Справа № 515/1045/19
Провадження № 2/515/205/20
Татарбунарський районний суд Одеської області
20 січня 2020 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка С.В.
за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.
представника позивача - адвоката Давиденка К.В.
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приморської сільської ради Татар- бунарського району Одеської області
про визнання права на земельну частку (пай),
10 липня 2019 року ОСОБА_2 в особі свого представника звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати за нею право на земельну частку (пай), посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 , після смерті якої залишилася земельна частка (пай) розміром 3,93 га із земель колишньої агрофірми «Шагани», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого Татарбунарською райдержадміністрацією 16. 10.1996 р. на ім'я ОСОБА_4 . За життя бабуся вчинила заповіт на її ім'я та ім'я її брата - ОСОБА_5 , яким заповіла нам все майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, та все те на що за життя вона матиме право. Зазначене право на земельну частку (пай) до сьогоднішнього дня не офо
рмили. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_5 в с.Приморське Татарбунасрького району Одеської області. Так як інших спадкоємців у брата не було, то вона прийняла спадщину. В зазначеному сві- доцтві про право на спадщину вказано, що спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його сес- тра, тобто, нотаріусом був встановлений родинний зв'язок між ними. При звернені до нотаріуса з
заявою про прийняття спадщини їй було відмовлено у зв'язку з втратою шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутності правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності. Але вона та її брат вважаються такими, що прийняли спадщину, оскіль-
ки на день її відкриття фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, як пе- редбачено ч.1 ст.549 ЦК в редакції 1963 р., який діяв на момент відкриття спадку, оскільки не відмовилася від спадщини, яка залишилась після смерті їхньої бабусі. Факт того, що право на спі- рну земельну частку дійсно належало спадкодавцю, підтверджується довідкою відділу у Татарбу- нарському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, а оригінал правовстановлюючого доку- менту на земельну ділянку був втрачений спадкодавцем за життя, тому нею була поміщена об'ява про втрату правовстановлюючого документу до періодичного видання «Татарбунарський вісник».
Також існують розбіжності у написанні прізвища спадкодавця в заповіт іта в свідоцтві про смерть, так як в свідоцтві про смерть зазначено « ОСОБА_6 », а в заповіті прізвище зазначено « ОСОБА_7 », але заз- начені розбіжності на її думку є помилки посадових осіб. Зазначені обставини стали причиною її
звернення до суду з вказаним позовом, оскільки в позасудовому порядку реалізувати своє право на спадкування зазначеного спадкового майна вона позбавлена можливості.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, повністю підтримуючи позовні вимоги.
Представник відповідача направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував, вважаючи їх обґрунтованими та законними.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про роз- гляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звуко- записувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здій- снюється.
Як передбачено ч.3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження за наявними у справі доказами у зв'язку з визнанням позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або доб- ровільності їх визнання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
З копій: паспорту серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та свідо- цтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 (а.с.4,6,7) вбачається, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Приморське Татарбунарського району Одеської області, її батьками зазначені - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; Після реєстрації шлюбу - 16.12.1989 р. між нею та ОСОБА_10 їй присво- єне шлюбне прізвище « ОСОБА_11 ».
Довідкою відділу РАЦС Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області № 103/02-73 від 17.07.2008 р. (а.с.12) підтверджується, що батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
З копії заповіту, посвідченого секретарем Приморської сільської ради 26.06.1991 р. (а.с.10), ОСОБА_12 та ОСОБА_5 є спадкоємцями по заповіту на все на майно, яке належало ОСОБА_4 на день її смерті (а.с.10).
Згідно копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 (а.с.11,8) бабуся позивача - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , брат ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , обидва в с.При- морське Татарбунарського району Одеської області.
Довідкою виконкому Приморської сільської ради № 150 від 25.02.2019 р. (а.с.13) підтверджує- ться, що після смерті ОСОБА_3 дійсно її онук ОСОБА_5 та ОСОБА_2 фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Тата- рбунарської державної нотаріальної контори Єпішкіною С.В. від 22.07.2018 р. (а.с.9), видно, що ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 3,93 га, що розташована на території При- морської сільської ради, масив № НОМЕР_7 ділянка № НОМЕР_8 , яка належала її брату ОСОБА_5 ..
Відмова нотаріуса (а.с.16) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , з причини втрати 6-місячного строку на- дання заяви про прийняття спадщини та відсутності (ненадання) правовстановлюючих документів на успадковане майно.
Згідно інформації, наданої відділом у Татарбунарському районі ГУ Держгеокадастру в Одесь- кій області за № 255/181-19 від 09.04.2019 р. (а.с.15), що на ім'я ОСОБА_4 взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , зареєстрованого за № 539 від 16.10.1996 р., державний акт на право (приватної) власності на землю не реєструвався та не видавався.
Газета "Татарбунарский вісник" № 40 від 21.10.2017 р. містила оголошення про недійсність се- ртифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_9 017797 від 19.10.1996 р., виданого на ім'я ОСОБА_3 , що видно з її копії (а.с.14).
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
В силу ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім ви- падків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відно- сини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, но- вий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту на- брання ним чинності.
Згідно п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України - Цивільний кодекс України засто- совується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних від- носин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Таким чином, до відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство, чинне на час відкриття спадщини. Оскільки спадщина по даній справі відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_4 - в день смерті спадкодавця ОСОБА_3 , на той час діяв ЦК УРСР (1963 року), зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення спірних правовідносин.
Оскільки на момент відкриття спадку діяв Цивільний Кодекс в редакції 1963 року, то згідно п.1 ч.1 ст.549 даного Кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадок, якщо він фактично всту- пив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ч.1 ст.534 ЦК УРСР (1963 року), кожний громадянин може залишити за запові- том усе своє майно або частину його (не включаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особами як тим, що входять, та і тим, що не входять до кола спадко- ємців за законом..
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізи- чної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спад- щину чи не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втра- ти ним документа, який засвідчує його право власності.
У судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом, а також те, що пра- во на земельну частку (пай) розміром 3,93 в умовних кадастрових гектарах дійсно належало її ба- бусі ОСОБА_3 , однак перешкодою в отриманні позивачем свідоцтва про право на спадкову зе- мельну ділянку є те, що оригінал сертифікату на земельну частку (пай) втрачено, а також те, що в заповіті та в свідоцтві про смерть спадкодавця є розбіжність у написані прізвища останньої.
Отже, за ОСОБА_2 може бути визнано право на земельну частку (пай) розміром 3,93 в умовних кадастрових гектарах, що залишилася після смерті ОСОБА_3 ..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216, 1217, 1233, 1235, 1268 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приморської сільської ради Татарбунарського ра- йону Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Приморське Та- тарбунарського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_10 , право на земельну частку (пай) розміром 3,93 в умовних кадастрових гектарах, що належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого 16.10.1996 р.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили пі- сля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя Тимошенко