Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 306/2460/17-ц
провадження № 61-42746св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - приватний нотаріус Свалявського районного нотаріального округу Баратей Антоніна Антонівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 квітня 2018 року у складі судді Уліганинця П. І. та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Кондора Р. Ю.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- скасувати договір купівлі-продажу від 20 квітня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Баратей А. А.;
- скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане Свалявською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_3 .
На обґрунтування своїх вимог зазначав, що після смерті свого дядька ОСОБА_4 отримав у спадщину на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 лютого 2011 року Ѕ частину житлового будинку на АДРЕСА_1 та зареєструвався у ньому.
Окрім нього у будинку також зареєстровані його сестра та її малолітня донька.
У червні 2017 року він мав намір вселитися у цей будинок, однак ОСОБА_2 перешкоджала йому в цьому, посилаючись на те, що вона є єдиним власником житла.
Згодом він дізнався про наявність оскаржуваного договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачами 20 квітня 2011 року.
Вважає, що діями відповідачів і приватного нотаріуса Свалявського районного нотаріального округу Баратей А. А. його безпідставно позбавлено права власності на частку нерухомого майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 квітня 2018 року позов задоволено.
Договір купівлі-продажу від 20 квітня 2011 року за реєстровим номером 241, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , визнано недійсним і скасовано його реєстрацію.
Скасовано державну реєстрацію свідоцтва про право власності ОСОБА_3 на житловий будинок на АДРЕСА_1 з часткою 1/1.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача, як законного власника Ѕ частини нерухомого майна (житлового будинку АДРЕСА_1 ), порушене та потребує судового захисту.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 18 липня 2018 року рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 квітня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Вона є добросовісним набувачем, так як придбала будинок у власника після оформлення ним спадщини.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Свалявського районного нотаріального округу Баратей А. А., про визнання недійсним договору та скасування його державної реєстрації, скасування реєстрації свідоцтва про право на спадщину за законом.
Витребувано із Свалявського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 306/2460/17-ц.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 квітня 2018 року та постанови апеляційного суду Закарпатської області від 18 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року справу № 306/2460/17-ц призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями після його смерті є ОСОБА_3 (брат) і ОСОБА_1 (племінник).
18 лютого 2011 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними спорудами, зазначений в плані під літ. «А», житлова площа якого становить 45,9 кв. м, загальна - 84,7 кв. м.
Згідно з витягом про Державну реєстрацію прав від 24 лютого 2011 року № 29120109 за спадкоємцем ОСОБА_3 одноосібно зареєстровано право власності на 1/1 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними спорудами та земельною ділянкою.
20 квітня 2011 року ОСОБА_3 відчужив цей будинок на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку (реєстраційний номер 241).
Крім того, 18 лютого 2011 року спадкоємцю ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину майна. Спадщина складається з будинку АДРЕСА_1 з надвірними спорудами, зазначений в плані під літ. «А», житлова площа якого становить 45,9 кв. м, загальна - 84,7 кв. м.
Зазначене свідоцтво зареєстровано 18 лютого 2011 року у Спадковому реєстрі.
Право приватної спільної часткової власності на Ѕ частину вищезазначеного будинку (з надвірними спорудами) зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 серпня 2017 року.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_1 зазначав, що він є власником Ѕ частини спірного будинку, проте при реєстрації правовстановлюючого документа іншого спадкоємця ОСОБА_3 , якому також належить Ѕ частина цього будинку, за останнім зареєстровано право власності на будинок в цілому із зазначенням частки 1/1.
Посилаючись на те, що при вчиненні оспорюваного договору купівлі-продажу ОСОБА_3 відчужено на користь ОСОБА_2 цілий будинок, половина якого належала йому ( ОСОБА_1 ), чим порушено його право власності, просив скасувати реєстрацію свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_3 , та визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного житлового будинку.
Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи встановили, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, яке зареєстровано 18 лютого 2011 року у Спадковому реєстрі, яке ніким не скасоване і не оспорене, ОСОБА_1 належить Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті його дядька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вважаючи, що ОСОБА_3 також належить Ѕ частина цього будинку, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, скасував державну реєстрацію свідоцтва про право власності ОСОБА_3 на житловий будинок на АДРЕСА_1 з часткою 1/1 та визнав недійсним укладений 20 квітня 2011 року між ним та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу цього будинку.
Проте з висновками судів погодитись не можна, виходячи з такого.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має траво на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зробила висновок про те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з вказаною нормою свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 не просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_3 на цілий будинок, а просив скасувати державну реєстрацію свідоцтва та визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, що був укладений ОСОБА_3 на підставі цього свідоцтва.
Ухвалюючи рішення про скасування державної реєстрації права власності за відповідачем на спірний будинок, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що саме по собі скасування такої реєстрації не тягне за собою припинення права власності ОСОБА_3 та відновлення прав ОСОБА_1 .
За таких обставин відсутні підстави для застосування обраного позивачем способу захисту, оскільки він не відновлює порушених його прав та інтересів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідачем було сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 290,00 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 2 560,00 грн, а тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені судові витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 18 липня 2018 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Свалявського районного нотаріального округу Баратей Антоніна Антонівна, про визнання недійсним договору та скасування його державної реєстрації, скасування реєстрації свідоцтва про право на спадщину за законом відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 290,00 гривень та за подання касаційної скарги - 2 560,00 гривень.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. І. Крат
Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар
В. І. Журавель
М. М. Русинчук