Номер провадження: 33/813/87/20
Номер справи місцевого суду: 492/1494/19
Головуючий у першій інстанції Черевата В.І.
Доповідач Заїкін А. П.
13.01.2020 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 492/1494/19
Одеській апеляційний суд у складі:
- головуючого судді - Заїкіна А.П.,
- за участі секретаря судового засідання - Віцько А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чмира ОСОБА_1 на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 20 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Вищезазначеною постановою суду притягнуто Чмира ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 10 200 грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з Чмира ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп..
Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 25 серпня 2019 року о 04 годині 55 хвилин, в місті Арциз Одеської області по вул. Карла Маркса, водій ОСОБА_2 , керував автомобілем марки «ВАЗ - 21140», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, медичний огляд проводився у встановленому законом порядку черговим лікарем в КНП «Арцизька ЦРЛ».
На підставі викладених обставин, співробітником поліції складено протокол про адміністративне порушення серії ОБ № 093515 від 25.08.2019 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням діючого законодавства. Судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи. Посилається на те, що його огляд на стан сп'яніння проводив лікар, який не мав на це повноважень встановлених діючим законодавством, а саме черговий лікар КНП «Арцирзька ЦРЛ» ОСОБА_4 , який проводив огляд апелянта на стан сп'яніння, є лікарем - хірургом, який не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством у відповідності до п. 3 розділу третього «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року N 1452/735 (далі - Інструкція). Крім того ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує на відсутність в матеріалах справи друкованих та фото-відео записів результатів аналізу газоаналізатора Drager Alcotest 5510, відсутність будь-які свідків його стану на час зупинення співробітниками поліції та знаходження у КНП «Арцизька ЦРЛ» 25.08.2019 року, відсутній фото-відео запис з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_5 за період його з ним спілкування 25.08.2019 року.
Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явився.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 винен у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, що підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: відомостями, які містяться у протоколі серії ОБ № 093515 від 25.08.2019 року, відповідно до яких водію ОСОБА_2 , ставиться в провину порушення п. 2.9-а Правил дорожнього руху України (а. с. 3); висновком щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.08.2019 року № 18, відповідно до якого ОСОБА_2 25.08.2019 року о 05 год. 05 хв. перебував у стані алкогольного сп'яніння (а. с. 5, а. с. 31); поясненнями інспектора СРПП № 3 Арцизького ВП ГУНП в Одеській області Небоги Е.М., який склав вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 (а. с. 6).
Крім того, комунальним некомерційним підприємством «Арцизька центральна районна лікарня» Арцизької районної ради Одеської області від 17.10.2019 року № 01-10/947 на запит суду першої інстанції були надані копії завірених належним чином документів, а саме: направлення на медичний огляд на стан алкогольного (наркотичного) сп'яніння ОСОБА_2 від 25.08.2019 року о 05 год. 03 хв.; акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 ; сервісна гарантійна книжка на газоаналізатор Drager Alcotest 5510; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Drager Alcotest 5510 від 05.03.2019 року, за допомогою якої проводився огляд в комунальному некомерційному підприємстві «Арцизька центральна районна лікарня» Арцизької районної ради Одеської області для встановлення стану сп'яніння Чмира О ОСОБА_6 М.; інструкція з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 5510 (а. с. 28 - 53).
Надавши об'єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння так і за відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до приписів п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Об'єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину Чмира ОСОБА_7 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Накладаючи на Чмира ОСОБА_8 . адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
Відповідно до п. п. 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на виявлення стану сп'яніння визначена в Інструкції.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП.
Крім того, згідно п. 3 розділу III Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Доводи апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_9 на стан сп'яніння проводив лікар, який не мав на це повноважень встановлених діючим законодавством є такими, які спростовуються матеріалами справи, а саме листом КНП «Арцизька ЦРЛ» від 18.11.2019 року, відповідно до якого лікар КНП «Арцирзька ЦРЛ» ОСОБА_4 , який проводив огляд апелянта на стан сп'яніння, є лікарем - хірургом, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством у відповідності до п. 3 розділу третього Інструкції (а. с. 66). На спростування вказаної у наведеному вище листі КНП «Арцизька ЦРЛ» від 18.11.2019 року інформації матеріали справи доказів не містять.
За правилами п. 6 розділу II Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
За приписами п. 17 розділу III Інструкції, зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Посилання апелянта на відсутність свідків його стану на час зупинення співробітниками поліції та знаходження у КНП «Арцизька ЦРЛ» 25.08.2019 року є безпідставними з огляду на те, що чинним законодавством, а зокрема правилами передбаченими Інструкцією, не передбачена необхідність в присутності свідків під час огляду особи на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Інші доводи апеляційної скарги є такими, які не можуть мати наслідком задоволення апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Виходячи з вищевказаного, доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню не підлягають задоволенню.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість Чмира ОСОБА_7 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеський апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Чмира ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Арцизького районного суду Одеської області від 20 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін