Справа № 485/1739/19
Провадження № 2/485/73/20
29 січня 2020 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Шеремет Ю.Є.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08 листопада 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Снігурівського районного управління юстиції у Миколаївській області зареєстрували шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з чоловіком не склалося через різність характерів, внаслідок чого часто виникали сварки та непорозуміння, що призвело до погіршення відносин та розладу в сім"ї, тому шлюбні відносини фактично припинені. Вважає, що збереження сім'ї неможливе, а тому просить суд шлюб розірвати.
В підготовче засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Позивач подала суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі за припинення спільного проживання з 20 липня 2019 року, просила залишити їй прізвище " ОСОБА_1 " та не стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Відповідач надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги позивача визнав, просив справу слухати в його відсутність.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу.
Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, суд ухвалив слухати справу у підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
08 листопада 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Снігурівського районного управління юстиції у Миколаївській області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано шлюб (актовий запис №109); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 08 листопада 2014 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_1 " (а.с.4).
Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Снігурівського районного управління юстиції у Миколаївській області 28 квітня 2015 року на підставі актового запису №39 від 28 квітня 2015 року (а.с.5).
Шлюбні відносини між подружжям припинені через непорозуміння у сім'ї, втрати почуття любові і поваги один до одного; сторони припинили спільне проживання з 20 липня 2019 року, за час судового провадження з розгляду даної справи, а саме з жовтня 2019 року сторони не примирилися; дитина проживає з позивачкою, що підтверджується довідкою про склад сім"ї від 11.10.2019 р. №5337 (а.с.6), та не заперечується відповідачем.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд вважає, що сім'я розпалася остаточно, примирення між сторонами не є можливим, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач позов визнав, а тому збереження даної сім'ї не відповідало б інтересам сторін та дитини, а отже позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.113 СК України позивач має право надалі іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_1 ".
На прохання позивача суд не стягує з відповідача понесені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 142, 200, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 08 листопада 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Снігурівського районного управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №109 - розірвати.
Залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище " ОСОБА_1 ".
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 29.01.2020 року.
Суддя