Справа №175/212/20-ц
Провадження №2/175/52/20
27 січня 2020 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро і К-2006/2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріанд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт-Фуд Дніпро» про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності, -
23 січня 2020 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро і К-2006/2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріанд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт-Фуд Дніпро» про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.
У відповідності до ст. 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У відповідності до ч. 1 ст. 19 ЦПК Україну, загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію ст. 1 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При цьому, відповідно до п.п. 1, 6, 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв?язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, її подано юридичною особою і спір щодо користування нежитловою будівлею виник також з юридичною особою, тому є господарсько-правовим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, що прямо передбачено чинним ГПК України, що регулює суб'єктну юрисдикцію господарських судів.
У рішеннях ЄСПЛ, постановлених за результатами розгляду справ «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
Згідно ч. 2 ст. 186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви. Така ухвала надсилається позивачі не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя, -
У відкритті провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро і К-2006/2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріанд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт-Фуд Дніпро» про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності - відмовити.
Роз'яснити стороні позивача, що спір повинен вирішуватися господарським судом у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу надіслати позивачу та до цієї ухвали додати позовні матеріали (копія позовної заяви залишається в суді) не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому ст. 272 цього Кодексу.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.