27 січня 2020року
м. Київ
справа № 753/9637/14-ц
провадження № 61-22305ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України»), третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору відновлювальної кредитної лінії та іпотечного договору недійсними,
ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулись до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору відновлювальної кредитної лінії та іпотечного договору недійсними.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 року, позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - належну на праві власності ОСОБА_1 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 54, 20 кв м, оцінену в сумі 758 100 грн, яка належить їй на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Харківської районної державної адміністрації м. Києва від 03 лютого 1997 року згідно з розпорядженням (наказом) від 29 січня 1997 року за № 12596 та зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації м. Києва 11 березня 1997 року у реєстрову книгу № 3600, та Договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Ткач О. А. 25 липня 1997 року за реєстровим № 1-2336 та зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації м. Києва 24 листопада 1997 року й записаного у реєстрову книгу № 3600, яка є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 6205 від 15 липня 2008 року, укладеним між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , для задоволення вимог ПАТ «Державний ощадний банк України», що виникли на підставі договору відновлювальної кредитної лінії № 2667 від 15 липня 2008 року, в загальній сумі 719 437 грн 57 коп., шляхом проведення прилюдних торгів згідно Законів України «Про виконавче провадження» та «Про іпотеку».
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відмовлено.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 року в справі № 753/9637/14-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 року відмовлено з підстав, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 повторно звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 року в справі № 753/9637/14-ц.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 року відмовлено з підстав, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України.
З огляду на вищевказані обставини та норми закону, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 року необхідно відмовити з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року вже відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 року.
З наведених обставин не потребують окремого розгляду інші заявлені ОСОБА_1 клопотання.
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору відновлювальної кредитної лінії та іпотечного договору недійсними відмовити.
Копію ухвали разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Жданова