провадження № 1-кс/631/451/19
справа № 631/1167/19
15 листопада 2019 року селище міського типу Нова Водолага
Слідчий суддя Нововодолазького районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду клопотання заступника начальника Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , складене 08.11.2019 року та погоджене того ж дня із начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , «Про арешт тимчасово вилученого майна», подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 листопада 2019 року під № 12019220390000435,-
Заступник начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому пунктом 5 частини 2 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України, звернулась до слідчого судді, обраному шляхом автоматизованого розподілу, із клопотанням «Про арешт тимчасово вилученого майна», складеним 08.11.2019 року та погодженим начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 листопада 2019 року під № 12019220390000435 (а. с. 1 - 6).
Зазначене клопотання 13.11.2019 року було здано на пошту, надійшло до суду, зареєстроване за вхідним № 8017/19-вх від 13.11.2019 року о 17 годині 34 хвилини 24 секунди, із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/1167/19 (провадження № 1-кс/631/451/19) (а. с. 36 ,37, 38).
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 згідно із наказом № 91 ЗС України від 26.03.2019 року проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 водієм. Перебуваючи в зоні проведення ООС, він знайшов ручну гранату РГ-42 з запалом. Усвідомлюючи протиправність свого діяння та діючи з умислом, направленим на придбання та володіння вказаним боєприпасом, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_6 забрав її, не видав командуванню частини, залишив собі та незаконно зберігав у себе. Після отримання щорічної основної відпустки за 2019 рік, 04.11.2019 року ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне носіння боєприпасів, усвідомлюючи суспільну небезпеку у вигляді того, що незаконне поводження з боєприпасами створює сприятливі умови для вчинення злочинів з використанням зазначених предметів, забравши з собою ручну гранату РГ-42, залишив територію в/ч НОМЕР_2 , та, не маючи на це передбаченого законом дозволу, незаконно перемістив вказаний боєприпас до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,- де продовжував незаконно його зберігати. 06.11.2019 року приблизно о 22годині 00 хвилин, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне носіння боєприпасів, взяв гранату РГ-42 з місця схову, розташованому в зазначеному домоволодінні, поклав її в карман свого пальто та пішов на зустріч до своєї колишньої знайомої ОСОБА_7 , де на перехресті вулиць Воскресінська та Копенкіна в селище міського типу Нова Водолага Харківської області, став її чекати, тим самим умисно перемістив боєприпас, в кишені свого одягу. Крім того, ОСОБА_6 , 07.11.2019 року приблизно о 00 годині 01 хвилину, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , де чекав на свою колишню знайому - ОСОБА_7 , щоб відновити з нею близькі стосунки. Саме в той час вона разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 , який проводив останню додому, підходили до території вищезазначеного домоволодіння. Побачивши поряд із ОСОБА_7 невідомого йому чоловіка, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , підійшов до останніх та став висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою, намагаючись зробити так, щоб ОСОБА_8 залишив ОСОБА_7 та пішов. У ході розмови з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 виказала намір залишитися з ОСОБА_8 , а ОСОБА_6 сказала, щоб він залишив її у спокої та пішов. Після вказаної розмови, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді умисного протиправного заподіяння смерті двох осіб, а саме - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яке він збирався вчинити способом, небезпечним для життя багатьох осіб та бажаючи настання таких наслідків, з метою вбивства, з мотивів ревнощів, дістав з кишені свого верхнього одягу ручну гранату РГ-42, яку він зберігав та носив не маючи на це передбаченого законом дозволу, відійшовши на відстань 15 метрів від потерпілих та шляхом витягнення запобіжного кільця привів вказану гранату у бойове положення та кинув її у бік ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де вказана граната вибухнула посеред вулиці, по обидві сторони якої стоять житлові будинки, спричинивши уламками вибухнувшої гранати тілесні ушкодження вказаним особам, але не закінчив злочин з причин, які не залежали від його волі, а саме тому, що основна частина уламків полетіла в інші від потерпілих сторони. В результаті протиправного діяння ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді уламкових поранень верхньої третини лівого стегна, та спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді рваної рани носу. За вказаними фактами СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області 07.11.2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220390000435 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 і пунктами 1 та 5 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України та за № 12019220390000436 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України. В той же день ці кримінальні правопорушення об'єднані начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_4 в одне кримінальне правопорушення, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019220390000435 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених передбаченого частиною 2 статті 15 і пунктами 1 та 5 частини 2 статті 115 й частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України. 