27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 369/5471/19
провадження № 61-1655ск20
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року в справі за скаргою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною,
22 січня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року Повний текст постанови апеляційного суду складено 24 грудня 2019 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і справу направити до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 22 січня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено ім'я (прізвище, ім'я, по-батькові) всіх учасників справи, їх місце проживання або перебування, а саме : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати уточнену редакцію касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити ім'я (прізвище, ім'я, по-батькові) всіх учасників справи, їх місце проживання або перебування.
У касаційній скарзі міститься клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, з посиланням на важкий майновий стан.
Згідно з частиною третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку передбаченому законом, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний період.
На підтвердження важкого майнового стану ОСОБА_1 надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідно до якої за період з 03 кварталу 2018 року по 03 квартал 2019 року сума доходу, з урахуванням утриманого податку становить 7 079 грн 89 коп.
Отже, 5% річного доходу ОСОБА_1 становить 353 грн 99 коп., а розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року становить 420 грн 20 коп., що перевищує 5% річного доходу ОСОБА_1 .
Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання, та звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, звільнивши його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року.
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 27 лютого 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Бурлаков