вини докладно означені в ст. 10 і 11 КУпАП.

Отже, адміністративне правопорушення, - діяння, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

Структура адміністративного складу містить:

1) об'єкт правопорушення (суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення);

2) об'єктивну сторону (конкретні дії, що виразилися в порушенні встановлених правил);

3)суб'єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;

4) суб'єктивну сторону складу (є ставленням особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу або необережності). Усі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення (проступку).

Об'єкт адміністративного правопорушення - це те, на що воно посягає, чому воно завдає шкоди. Адміністративний проступок завдає шкоди або створює загрозу її заподіяння суспільним відносинам, які і становлять об'єкт проступку.

Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками, місце, час, обставини, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Основною і обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь - якого адміністративного правопорушення. Це може бути як дія, так і бездіяльність, коли закон вимагає активних дій.

Усі інші ознаки мають факультативний характер, тобто вони обов'язкові лише в тих випадках, коли прямо передбачені законом. Так, шкідливі наслідки і причинний зв'язок обов'язкові тільки для так званих матеріальних складів проступків, у результаті яких завжди заподіюється матеріальна шкода.

Більшість адміністративних правопорушень характеризується недодержанням різних загальнообов'язкових правил, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків матеріального характеру (порушення правил охорони праці, торгівлі, дорожнього руху, митних, паспортних, санітарних, тощо).

Ці склади формулюються в статтях особливої частини розділу ІІ КУпАП лише вказівкою на протиправну дію чи бездіяльність («порушення правил», «невиконання правил», тощо). У деяких статтях міститься вказівка лише на шкідливі наслідки («пошкодження», «знищення», «псування» тощо), діяння розуміється саме собою.

Місце, час, обставини, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку можуть бути обов'язковими ознаками, якщо їх включено до конкретного складу проступку, в інших випадках вони можуть визнаватися обставинами, які пом'якшують або обтяжують відповідальність (наприклад, вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин обтяжує адміністративну відповідальність).

Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов'язана з його вчиненням психічна діяльність особи. До ознак, які характеризують суб'єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Вина - основна і обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь - якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння і його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності. Поняття цих форм вини розкривається в статтях 10 і 11 КпАП. Мотив і мета вчинення адміністративного правопорушення - факультативні ознаки суб'єктивної сторони складу проступку. Під мотивом розуміється усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яким вона керувалася під час вчинення проступку. Мета - це протиправний результат, наслідок, якого прагне досягти особа вчиненням адміністративного правопорушення. Мотив і мета частіше за все до складу проступку не входять, хоча в деяких випадках лише вчинення діяння з певним мотивом або метою становить склад адміністративного правопорушення.

Суб'єктом адміністративного правопорушення чинний КпАП визнає фізичну осудну особу, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність. Ознаки, які характеризують суб'єкта проступку, поділяють на загальні і спеціальні.

Перші властиві будьякому суб'єктові. Суб'єктом проступку може бути, по - перше, лише фізична особа, людина (громадянин України, іноземець, особа без громадянства). Необхідно зауважити, що в наш час численні штрафні санкції в адміністративному порядку застосовуються також до юридичних осіб, тобто законодавством вони вже визнаються суб'єктами адміністративної відповідальності.

По- друге, суб'єктом адміністративного проступку може бути не будь - яка особа, а лише осудна. У законодавстві про адміністративні правопорушення не розкривається поняття осудності, воно випливає з визначення неосудності. У ст. 20 КпАП під неосудністю розуміється стан, в якому особа не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. З огляду на це, можна зробити висновок, що осудність - це здатність особи усвідомлювати свої дії і керувати ними, а значить і нести за них відповідальність. По - трете, суб'єктом проступку може бути особа, яка досягла на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Крім цих загальних ознак у конкретних складах, суб'єкт може характеризуватися ще й додатковими специфічними властивостями. Такі суб'єкти називаються спеціальними. В данеому випадку суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, - є спеціальний суб'єкт.

Суд наголошує на тій обставині, що сама лише можливість особи бути суб'єктом вчинення того чи іншого адміністративного правопорушення не є підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності, так як підставою притягнення до адміністративної відповідальності особи є лише наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, яке повинне бути доведене належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 251 КУпАП:

- доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, слід зазначити, що ст. 251 КУпАП надає поняття доказів, які мають велике значення для правильного вирішення справи, адже саме на основі доказів грунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.

Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був відносним і допустимим.

Отже, відносний доказ - це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи.

Фактичні дані - це дані, які маючи зв'язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів.

Допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання.

Для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу - безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються, за винятком випадків спрощеного провадження, у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно, встановлені правила допустимості і відносності доказів є гарантом їх достовірності та істинності, - що є гарантією беззапереного встановлення наявості в діях особи складу адміністративного правопорушення, що, звісно, - є єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно, що стосується відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, то суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь - які належні та допустимі, достатні докази, з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи містяться наступні письмові докази:

- подання керуючої справами виконавчого комітету Миронівської міської ради Київської області ОСОБА_23 від 18 квітня 2017 року, ( а.с., 11);

- відповідь на вищевказаний лист - запит посадової особи органу національної поліції України, ( а.с., 14 - 15);

- присяга посадових осіб місцевого самоврядкування від 16.11.2011 року, ( а.с., 16);

- лист - відповідь ГТУЮ в Київській області за вих. № 758 - 3.1 - 40 від 14.01.2019 року, ( а.с., 21);

- лист - відповідь департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції, ( а.с., 23).

Проте, дані письмові документи не можуть бути належними та допустимими доказами, - з огляду на наступне:

- всі вищевказані письмові документи є фотокопіями документів, на яких є відмітка «з оригіналом згідно». Дата посвідчення копії документа та підпис особи, яка посвідчила копії, - відсутні.