07.11.2019 в період часу з 03 години 33 хвилини по 03 годину 41 хвилина заступником начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 , з письмової згоди одного зі співвласників квартири, розташованої за адресом: АДРЕСА_1 ,- ОСОБА_9 ,- проведено огляд місця події - території квартири, за вказаною вище адресою, в ході якого виявлено та вилучено предмет, який ззовні схожий за візуальними та конструктивними ознаками на запал до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ2, на зовнішній поверхні важеля мається маркувальне позначення, виконане промисловим способом: фарбою чорного кольору «52», штампуванням «-83 УЗРГМ-2 583». Відповідно до інформаційної довідки № 1094 КП «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро» від 07.11.2019 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованого 07.11.2019 року за № 186178855, квартира АДРЕСА_3 ,- перебуває у приватній спільній частковій власності та належить: ОСОБА_9 (частка власності ), ОСОБА_10 (частка власності ), ОСОБА_11 (частка власності ), ОСОБА_12 (частка власності 1/8), ОСОБА_9 (частка власності 1/8). Проведеними першочерговими заходами встановлено, що особою, яка зберігала вказану річ, є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за вище вказаною адресою. Вилучені в ході огляду місця події речі 07.11.2019 року заступником начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, оскільки вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та потребують подальших експертних досліджень з метою встановлення істини у кримінальному провадженні. Враховуючи, що зазначені речі мають статус тимчасово вилученого майна, виникла необхідність у накладенні арешту на нього для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, використання тощо. Згідно довідки про критерій небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 07.11.2019 року, предмет, ззовні схожий на підривач типу УЗРГМ до ручних гранат з маркуванням «52 -83 УЗРГМ-2 583», який виявлений та вилучений в ході огляду домоволодіння за адресом: АДРЕСА_1 ,- належить до вибухової категорії «небезпечний». В даному випадку, вилучений в ході огляду 07.11.2019 року предмет, який ззовні схожий за візуальними та конструктивними ознаками на запал до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ2, на зовнішній поверхні важеля мається маркувальне позначення, виконане промисловим способом: фарбою чорного кольору «52», штампуванням «-83 УЗРГМ-2 583», відноситься до категорії вибухових пристроїв (їх частин) промислового способу виготовлення, є боєприпасам та містить заряд вибухової речовини. З метою забезпечення кримінального провадження, при наявності підстав для арешту майна, що є доказами у кримінальному провадженні, задля збереження речових доказів та подальшого проведення експертних досліджень, необхідно накласти арешт, тобто тимчасово, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним законодавством України порядку, позбавити права на відчуження, розпорядження та використання майном, власника, та інших осіб, які фактично користувалися зазначеним майном, для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, використання тощо. При цьому, в даному випадку майно, стосовно якого ставиться питання про накладення арешту, не відноситься до майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Просила накласти арешт на майно, вилучене під час огляду місця події - території квартири, яка розташована за адресом: АДРЕСА_1 ,- що має статус тимчасово вилученого майна, а саме: на предмет, який ззовні схожий за візуальними та конструктивними ознаками на запал до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ2, на зовнішній поверхні важеля мається маркувальне позначення, виконане промисловим способом: фарбою чорного кольору «52», штампуванням «-83 УЗРГМ-2 583»,- та залишити майно, на яке буде накладено арешт, на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області за адресом: Харківська область, Нововодолазький район, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Воскресінська, будинок № 1.
Заступник начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 та начальник Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 до слідчого судді не з'явились, про місце, день, місяць, рік і час прибуття були сповіщені своєчасно та належним чином шляхом здійснення судового виклику за допомогою мобільного зв'язку, однак надали заяви, зареєстровані за вхідним № 8048/19-вх та № 8049/19-вх від 14.11.2019 року відповідно, в яких просили питання вирішити за їх відсутності зазначивши, що клопотання підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити, наклавши арешт на майно, зазначене у ньому.
Частиною 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Отже, неприбуття за судовим викликом у судове засідання слідчого та прокурора не є перешкодою для розгляду клопотання.
