15 січня 2020 року м. Херсон
Справа №766/20046/17
Провадження №22ц/819/25/20
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),
судді: Вейтас І.В.
Приходько Л.А.,
секретар судового засідання: Кутузова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк», на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Прохоренко В.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Корабельний відділ державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., Корабельний відділ державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотивовано тим, що 02 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступниками якого є АТ «Укрсоцбанк» та АТ «Альфа-Банк», був укладений договір кредиту №12.2.6-26, відповідно до умов якого позичальник одержав кредитні кошти у розмірі 165 000,00 доларів США, які зобов'язався повернути у строк до 01 квітня 2018 року, шляхом проведення щомісячних платежів у розмірі 1527,00 доларів США та сплатити проценти за користування коштами у розмірі 13,5 відсотків річних.
З метою забезпечення виконання кредитного договору 02 квітня 2008 року між банком, позичальником та ОСОБА_3 укладений договір поруки №02-23-12.2.6-26-665 та договір іпотеки №02-23-12.2.6-26-664, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надали в іпотеку нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 101,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку із скрутним матеріальним становищем він не мав можливості проводити погашення кредиту, останній платіж був здійснений 06 жовтня 2008 року.
15 січня 2009 року банк направив йому письмову вимогу про дострокове повернення кредиту, з приводу чого у відповідності до п.3.2.2.2 договору змінив строк та умови виконання основного зобов'язання протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги.
Оскільки він належним чином не виконував умови кредитного договору, то за зверненням банку 07 жовтня 2009 року постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків ухвалив рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №12.2.6-26 від 02 квітня 2008 року в сумі 1 438 635,25 грн.
В подальшому банк подав заяву про вчинення виконавчого напису нотаріуса.
12 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис №6615 за договором іпотеки, укладеним 02 квітня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з пропозицією звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок коштів отриманих від його реалізації задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, яка за період з 01 червня 2014 року по 07 березня 2017 року становить 355 573,64 доларів США.
Вважає, що банк пропустив строк позовної давності для звернення за захистом своїх прав та інтересів у 2017 році, оскільки строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором був змінений шляхом направлення позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту, а тому кредитор міг пред'явити вимогу про вчинення виконавчого напису нотаріуса протягом трьох років з 16 лютого 2009 року.
Також позивач вказав, що нотаріус вчинив виконавчий напис поза межами трирічного строку, визначеного ст. 88 Закону України «Про нотаріат», не перевіривши факту безспірності розміру сум, які підлягають стягненню з боржника та безспірності характеру правовідносин сторін, у зв'язку з чим просив визнати виконавчий напис нотаріуса від 12 травня 2017 року, №6615 таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6615 від 12 травня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на нежитлові приміщення, загальною площею 101,4кв.м., що знаходяться за адресою:АДРЕСА_1 , власниками яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі АТ «Укрсоцбанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скарга мотивована тим, що банк надав нотаріусу усі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором; докази направлення та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень та іпотечну вимогу, що є підставою для вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Оскільки кредитний договір діє до 01 квітня 2018 року, кредитор протягом строку дії договору має право на пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості, у тому числі процентів та штрафних санкцій до повного виконання боржником зобов'язань.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Загоруйко Г.А. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15 січня 2020 року проведена заміна відповідача - акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на правонаступника - акціонерне товариство «Альфа-Банк»
Заслухавши доповідача, представників сторін, які з'явилися до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 02 квітня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк» та АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №12.2.6-26, відповідно до умов якого позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надано грошові кошти у розмірі 165 000,00 доларів США строком до 01 квітня 2018 року, зі сплатою 13,5 процентів річних (а.с.6-10).
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 02 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладений договір поруки, відповідно до якого остання узяла на себе солідарну відповідальність із позичальником за виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором.
Того ж дня, в якості забезпечення виконання кредитного договору, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки №02-23-12.2.6-26-664, за умовами якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надали в іпотеку банку належне їм на праві власності нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 101,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-14).
