Справа № 466/124/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/47/20 Доповідач: ОСОБА_2
23 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 січня 2020 року,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 ,
власника майна - ОСОБА_7 , -
встановила:
цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_10 та накладено арешт на два пластмасові резервуари, в яких є 1060 л та 1065 л дизельного палива, металевий модульний автозаправний пункт, розмірами близько 2 м в ширину та 3 м в довжину, пофарбованого в зелений колір, на лицьовій стороні якого є напис синьою фарбою “ДП 0681440832”, на дверях якого є навісна колодка та печатки “Шевченківський ВП” з підписами слідчого та понятих. Дані речі передані на відповідальне зберігання за адресою: м. Львів, вул. Зубрицького, 7.
Взірці палива в кількості двох пляшок, ємкістю 1 л та 2 л дизельного палива, зберігаються в КЗРД Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. А.Кучера, 5.
Вищеописані речі були вилучені за місцем розташування АЗС та АЗГС, що за адресою: м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 225 А.
Виконання ухвали доручено слідчому СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзіпредставник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 покликається на те, що орган досудового розслідування припускає, що ОСОБА_7 , якому належить модульний АЗП, здійснює незаконну господарську діяльність без державної реєстрації суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі дизельним паливом.
Наголошує, що ОСОБА_7 заперечує будь-яку незаконну господарську діяльність та функціонування незаконної АЗС.
Акцентує, що у приватній власності ОСОБА_7 є модульний автозаправочний пункт АЗП, об'ємом 9 000 л, який він придбав у приватного підприємця ОСОБА_11 , що підтверджується видатковою накладною № РН-0000014, а не АЗС.
Звертає увагу на те, що вищезазначений модульний АЗП він зберігає у АДРЕСА_1 , на орендованій земельній ділянці, згідно договору оренди від 1 жовтня 2019 року та зберігає в ньому дизельне паливо, яке належить приватному підприємцю ОСОБА_12 , що підтверджується договором про надання послуг відповідального зберігання, договором №6 купівлі нафтопродуктів, видатковою накладною та рахунком-фактурою.
Вважає, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 січня 2020 року винесена без достатніх на це підстав та з істотними порушеннями норм КПК України.
Зазначає, що згідно ухвали слідчого судді, до Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області надійшла заява ОСОБА_13 про те, що працівниками АЗС порушуються вимоги техніки безпеки та правила технічної експлуатації автозаправочного устаткування, чим створюється загроза настання тяжких наслідків.
Разом з тим, апелянт наголошує, що суду не надано жодних допустимих доказів, здобутих органом досудового розслідування в установленому законом порядку, які б підтверджували, що вилучене майно дійсно є знаряддям вчинення злочину. Також, жодним чином не підтверджено той факт, що саме ОСОБА_7 використовував модульний АЗП з метою незаконної господарської діяльності, чи з будь-якою іншою метою, оскільки не наведено об'єктивних даних щодо його функціонування.
Також акцентує, що відсутні докази, які б підтвердили те, що працівниками модульного АЗП порушуються вимоги техніки безпеки та правила технічної експлуатації автозаправочного устаткування, чим створюється загроза настання тяжких наслідків, оскільки не існує жодної автозаправочної станції АЗС; не доведено факту наявності незаконної господарської діяльності; не встановлені працівники АЗС.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 січня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, оскільки такий є незаконним, необґрунтованим, безпідставним та порушує права людини, зокрема, право власності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_7 та виступ його представника - адвокат ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора про її заперечення та залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали судової справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділенням Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України, відомості про яке 28 листопада 2019 року, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140090004000 за заявою ОСОБА_14 про те, що працівниками АЗС порушуються вимоги техніки безпеки та правила технічної експлуатації автозаправочного устаткування, чим створюється загроза настання тяжких наслідків
Постановою слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 10 січня 2020 року, два пластмасові резервуари, в яких є 1060 л та 1065 л дизельного палива, металевий модульний автозаправний пункт, розмірами близько 2 м в ширину та 3 м в довжину, пофарбований в зелений колір, на лицьовій стороні якого є напис синьою фарбою “ДП 0681440832”, на дверях якого є навісна колодка та печатки “Шевченківський ВП” з підписами слідчого та понятих, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
В клопотанні, яке задоволено слідчим суддею, слідчий покликався на необхідність накладення арешту на вище перелічене майно, з метою недопущення знищення та відчуження такого, а також, щоб запобігти його втраті, знищенню, пошкодженню.
У розумінні положень ст. 131, ч.1, ч.2 ст. 170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження і є тимчасовим, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленням за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Також, згідно ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Враховуючи наведені обставини і те, що два пластмасові резервуари, в яких є 1060 л та 1065 л дизельного палива, металевий модульний автозаправний пункт, розмірами близько 2 м в ширину та 3 м в довжину, пофарбований в зелений колір, на лицьовій стороні якого є напис синьою фарбою “ДП 0681440832”, на дверях якого є навісна колодка та печатки “Шевченківський ВП” з підписами слідчого та понятих, в розумінні ст. 98 КПК України є речовими доказами, колегія суддів вважає, що у слідчого судді були правові підстави для накладення арешту на зазначене майно.
Крім цього, матеріали справи свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Відтак, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 .
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 січня 2020 року - без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4