Вирішуючи питання щодо сповіщення про місце, день, місяць, рік і час прибуття у судове засідання із розгляду цього клопотання третьої особи як іншого власника майна, щодо якого вирішується питання про арешт, слідчий суддя ураховує, що це майно віднесене до категорії вилученого із цивільного обігу,а тому підстав для їх виклику у судове засідання не має.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами, в тому числі й особами, які не з'явились, у порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України їх процесуальних прав на безпосередню участь у розгляді справи в суді, вважає за можливе розглянути клопотання за їх відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання у кримінальному провадженні № 12019220390000435 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 і пунктами 1 та 5 частини 2 статті 115, а також частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, перевіривши їх доказами, дослідженими у відкритому судовому засіданні у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, сумлінно і принципово здійснюючи свої повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діючи у межах і відповідно до вимог процесуального та матеріального закону, а також ретельно перевіривши наявність об'єктивної необхідності й виправданості саме такого втручання у права і свободи особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебувала на розгляді слідчого судді належного суду.
Кримінальний процесуальний кодекс України у пункті 18 частини 1 статті 3 визначає слідчого суддю як суддю суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Вказаний контроль здійснюється ним в тому числі й шляхом вирішення питань, пов'язаних з обмеженням конституційних прав і свобод таких осіб.
Стаття 64 Основного Закону України, прийнятого 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) гарантує, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Крім того, як закріплює стаття 16 Кримінального процесуального кодексу України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження також здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим кодексом.
При цьому, з огляду на приписи пункту 2 частини 1 статті 7 та частини 1 і 5 статті 9 кримінального процесуального кодифікованого закону України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність, яка полягає у неухильному додержуванні вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З метою належного дотримання вимог, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчим суддям під час розгляду клопотань про арешт тимчасово вилученого майна слід враховувати правові позиції Європейського суду з прав людини, сформульовані ним, зокрема, у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, де визначено, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
Окрім того, у пункті 38 рішення «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року Європейський суд з прав людини встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчий суддя перш за все ураховує, що завданням кримінального провадження, визначеним у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Постановляючи ухвалу, слідчий суддя також ураховує зміст частини 1 і пункту 7 частини 2 статті 131, а також частини 1 і 2 статті 132 вище зазначеного кодексу, відповідно до яких заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з метою досягнення дієвості цього провадження.
Діюче законодавство у статті 190 Цивільного кодексу України визначає майно як особливий об'єкт та вважає ним окрему річ, сукупність речей, а також майнові права, що визнаються речовими правами та є неспоживаною річчю, а також обов'язки.
Одночасно з цим частина 2 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України обумовлює як певне майно речі, документи, гроші тощо.
Так, стаття 179 Цивільного кодексу України роз'яснює, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 99 Кримінального процесуального кодексу України документ - це спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, що містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини.
З огляду на приписи статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями) кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). При цьому грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість, а єдиним законним платіжним засобом в Україні є грошова одиниця України (гривня).
Таким чином, грошима є банкноти і монети.
Отже, норми права, які містяться у частинах 10 - 12 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, роз'яснюють, що арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. При цьому:
?не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів;
?заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна;
?заборона використання житлового приміщення особами, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Разом з тим, частиною 7 статті 236 вищезазначеного процесуального закону України, при обшуку предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.
Пункт 4 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, до вилучених з обігу належать: предмети, придбання і використання яких здійснюється за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного суду України 3 3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», до вибухових речовин належать порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню.
Згідно із змістом пункту 7 зазначеної останньою постанови, під вибуховими пристроями слід розуміти саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин.