Пунктом 4.5.2 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.
Згідно рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 жовтня 2009 року було вирішено питання про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №12.2.6-26 від 02 квітня 2008 року, яка утворилася станом на 28 липня 2009 року, у загальному розмірі 1 438 635,25 грн., з яких заборгованість за кредитом становила 158888,00 доларів США, що еквівалентно 1221864,61грн.; заборгованість за процентами 1794,37 доларів США, що еквівалентно 13798,88грн.; сума заборгованості за простроченим кредитом - 6111,38 доларів США або 46997,12грн.; заборгованість за простроченими процентами 18686,17 доларів США або 143698,55грн.; пеня по кредиту та процентам 1607,36грн. та 10668,72грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2010 року виданий виконавчий лист на виконання вищенаведеного рішення третейського суду від 07 жовтня 2009 року.
Даних про виконання цього рішення матеріали справи не містять. З пояснень сторін встановлено, що це рішення третейського суду не виконано.
12 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис №6615, відповідно до якого запропоновано задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 01 червня 2014 року по 07 березня 2017 року у розмірі 355573,64 доларів США, за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки - нежитлових приміщень, загальною площею 101,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.20-21).
Розмір заборгованості складається із заборгованості за кредитом в сумі 164999,38 доларів США та заборгованості за процентами - 190574,26 доларів США.
28 вересня 2017 року на підставі виконавчого напису нотаріуса державним виконавцем Корабельного ВДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області відкрито виконавче провадження №54792371 (а.с.21).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом без дотримання вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат», оскільки нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості боржника, при відсутності інформації про отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомлення про порушення зобов'язання по кредитному договору, що є обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Суд апеляційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає, оскільки суд першої інстанції не встановив обставин, з якими позивач пов'язував визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; не дав правової оцінки доводам та запереченням сторін; вийшов за межі заявлених вимог ( ОСОБА_1 не обґрунтовував пред'явлені вимоги тим, що не отримував від банку письмового повідомлення про порушення зобов'язання від 14 березня 2017 року), вказавши лише про наявність підстав для задоволення позову.
За наведених обставин рішення суду в порядку ст.376 ч.1 п.1, 2 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з пунктом 1.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
За змістом пункту 1.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня1999 року № 1172.
Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку) подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
У пункті 1.1 Переліку зазначено, що для одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання подаються: оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань застосування права. Мета вчинення виконавчого напису - надати стягувачу можливість в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Також на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем повинна бути безспірною. З дня виникнення права вимоги має пройти строк, який є меншим за три роки.
У свою чергу, боржник може в судовому порядку оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі, установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто: чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі; чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису; чи не минуло три роки з дня виникнення права вимоги.
Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив, що 15 січня 2009 року АКБСР «Укрсоцбанк» направив йому та поручителю ОСОБА_3 письмові вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у порядку, передбаченому пунктами 3.2.2.2 та 3.3.15, за якими кредитор набуває право вимоги від позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобов'язань протягом 30 календарних днів від дня вручення позичальнику письмової вимоги про повернення кредиту, сплаті процентів, комісії, неустойки. Такими діями кредитор змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору з 16 лютого 2009 року (після 30 календарних днів від дня вручення боржникам письмової вимоги).
Проте погодитися з цими твердженнями позивача не можна, оскільки, як встановлено із направленою банком письмової вимоги від 15 січня 2009 року, боржникам було запропоновано погасити лише прострочену (поточну) заборгованість по процентам у розмірі 43832,09грн. (що становило 5692,48 доларів США) та пеню у розмірі 1092,32грн. (141,86 доларів США) - а.с.15.