Відповідно до Національного стандарту України «...Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 № 55, (чинним на даний час), його положення поширюються на всі без винятку органи державної влади, місцевого самоврядування, а також на підприємства, установи, організації всіх форм власності (п. 1.1).

Національний стандарт установлює:

- склад реквізитів документів;

- вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів;

- вимоги до бланків та оформлювання документів;

- вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів (п. 1.2).

Документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва організації, назва виду документа (не зазначають на листах), дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис (п. 4. 4). Стандарт також містить вимоги до відмітки про засвідчення копій документів (п. 5.27).

Положення цього нормативного документу вказує на те, що під час оформлення копій документів, які подаються до суду, мають бути дотримані три основні правила.

До суду подаються завірені копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у особи, яка завіряє. Посилання на те, що оригінал знаходиться у розпорядженні такої особи, є обов'язковим.

Якщо оригіналу немає, до суду можна надати незасвідчену ксерокопію чи фотокопію документа з вказівкою про те, у кого знаходиться оригінал.

Відмітка має містити наступні реквізити: слова - «Згідно з оригіналом», найменування посади (за наявності), особистий підпис, прізвище та ініціали особи, дата засвідчення.

Вимоги про дотримання Національного стандарту при засвідченні копій документів викладені також у п.п. 66-71 Інструкції з діловодства у Миронівській міській раді та її виконавчому комітеті, затвердженої розпорядженням міського голови 19 листопада 2018 року.

Разом з тим, як видно із долучених до справи фотокопій письмових доказів, дані фотокопії не засвідченні належним чином відповідно до положень Національного стандарту та Інструкції з діловодства у Миронівській міській раді, - що, відповідно, - не дає змогу суду сприймати такі документи як належні та допустиммі докази.

Крім того, в справі є довідка без дати - та номеру за підписом начальника фінансово - економічного відділу Миронівської міської ради ОСОБА_9 про нарахування ОСОБА_2 надбавки за високі досягнення в праці, за виконання особливо важкої роботи, ( а.с., 9), яка також не може бути сприйнята судом як належний та допустимий доказ, так як в матеріалах справи відсутній відповідний запит про надання такої довідки та інших документів від уповноваженої особи, яка здійснювала заходи щодо отримання доказів на підтвердження винних дій ОСОБА_1 , а також відсутній супровідний лист чи інший документ, який би свідчив, що зазначені докази були видані, відправлені Миронівською міською радою до компетентного органу.

Крім того, суд наголошує, що довідка, на якій відсутня дата її видачі, - є недійсною.

Крім того, як вбачається з матеріалів, на запит управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 11.01.2019 про надання інформації, ( а.с., 20), від Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшла інформація про сімейний стан ОСОБА_1 , та відомості про батьків ОСОБА_2 , про укладення шлюбу, ( а.с., 21).

Суд вважає, що такі відомості здобуті з суттєвими порушеннями, а тому не можуть бути використані при прийнятті рішення по даній справі, як доказ, - з огляду на нижчевказане.

Відповідно до ст. 2 закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Згідно ч. 1,2 ст. 14 цього ж Закону поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.

Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Наявні в матеріалах справи фотокопія паспорта громадянина України ОСОБА_2 є персональними даними про її особу, але згоди на поширення такої інформації ОСОБА_2 , як вбачається з матеріалів справи, - не надавала, а запит про наданя інформації відсутній.

Окрім того, суд вважає, що певні обставини повинні доводитися певними доказами.

Так, ступінь спорідненості між особами повинен доводитися, зокрема, свідоцтвами про народження, свідоцтвами про одруження.

Такі відомості не можуть доводитися якимось довідками з тих чи інших установ.

Так, в матеріалах справи взагалі відсутній навіть паспорт особи, щодо якої складено адміністративний протокол про вчинення корупційного діяння, відсутнє свідоцтво про одруження, відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_2 , її свідоцтво про одруження, що не дає змогу суду достеменно встановити ступінь родинних відносин між ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 .

У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Оскільки в судовому засіданні не доведено належними та допустими доказами той факт, що ОСОБА_1 не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом та своїми представницькими повноваженнями, які виникли перед підписанням розпорядження від 14.06.2017 року № 58-к «Про преміювання працівників Миронівської міської ради та її виконавчого комітету», де у списку працівників була ОСОБА_2 , то як наслідок в його діях, ( з огляду на повну відсутність доказової бази у виді належних та допустимих доказів), відсутній склад адміністративного правопорушення, який передбачено ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття провадження.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно, суд приходить до висновку щодо закриття даного провадження в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 172 - 7, п. 1 ч. 1 ст. 247,ст. 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, ст. 285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, справа № 371/277/19 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Фастів Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді голови Миронівської міської ради Київської області, паспорт серії серії НОМЕР_1 , виданий 18.03.2000 року Миронівським РУ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_2 , щодо вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 172 - 7 КупАП, - закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, - протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області.

Головуючий суддя: О.В. Закаблук

Попередній документ

87222636

Наступний документ

87222638

Інформація про рішення:

№ рішення:	87222637
№ справи:	371/277/19
Дата рішення:	10.01.2020
Дата публікації:	03.02.2020
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адмінправопорушення
Суд:	Кагарлицький районний суд Київської області
Категорія справи:	Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.04.2019)
Дата надходження:	01.04.2019

Учасники справи:

головуючий суддя:

ТІТОВ МИКОЛА БОРИСОВИЧ

суддя-доповідач:

ТІТОВ МИКОЛА БОРИСОВИЧ

особа, яка притягається до адмін. відповідальності:

Савенко Віталій Миколайович