Приписами абзацу 1 частини 1 статті 170 кримінального процесуального кодифікованого закону України визначено, що арешт майна полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Одночасно абзац 2 цієї ж норми права вказує на те, що завданням арешту майна - є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо, а частина 2 зазначеної статті його метою - забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Окрім цього, статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Розглядаючи клопотання, слідчий суддя переконався, що органом досудового розслідування кримінальне правопорушення, про вчинення якого здійснено реєстраційний запис в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019220390000435, кваліфіковане за за частиною 2 статті 15 і пунктами 1 й 5 частини 2 статті 115, а також частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, якими такі правопорушення визначені як закінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а також носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12019220390000435, зареєстрованого 07.11.2019 року о 02 годині 45 хвилин 17 секунд, сформованого заступником начальника відділення - начальником слідчого відділення ОСОБА_13 , вбачається, що на підставі повідомленнь підприємств, установ, організацій та посадових осіб, які надійшли 07.11.2019 року, зареєстроване кримінальне провадження із правовою кваліфікацією, передбаченою частиною 2 статті 15 і пунктами 1 та 5 частини 2 статті 115, а також частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, про те, що:
?(ЖЄО-4430 від 07.11.2019 року) 07.11.2019 року о 00 годині 12 хвилин до чергової частини Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення, що БШМД-2101 за адресом: вулиця Воскресінська, будинок № 31, селище міського типу Нова Водолага Харківської області,- було надано медичну допомогу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діагноз: рвана рана верхньої третини лівої голені,- та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діагноз: рвана рана носу. Поранення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 отримали в результаті вибуху гранати, яку в них кинув ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля вказаної адреси;
?(ЖЄО-4433 від 07.11.2019 року) в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12019220390000435, зареєстрованого 07.11.2019 року із правовою кваліфікацією, передбаченою частиною 2 статті 15 і пунктами 1 та 5 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України, встановлено факт зберігання та носіння боєприпасів (бойової гранати) громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресом: АДРЕСА_1 ;
При цьому особою, яку повідомлено про підозру, зазначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; органом досудового розслідування визначено Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області; слідчими, які здійснюють досудове розслідування вказані ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво - ОСОБА_4 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 відповідно (а. с. 7 - 8).
З постанови про призначення групи прокурорів, прийнятої 07.11.2019 року Першим заступником керівника Первомайської місцевої прокуратури радником юстиції ОСОБА_19 в межах процесуальних прав, визначених частиною 1 статті 37 й статтею 110 Кримінального процесуального кодексу України, вбачається, що у кримінальному провадженні № 12019220390000435 від 07.11.2019 року призначено групу прокурорів у складі: начальника Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , прокурора Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_18 та прокурора Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_17 (а. с. 10).
Відповідно до змісту постанови про створення слідчої групи, прийнятої 07.11.2019 року начальником СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_13 в межах процесуальних прав, визначених статтями 39 - 41 й 110 Кримінального процесуального кодексу України, у кримінальному провадженні № 12019220390000435 від 07.11.2019 року створено слідчу групу до складу якої включені: слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_15 , слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_14 , слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_16 , заступник начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 та начальник СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_13 (а. с. 9).
Протоколом огляду місця події, складеним 07.11.2019 року заступником начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 за участю двох понятих, двох спеціалістів-вибухотехніків, власника та користувача домоволодіння, із застосуванням технічних засобів - фотокамери смартфону «IPhone 7», зафіксовані обстановка, обставини та місце вчинення кримінального правопорушення в квартирі АДРЕСА_3 , а також виявлено та вилучено за допомогою добровільної видачі ОСОБА_6 з його кімнати предмет зовні схожий за візуальними та конструктивними ознаками на запал до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ-2, на зовнішній поверхні важеля якого наявне маркування: позначене фарбою чорного кольору промисловим способом «52», а також штампуванням «-83 УЗРГМ - 2 583» (а. с. 13 - 16).
Під час проведення зазначеного вище огляду місця події 07.11.2019 року спеціалістами-вибухотехніками складено Довідку про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів, відповідно до змісту якої виявлений в квартирі АДРЕСА_3 предмет зовні схожий за візуальними та конструктивними ознаками на запал до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ-2 із відноситься до небезпечних (а. с. 17).
Крім цього, факт вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15 і пунктами 1 й 5 частини 2 статті 115, а також частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України підтверджується відповідним рапортом старшого інспектора - чергового СРПП Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_20 , складеного на ім'я Начальника Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_21 й одразу ж зареєстрованого під № 4430 від 07.11.2019 року в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події) Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області (а. с. 11).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 187989067, сформованого о 08 годині 20 хвилин 24 секунди 08.11.2019 року прокурором Харківської області ОСОБА_4 , зокрема, розділу Відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, слідчий суддя убачає, що трьохкімнатна квартира АДРЕСА_3 ,- зареєстрована 03.09.2010 року під № 553 в книзі № 10 (реєстраційний № майна 31398732) на праві спільної часткової власності із часткою по згідно із свідоцтвом про право власності на житло, виданим 29.09.1997 року Відділом приватизації житлового фонду Нововодолазької селищної ради, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також на праві приватної власності із частками по 1/8, зареєстрованому 09.12.2010 року, згідно із свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданими 18.11.2010 року державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області (реєстровий № 2219 та № 2221) ОСОБА_12 та ОСОБА_9 (а. с. 27 - 29).
