Справа № 161/1442/20
Провадження № 1-кс/161/759/20
м. Луцьк 28 січня 2020 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заступника начальника відділу прокуратури Волинської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3 , старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого на посаді директора комунального підприємства «Полігон», одруженого, не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030000000442 від «02» травня 2019 року,
- за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,
Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області майор поліції ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивує тим, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030000000442 від «02» травня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, по якому27 січня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку прокурора, який вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, один з яких є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на певний строк, може перешкодити кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, також може не дотримуватись покладених на нього процесуальних обов'язків, зокрема перешкодити збору в повному об'ємі матеріалів, які характеризують його особу, вчинити інші дії (шляхом штучного створення або підроблення доказів) з метою затягування слідства та судового розгляду, з метою приховування своєї злочинної діяльності може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема службове підроблення офіційних документів, думку підозрюваного та захисника, які заперечували щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід, оскільки підозрюваний не чинить жодних перешкод для проведення слідчих дій, не має наміру ухилятись від слідства та суду, має міцні соціальні зв'язки, аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не підлягає до задоволення.
При вирішенні даного питання суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як зазначає Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З письмового повідомлення про підозру, доданого до клопотання вбачається, що гр. ОСОБА_5 у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України. Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у можливості вчинення підозрюваним даних кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор.
Під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, передбаченого п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що у випадку не застосування запобіжного заходу підозрюваний може, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також - впливати на показання свідків, які не допитані органом досудового розслідування.
Одночасно, ні прокурором, ні слідчим в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. Статтею 183 визначено, що вказаний запобіжний захід є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Так, слідчий суддя, згідно ст.194 ч.4 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Також, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Встановлено, що протягом судового розгляду даного клопотання прокурором та слідчим не обґрунтовано наявності виняткових обставин, які дають можливість суду обмежити право підозрюваного на свободу, оскільки одна лише тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, не є безумовною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні.
Так, при розгляді клопотання слідчим суддею, з врахуванням матеріалів, наданих учасниками процесу, не встановлено обставин, які б виключали обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Враховуючи міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який має постійне місця проживання, одружений, з врахуванням його особи, який не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою похилого віку, суд приходить до висновку про доцільність та можливість застосування запобіжного заходу, визначеного ст.176 КПК України, зокрема, у виді домашнього арешту. Запобіжний захід у вигляд домашнього арешту в певний період доби забезпечить дієвий контроль за місцем перебування підозрюваного, що унеможливить його переховування від органів досудового розслідування та суду.
Згідно ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання під домашнім арештом може бути продовженим за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
За таких обставин та з огляду на те, що слідчим, прокурором не доведено виправданості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і не доведено, що менш суворі запобіжні заходи не можуть запобігти заявленому ризику, законні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 відсутні, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити у повному обсязі.
Визначаючи можливість визначення в якості альтернативи підозрюваному такого запобіжного заходу, як домашній арешт, варто зауважити, що тримання під вартою застосовується лише у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом. (пп. «а» п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
На підставі викладеного, керуючись ст.176-178, 181, 193-194, 196-197, 202 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, до 27.03.2020 включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишати без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді чи суду місце проживання - АДРЕСА_1 в період з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
-з'являтись на виклик до слідчого, прокурора та суду у попередньо визначений та погоджений день та час на протязі терміну розслідування та судового провадження кримінального провадження № 12019030000000442, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену (их) посадову (их) особу (осіб);
-не відлучатися з місця проживання - м. Володимир-Волинський, Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи;
-не спілкуватись із свідками, іншими підозрюваними, експертами у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання у відповідний орган - Управління Державної міграційної служби у Волинській області - паспорт гр.України для виїзду за кордон (за наявності).
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 передати для виконання органу Національної поліції за місцем його фактичного проживання.
Згідно ст.181 ч.4 КПК України орган Національної поліції зоб'вязаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого та суд.
Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали вручити підозрюваному.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1