Справа № 947/26803/19
Провадження № 1-кс/947/666/20
28.01.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42019160000000539 від 10.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
Як вбачається з клопотання, СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №42019160000000539 від 10.10.2019 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
За результатами досудового розслідування 30.10.21019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
01.11.2019 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 винесена ухвала про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши його відчуження та розпоряджатися ним.
Однак незважаючи на це, 04.11.2019 укладено договір дарування квартири, за адресою: АДРЕСА_1 від ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , яка була арештована на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2019 по справі №947/26803/19 у провадженні №1-кс/947/14884/19.
Так, як стало відомо, після звільнення з під варти ОСОБА_5 , з метою уникнення конфіскації майна підозрюваний ОСОБА_5 , будучи власником нерухомості, уклав договір дарування вказаної квартири, усвідомлюючи про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 368 КК України та про наявні підстави для конфіскації майна у майбутньому, не маючи на меті досягнення юридичного факту щодо фактично переоформлення нерухомості, з метою уникнення арешту та конфіскації майна, яке вже було заарештовано 01.11.2019 слідчим суддею, а саме оформив дарування з ОСОБА_7 квартири, за адресою: АДРЕСА_1
Крім того, у зв'язку з визнанням слідчим квартири за адресою: АДРЕСА_1 речовим доказом виникла необхідність у накладенні на арешту з метою збереження як речового доказу та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі та відчуження відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України.
Прокурор, слідчий та власник майна в судове засідання не з'явились.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, слідчий суддя зазначає, що 08.11.2019 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було задоволено клопотання слідчого, яке погоджене прокурором, та накладено арешт на нерухоме майно, яке перебуває у власності ОСОБА_6 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , з забороною відчуження та розпорядження таким об'єктом нерухомості.
З клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів не вбачається з яких підстав сторона обвинувачення повторно просить накласти арешт на одне і те ж саме майно в рамках одного кримінального провадження.
На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість клопотання, а також те, що слідчим суддею вже було розглянуте аналогічне клопотання та накладено арешт на нерухоме майно, яке перебуває у власності ОСОБА_6 , слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42019160000000539 від 10.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1