Як убачається зі Свідоцтва про право власності на житло, видане 29.09.1997 року Відділом приватизації житлового фонду Нововодолазької селищної ради народних депутатів на підставі розпорядження № 907 від 20.09.1997 року, квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної часткової власності ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а. с. 19).
Згідно зі змістом Свідоцтв про право на спадщину за законом, виданим 18.11.2010 року державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_23 в межах спадкової справи № 259/2007 року та зареєстрованих в реєстрі за № 2221 та 2219, а також Комунальним підприємством «Нововодолазьке архітектурно-інвентарізаційне бюро» 09.12.2010 року під № 553 в книзі № 10, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , успадкували кожен по 1/8 частині від 1/4 частини у квартирі АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - їх чоловікові та батькові відповідно (а. с. 20 - 21, 22, 23 - 24, 25).
З наведеного вбачається, що квартира, в якій виявлено та вилучено мано, щодо якого вирішується питання про арешт, належить спільно на праві власності декільком особами із різними частками у праві власності, зокрема:
? ОСОБА_9 - + 1/8 = 3/8;
? ОСОБА_10 - ;
? ОСОБА_11 - ;
? ОСОБА_12 - 1/8.
Відповідно до власноручно написаної 07.11.2019 року ОСОБА_9 заяви на ім'я начальника Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_21 , перша надала дозвіл на огляд належної їй квартири АДРЕСА_3 ,- в якій вона фактично мешкає (а. с. 12).
Окрім цього, постановою про визнання речовими доказами, складеною 07.11.2019 року слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_14 в межах кримінального провадження № 12019220390000435 від 07.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 і пунктами 1 та 5 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України:
-предмет, ззовні схожий за візуальними та конструктивними ознаками на запал до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ2, на зовнішній поверхні важеля мається маркувальне позначення, виконане промисловим способом: фарбою чорного кольору «52», штампуванням «-83 УЗРГМ-2 583»;
-предмет, виконаний із металу у вигляді пластини, який за візуальними ознаками схожий на запобіжний важель запалу УЗРГМ до ручних осколкових гранат, на зовнішній поверхні важеля мається маркувальне позначення, виконане промисловим способом: фарбою чорного кольору «54», штампуванням «-67 УЗРГМ 583», на внутрішній поверхні важеля мається маркування чорною фарбою «геометрична фігура (трикутник із трикутником в середині)-82-67»;
-металевий предмет із проволоки кільцеподібної форми, який ззовні схожий на запобіжне кільце із запобіжною чекою до запалу до ручної гранати;
-металеві фрагменти неправильної форми з рваними краями та слідами бризантної дії та зі слідами кіптяви та відшарування лакофарбового покриття, ззовні схожі на фрагменти корпусу ручної гранати РГ 42;
визнано речовими доказами та поміщено до камери зберігання речових доказів Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області (а. с. 30 - 31).
Ухвалою слідчого судді Нововодолазького районного суду Харківської області ОСОБА_1 «Про дозвіл на обшук житла», постановленою 08.11.2019 року у справі з єдиним унікальним № 631/1167/19 (провадження № 1-кс/631/449/19) в межах кримінального провадження № 12019220390000435 від 07.11.2019 року, стороні обвинувачення, а саме: слідчому Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_14 , - надано дозвіл на проведення обшуку житла, розташованого за адресом: АДРЕСА_4 ,- яке на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_9 (3/8 частки), ОСОБА_10 ( частки), ОСОБА_11 ( частки) та ОСОБА_12 (1/8 частки), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення.
Отже, наведеними доказами доведено, що майно, вилучене із обігу й щодо якого вирішується питання про арешт, вилучене протоколом огляду місця події, складеним заступником начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 , а тому в розумінні кримінального процесуального законодавства є тимчасово вилученим майном й у встановленому законом процесуальному порядку визнане речовими доказами.
