28 січня 2020 року
м. Київ
справа № 711/6749/15-к
провадження № 51-4765км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2017 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 04 грудня 2019 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_4 судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Однак усупереч наведеним положенням процесуального закону ОСОБА_5 , порушуючи питання про скасування ухвали апеляційного суду, якою вирок місцевого суду щодо її підзахисного залишено без змін, не навела доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі апеляційного суду на спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту та перевірки висновків місцевого суду, які апеляційний суд визнав обґрунтованими та вмотивованими, навівши відповідні аргументи й підстави для прийняття такого рішення.
Також, вказуючи на порушення апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів, захисник не зазначила чи порушувалось перед цим судом питання про повторне дослідження доказів, з підстав передбачених ч. 3 ст. 404 КПК, та не обґрунтувала у чому саме це порушення полягало, беручи до уваги, що апеляційний суд, обмежившись аналізом доказів безпосередньо сприйнятих судом першої інстанції, погодився з їх оцінкою, наданою місцевим судом.
Крім того, заявляючи вимогу про скасування як вироку місцевого суду, так і ухвали апеляційного суду з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, ОСОБА_5 наводить доводи лише щодо порушень, допущених, на її думку, судом апеляційної інстанції, при цьому жодних доводів щодо незаконності вироку місцевого суду касаційна скарга захисника не містить.
Також як передбачено у ч. 4 ст. 427 КПК, якщо касаційну скаргу подає захисник, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Однак ОСОБА_5 не долучає до касаційної скарги копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, як того вимагає ч. 1 ст. 50 КПК, якою передбачено перелік документів, що підтверджують повноваження захисника на участь у розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 і встановити п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3