Постанова
іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 759/17836/18
провадження № 51-4468км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100080007416, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року за ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено відповідно до вимог закону.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за наступних обставин.
Так, 14 вересня 2018 року приблизно о 21:10 ОСОБА_7 , проходячи біля будинку № 3 по вулиці Чаадаєва у м. Києві, побачив ОСОБА_8 , яка сиділа на сходах підвального приміщення вказаного будинку та розмовляла по мобільному телефону. ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_8 , завдав їй декілька ударів по голові і тулубу та намагався вирвати з її рук мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI 5 PLUS» вартістю 4999 грн, проте потерпіла змогла втримати телефон у руці та почала кликати на допомогу. Тоді ОСОБА_7 намагався втекти, однак був затриманий неподалік вчинення злочину.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження. На думку захисника, докази, наявні у матеріалах кримінального провадження, не доводять винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а деякі з них взагалі є недопустимими. Стверджує, що ОСОБА_7 направлявся до підвального приміщення для того, щоб забрати залишені для нього наркотичні речовини, а не з метою заволодіти телефоном потерпілої, проте суд на це уваги не звернув. Апеляційний суд порушення місцевого суду не усунув, а тому його рішення не відповідає вимогам ст. 419 КПК та підлягає скасуванню.
У запереченнях на касаційну скаргузахисника прокурор зазначає про необхідність залишення скарги без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи захисника щодо незгоди з даною судом оцінкою доказів, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії подій стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що, виходячи з вимог ст. 438 КПК, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Разом із тим при перевірці судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки ґрунтуються на об'єктивно з'ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судових засіданнях доказам.
Зокрема, як убачається із вироку, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, доводиться показаннями потерпілої ОСОБА_8 , котра підтвердила, що коли вона перебувала на сходах до підвального приміщення і розмовляла по мобільному телефону, побачила раніше не знайомого чоловіка, який потягнувся до її телефону. В цей момент вона встигла сховати телефон за спину, а чоловік пхнув її до стіни та почав завдавати удари по голові, руках і плечах. Коли вона почала кричати, чоловік побіг та його було затримано свідками. Словесної вимоги передати телефон чоловік не висловлював, однак його дії свідчили про те, що він хотів забрати його у потерпілої.
Показання потерпілої є чіткими, послідовними, узгодженими, з іншими доказами, зокрема: з показаннями свідка ОСОБА_9 , котрий будучи допитаним в суді першої інстанції пояснив, що коли він повертався додому у верченій час почув крик та побачив дівчину і чоловіка, які були біля будинку, при цьому чоловік тягнув дівчину до себе; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 15 вересня 2018 року, відповідно до якої потерпіла зазначала, що 14 вересня 2018 року приблизно о 21:00 по вул. Чаадаєва, 3 у м. Києві її побив незнайомий чоловік та намагався заволодіти телефоном; висновком експерта № 1706/е 17 жовтня 2018 року, згідно з яким у потерпілої було виявлено легкі тілесні ушкодження, а також протоколами пред'явлення особи для впізнання від 15 вересня 2018 року з відеозаписами вказаних слідчих дій, протоколом огляду місця події від 14 вересня 2018 року тощо.
При цьому, суд зазначив, що хоча ОСОБА_7 має відмінності з іншими особами пред'явленими потерпілій та свідку для впізнання, проте такі відмінності не є різкими, а тому доводи сторони захисту щодо недопустимості вищевказаних протоколів, є безпідставними.
Крім того, затримання ОСОБА_7 відбулось одразу після вчинення злочину, а вищевказану слідчу дію було проведено наступного дня, при цьому особи, які пред'являлись для впізнання не мали різких відмінностей у віці та зовнішності. Враховуючи наведене, вказані слідчі дії було проведено у відповідності до вимог статей 228, 231 КПК.
Також, суд критично оцінив показання засудженого в частині того, що він переплутав потерпілу із «закладчиком» наркотичних речовин, оскільки така версія повністю спростовується показаннями ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_9 та іншими дослідженими у кримінальному провадженні доказами. На думку суду така версія була висунута засудженим з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Таким чином, суд оцінив показання потерпілої у сукупності із іншими доказами, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими та в своїй сукупності доповнюють один одного і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Оцінка доказів судом проведена згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності доказів та їх достатності для постановлення вироку.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 419 КПК дав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзі захисника доводам, в тому числі і тим на які він послався при касаційному розгляді та обґрунтовано відмовив у їх задоволенні. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційним судом не встановлено.
Суд касаційної інстанції, погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину та правильність кваліфікації його дій, адже відсутні обставини, які б давали підстави для сумнівів у законності й обґрунтованості таких висновків.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів не встановила, а тому вважає, що в задоволенні касаційної скарги захисника слід відмовити.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3