За приписами частини 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Зі змісту частини 2 вказаної статті вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно щодо якого є достатні підстави вважати, що вони:
1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як визначає стаття 168 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час законного затримання особи в порядку, передбаченому статтями 207 і 208 цього кодексу, а також під час обшуку й огляду із складанням відповідного протоколу, наданням його копії особі, у якої вилучене майно, або її представнику та забезпеченням його схоронності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, приписами частини 3 статті 170 кримінального процесуального кодифікованого закону України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), той накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу, а саме: речовими доказами є матеріальні об'єкти, а також документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Також арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно, відповідно до правил цього кодексу.
Системний аналіз відповідного законодавства та змісту клопотання слідчого, погодженого прокурором, свідчить про те, що заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна, не можуть застосовуватись поза межами конкретного кримінального провадження й після закінчення строків досудового розслідування, а тому будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, в тому числі й застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
Зі змісту статті 219 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом 2 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Цей строк може бути продовжений, однак загальний його строк не може перевищувати 6 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості та 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Також, вирішуючи питання щодо арешту тимчасово вилученого майна, слідчий суддя ураховує зміст частини 2 статті 132 зазначеного нормативно-правового документу, відповідно до якої клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Підпункт «а» пункту 1 частини 1 статті 38 Кримінального процесуального кодексу України визначає слідчі підрозділи органів Національної поліції органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство).
Одночасно із цим й пункт 3 частини 2 розділу 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017 року, визначає, що органами досудового розслідування, зокрема, є слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.
Вивчаючи наданий відповідно до вимог частини 6 статті 132 Кримінального процесуального кодексу України витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, слідчим суддею з'ясовано, що в ньому органом досудового розслідування визначено Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Отже, слідчий суддя впевнився у тому, що дійсно клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Окрім того, приписами статті 171 кримінального процесуального кодифікованого закону України встановлені вимоги до клопотання про арешт майна, з огляду на які, із відповідним клопотанням до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
При цьому до клопотання слідчого чи прокурора про арешт майна повинні бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими воно обґрунтовується, а у самому клопотанні слід зазначити: підставу і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Якщо ж клопотання подано без додержання цих вимог, воно на підставі приписів частини 3 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України повертається прокурору, цивільному позивачу із одночасним встановленням строку в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача меншого строку для усунення недоліків, про що поставляється ухвала слідчим суддею.
Крім того, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина 5 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України).
Також як чітко зазначено у абзаці 1 частині 1 статті 173 вказаного вище кодифікованого закону, у задоволенні клопотання про арешт майна, слідчий суддя повинен відмовити, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього Кодексу, як то: можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.
У відповідності до правил, визначених у частині 2 тієї ж норми процесуального права, яка регламентує порядок вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя, при вирішенні цього питання, повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому у відповідності до приписів частини 4 зазначеної вище норми права, слідчий суддя, суд, постановляючи ухвалу про арешт майна, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, саме такий, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що:
1.обраний в клопотанні вид заходу забезпечення кримінального провадження передбачений пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України й застосовуються тільки на підставі ухвали слідчого судді;
2.клопотання подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, із дотриманням процесуальних строків, визначених частиною 5 статті 171 із застосуванням приписів статті 116 Кримінального процесуального кодексу України;
3.із клопотанням про арешт майна звернулась уповноважена службова особа в межах строків досудового розслідування та своєї компетенції, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України;
4.клопотання містить відомості, визначені частиною 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, а також докази обставин, на які посилається в ньому сторона обвинувачення, й обґрунтоване копіями документів та інших матеріалів, що відповідають принципу належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку;
5.на виконання приписів частини 6 статті 132 та перевірку приписів частини 8 статті 223 Кримінального процесуального кодексу України слідчим за погодженням із прокурором додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;
6.клопотання погоджене прокурором, який наділений правом здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12019220390000435;
7.стороною кримінального провадження, що звернулась із цим клопотанням до слідчого судді, доведено:
а) існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження;
б) наявність потреби досудового розслідування кримінального провадження № 12019220390000435, що виправдовує саме такий ступінь втручання у права і свободи фізичної особи, про який ідеться в клопотанні прокурора;
в) можливість, у разі застосування цього виду заходу забезпечення кримінального провадження, виконання завдання арешту тимчасово вилученого майна, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо, та досягнення його мети - забезпечення збереження речових доказів;
д) відповідність майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, вимогам, викладеним у частинах 10 - 12 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, та критеріям, встановленим у статті 98 цього ж нормативно-правового акту;
е) сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно, щодо якого вирішується доля за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею, є доказами злочину, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2019 року об 02 годині 44 хвилини 54 секунди за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 і пунктами 1 та 5 частини 2 статті 115, а також частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України;
ж) неможливість іншим, окрім обраного у клопотанні способом, уникнути наявних ризиків, перелічених абзацом 2 частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодифікованого закону України.
