Ухвала
20 січня 2020 року
м. Київ
справа №754/12340/18
провадження № 61-529ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія
з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», третя
особа - ОСОБА_2 , про визнання акту залиття недійсним,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня
2019 року, клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної експертизи залишено без розгляду.
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 07 жовтня
2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року,
у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення клопотання в повному обсязі.
Ухвала суду першої інстанції щодо призначення експертизи може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 12 частини першої статті 353 ЦПК України).
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду
в апеляційному порядку.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт
8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті
2 ЦПК України).
Ухвала суду першої інстанції щодо призначення експертизи після її перегляду
в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки це не передбачено пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва
від 07 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія
з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», третя
особа - ОСОБА_2 , про визнання акту залиття недійсним.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков