Суддя Попова В. О.
Справа № 644/3570/19
Провадження № 2/644/377/20
20.01.2020
20 січня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді- Попової В.О.,
за участю секретаря - Дашкової К.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів, -
У травні 2019 року позивач звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача, в якому просить збільшити розмір аліментів, які підлягають стягненню у фіксовані сумі з ОСОБА_4 на її користь на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 500 гривень до 2 500 гривень . Просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 2 500 грн., але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, з щорічною індексацію аліментів визначених у твердій грошовій сумі відповідно до закону.
Ухвалою суду від 15.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягала на задоволенні позову, обґрунтовуючи свої доводи аналогічно викладеному в ньому.
Представник позивача ОСОБА_2 просила позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 просила відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзові.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у судовому розгляді, суд вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який в подальшому було розірвано.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 04 жовтня 2013 року постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку(доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 червня 2013 року до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 229, 40 грн.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2013 року вказане рішення змінено в частині визначення способу виконання ОСОБА_4 обов'язку по утриманню дитини, а саме: стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 18 червня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Як на підставу позовних вимог про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини позивач вказує, що визначений за рішенням суду розмір аліментів на дитину є недостатнім для матеріального утримання малолітнього сина та витрат на його навчання та розвиток. Вважає, що розмір аліментів підлягає збільшенню до 2 500 гривень, оскільки зараз відповідач сплачує аліменти в розмірі навіть меншому ніж половина встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, тобто менше ніж 2027 грн.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст. 182СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 цієї статті).
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач на момент розгляду справи в суді не перебуває як ФО-П на податковому обліку, доходи не отримує, (а.с.148); відомості про наявність у відповідача майна суду не надано; заборгованість по сплаті аліментів відсутня, (а.с.93).
З матеріалів справи вбачається, що крім малолітнього сина позивача, відповідач є батьком ще двох малолітніх дітей - ОСОБА_7 , 2006 р.н., та ОСОБА_8 , 2018 р.н., (а.с.а.с.91,92).
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Отже, вимагаючи зміни розміру аліментів у даному випадку, позивач мала довести факт зміни будь-якої з обставин, зазначеної в ст. 192 СК України.
Належних і допустимих доказів зміни матеріального стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, що є підставою для збільшення розміру аліментів, позивачем суду не надано.
За таких обставин, суд вважає не доведеними доводи позивача щодо існування передбачених ст.192 СК України підстав для збільшення розміру аліментів, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за наведених вище обставин.
Керуючись ст.ст. 4,5, 12,13, 133, 137,141, 259, 264,265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевіський районний суд м. Харкова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 20.01.2020 року. Повний текст рішення складено 27.01.2020 року.
Суддя: В.О. Попова