Вирішуючи питання про арешт тимчасово вилученого майна, про яке йдеться мова у клопотанні заступника начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погодженого начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , слідчий суддя, оцінюючи потреби досудового розслідування, врахував:
- правову підставу для арешту;
- наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України;
- можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні № 12019220390000435, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 і пунктами 1 та 5 частини 2 статті 115, а також частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності на майно, щодо якого вирішується питання, завданням кримінального провадження, а також наслідки такого арешту.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги те, що без отримання ухвали слідчого судді щодо застосування саме такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, про яке йдеться мова у клопотанні слідчого за погодженням із прокурором, досягти мети кримінального провадження буде важко та потягне за собою необхідність подолання відповідних перешкод, сторона обвинувачення довела, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться у цьому клопотанні, а також те, що арешт майна у зазначений спосіб сприятиме встановленню всіх обставин кримінального правопорушення й відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, з метою їх виконання й досягнення його дієвості, слідчий суддя приходить до обґрунтованого та вмотивованого висновку про існування законних підстав застосувати до майна, що вилученого під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_3 , а саме: на предмета, який ззовні схожого за візуальними та конструктивними ознаками на запал до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ2, на зовнішній поверхні важеля мається маркувальне позначення, виконане: промисловим способом - фарбою чорного кольору «52», штампуванням - «-83 УЗРГМ-2 583»,- заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту тимчасово вилученого майна у такий спосіб як позбавлення його власника (титульного володільця), права на відчуження, розпорядження та/або його користування задля збереження майна та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, перетворення, відчуження тощо, а тому клопотання заступника начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погодженого начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , слід задовольнити.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, керуючись приписами частини 1 статті 170 та статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за можливе та необхідне роз'яснити власнику (титульному володільцю) майна, на яке накладається арешт, що вона має право звернутись під час досудового розслідування до слідчого судді, а під час судового провадження - до суду із відповідним клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково як особа, яка була відсутня при розгляді питання про його арешт, а також за наявності можливості довести, що потреба у подальшому застосуванні цього заходу відпала або арешт було накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись статтею 64 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями); рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року; частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); статтями 179, 190 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; статтею 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; пунктом 3 частини 2 розділу 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017 року; статтями 2, 3, 7, 9, 13, 15, 16, частинами 1 та 3 статті 21, частиною 6 статті 22, статтею 36, підпунктом «а» пункту 1 частини 1 статті 38, статтею 64-2, частиною 1 статті 99, статтею 98, частиною 4 статті 115, статтею 116, частиною 1 та пунктом 7 частини 2 статті 131, статтями 132, 135, 137, 167 - 168, 170 - 175, 207 - 208, 219, 223, 235, частиною 7 статті 236, частиною 3 статті 309, частиною 3 статті 392, статтями 532 і 533 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями),-
Клопотання заступника начальника Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , складене 08.11.2019 року та погоджене того ж дня із начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , «Про арешт тимчасово вилученого майна», подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 листопада 2019 року під № 12019220390000435, задовольнити повністю.
Накласти арешт на майно, вилучене під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_3 , а саме: на предмет, який ззовні схожий за візуальними та конструктивними ознаками на запал до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ2, на зовнішній поверхні важеля мається маркувальне позначення, виконане: промисловим способом - фарбою чорного кольору «52», штампуванням - «-83 УЗРГМ-2 583».
Залишити арештоване майно на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, що розташоване за адресом: вулиця Воскресінська, будинок № 1, селище міського типу Нова Водолага Харківської області.
Негайно надати копію ухвали про арешт тимчасово вилученого майна заступнику начальнику Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітану поліції ОСОБА_3 та начальнику Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 .
Копію цього судового рішення не пізніше наступного робочого дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію ухвали.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, що набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Повний текст ухвали було постановлено з урахуванням приписів частини 7 статті 115 Кримінального процесуального кодексу України, виготовлено шляхом комп'ютерного набору, підписано слідчим суддею та оголошено у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду 20.11.2019 року об 11 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя: ОСОБА_1