Разом із цим встановлено, що рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 жовтня 2009 року достроково солідарно стягнута з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором 02 квітня 2008 року, яка утворилася станом на 28 липня 2009 року, у загальному розмірі 1 438 635,25 грн., з яких заборгованість за кредитом становила 158888,00 доларів США, що еквівалентно 1221864,61грн.; заборгованість за процентами 1794,37 доларів США, що еквівалентно 13798,88грн.; сума заборгованості за простроченим кредитом - 6111,38 доларів США або 46997,12грн.; заборгованість за простроченими процентами 18686,17 доларів США або 143698,55грн.; пеня по кредиту та процентам 1607,36грн. та 10668,72грн.
Звернувшись 12 травня 2017 року до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, АТ "«Укрсоцбанк» зазначило про наявність у позичальника за кредитним договором заборгованості за період з 01 червня 2014 року по 07 березня 2017 року у загальному розмірі 355573,64 долари США, за яким заборгованість за кредитом становить 164999,38 доларів США та по процентам - 190574,26 долари США (а.с.114-115).
Разом із цим, згідно поданих банком нотаріусу документів для вчинення виконавчого напису від 12 травня 2017 року, серед іншого, наданий розрахунок заборгованості, з якого вбачається обрахування розміру заявленої заборгованості за період з травня 2009 року по березень 2017 року, тобто за вісім років, проти визначених законом трьох років (а.с.161-166).
Крім того, із встановлених по справі обставин вбачається, що рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 жовтня 2009 року було вирішено питання про дострокове солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №12.2.6-26 від 02 квітня 2008 року, у загальному розмірі 1 438 635,25 грн., у тому числі, достроково стягнута заборгованість за кредитом у розмірі164999,38 доларів США, що еквівалентно 1268861,73грн. та заборгованість за процентами в сумі 20480,54 доларів США, що еквівалентно 157497,43грн.
При вчиненні виконавчого напису нотаріусом не враховано наведене та залишено поза увагою, що у разі пред'явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредитних коштів на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінюється строк основного зобов'язання, а після закінчення строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Отже, колегія суддів погоджується із доводами позивача, що на момент вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки заборгованість позичальника перед банком не була безспірною, у зв'язку із чим позов ОСОБА_1 про визнав виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню слід задовольнити.
Відповідно до ст.141 ч.13 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (ст.141 ч.2 ЦПК України). Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.
Матеріали справи свідчать, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у загальному розмірі 992,40грн., з яких за подання позову 640грн.; за заяву про забезпечення позову 352,40грн.
01 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Загоруйком Г.А. укладений договір про надання правової допомоги (а.с.231- 233). В порядку ст.137, 141 ч.8 ЦПК України адвокат надав попередній (орієнтовний) розрахунок сум понесених судових витрат в суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 8093,70грн., який підлягає частковому задоволенню в сумі 3985,60грн. згідно фактично наданих послуг з правничої допомоги: ознайомлення з матеріалами справи - 417,30грн.; складання відзиву на скаргу - 1243,88грн.; участь у судових засіданнях усього 2324,42грн. (судове засідання 30 жовтня 2019року відбувалося впродовж 21 хвилини, що становить 438,06грн.; 13 листопада 2019року - 15 хвилин або 312,90грн.; 27 листопада 2019року - 33 хвилини, що становить 688,38грн.; 11 грудня 2019року - 5 хвилин або 104,3грн.; 15 січня 2010року - 33 хвилини - 780,78грн.).
З огляду на наведене на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню з АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» судові витрати у розмірі 4978,00грн. (992,40грн. + 417,30грн.+1243,88грн.+2324,42грн.).
Керуючись ст. ст. 367, 376, 382-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк», задовольнити частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 липня 2019 року скасувати та прийняти по справі нову постанову.
Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем від 12 травня 2017року, реєстраційний номер №6615 про звернення стягнення на нежитлові приміщення, загальною площею 101,4 кв м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , власниками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк», на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4978,00грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 22 січня 2020 року.
Головуючий: В.О. Бездрабко
Судді: І.В. Вейтас
Л.А. Приходько