Справа № 159/4708/15-ц
Провадження № 6/159/10/20
24 січня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської обл.
в складі: головуючого - судді Логвинюк І.М.,
при секретарі судового засідання Щесюк Н.Й.,
з участю заявниці ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської обл. справу за заявою державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи - ОСОБА_2 - за межі України до виконання своїх обов'язків,
Заявниця 24.01.20 р. звернулась до суду із вказаним вище поданням. На його обґрунтування зазначила, що на виконанні у Ковельському міськрайвідділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі В ДВС) перебуває виконавче провадження № за АСВП - 58330447 (далі - ВП) від 05.12.16 р. з примусового виконання виконавчого листа (далі - в/л) у справі № 159/4 708/15 - ц провадження № 2/159/16 (далі - цивільна справа) від 05.12.06 р. Ковельського міськрайсуду Волинської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором, що виник за станом на 31.07.15 р., в сумі 47 101, 40 долар США, що еквівалентно сумі 1 017 861 грн, 25 коп., а також 3 176 грн, 59 коп. судових витрат. Згідно з в/л у цивільній справі загальна сума заборгованості становить 1 021 037 грн, 84 коп.. Державним виконавцем (далі - держвиконавець) згідно із Законом України «Про виконавче провадження» 08.02.19 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, внесено дані до відповідних реєстрів обтяження майна. Постанову про арешт майна боржника було надіслано до Територіального сервісного центру 0 742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області та Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області. Були надіслані відповідні запити до органів та установ, що здійснюють державну реєстрацію права власності на рухоме та нерухоме майно, а саме: до Територіального сервісного центру 0 742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, Державної податкової служби про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб, Головного управління Держпродспоживслужби України у Волинській області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Любитівської сільради Ковельського району Волинської області, Головного центру обробки спеціалізованої інформації державної прикордонної служби України. Встановлено, що, згідно з інформацією, наданою на запити до Державної фіскальної служби про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями, платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває (від 08.02.19 р., 09.07.19 р., 05.12.19 р.) та про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО щодо боржника немає (від 08.02.19 р., 09.07.19 р., 05.12.19 р.); у ПФ України інформації про боржника як отримувача будь - якого виду пенсії, не знайдено та про осіб - боржників, які працюють за трудовим та цивільно - правовим договорами, про останнє місце роботи, не знайдено (від 08.02.19 р., 09.07.19 р., 05.12.19 р.); за даними ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 27.02.19 р. зареєстровані земельні ділянки за боржником не виявлено; за даними Любитівської сільради Ковельського району Волинської області від 27.02.19 р. боржник зареєстрований, але, згідно з її ж відповіддю № 165/319/2019 від 27.02.19 р., майна, належного на праві приватної власності боржникові, не зареєстровано; за даними Територіального сервісного центру 0 742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області від 05.12.19 р. транспортні засоби - не зареєстровані; за даними ГУ Держпродспоживслужби України у Волинській області від 12.03.19 р. трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо - будівельні і меліоративні, причіпні та начіпні машини не зареєстровані. Держвиконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, які містяться або будуть надходити на його поточні, карткові, та депозитні (вкладні) рахунки та надіслано до банківських установ. Однак згідно з відповіддями, що надійшли, кошти на рахунка боржника відсутні. Держвиконавцем здійснено виїзд за місцем проживання та реєстрації боржника, в ході якого встановлено, що майна, належного боржнику, на яке можливо було б звернути стягнення для погашення заборгованості, не виявлено, про що складено акт від 20.11.19 р.. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 08.02.19 р., право власності на нерухоме майно на боржника не зареєстровано. Від стягувача - АТ КБ "ПриватБанк" 23.04.19 р. надійшла заява щодо звернення держвиконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Держприкордонслужбою України 21.05.19 р. встановлені відомості про перетинання державного кордону України боржником. За відповіддю У ДМС України у Волинській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 . Покликаючись на ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження'', зазначає, що з моменту видачі судом виконавчого документа заборгованість залишається непогашеною. Боржникові відомо про заборгованість та 23.07.19 р. надано пояснення про зобов'язання сплачувати борг частинами. Останнього повідомлено про право держвиконавця обмежити його у праві виїзду за межі України. Виконавчі дії, спрямовані на виконання судового рішення, результатів не дають; джерел доходів боржника не виявлено, що унеможливлює фактичне стягнення боргу. Покликаючись на ч. 1, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавце провадження», зазначає, що рішення донині не виконано. Тому з метою фактичного виконання виконавчого документа вважає за необхідне застосування до боржника примусового заходу у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ним боргових зобов'язань перед стягувачем у повному обсязі. Покликаючись на Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", п. 13 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затверджену Наказом МЮ України 02.04.12 р. № 512/5, просить постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса проживання відповідно до даних виконавчого документа: АДРЕСА_1 , до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області по справі № 159/4 708/15 - ц провадження № 2/159/41/16 згідно виконавчого листа, виданого 05.12.16 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" суми боргу за кредитним договором, що виникла за станом на 31.07.15 р., в сумі 47 101, 40 долари США, що еквівалентно сумі 1 017 861 грн, 25 коп, з врахуванням офіційно встановленого розпорядженням Нацбанку України курсу валют за станом на 31.07.15 р., у т, ч.: 28 756, 43 доларів США заборгованості за кредитом, 7 834, 47 долари США заборгованості по процентах за користування кредитом, 96, 36 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, 10 414,14 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, а також 3 176 грн, 59 коп. судових витрат; виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України; надати Ковельському міськрайвідділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) копію такої ухвали.
Заявниця у судовому засіданні подання підтримала, та надала пояснення, аналогічні доводам подання, пояснила додатково, що боржник, надавши письмове пояснення про намір сплачувати борг частинами, разом з тим не вживає заходів до погашення боргу. Але встановлено, що боржник неодноразово виїжджав за кордон у 2018 - 2019 р. р., що свідчить про його ухилення від виконання обов'язку. Просить подання задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення заявниці, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що подання підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Судом встановлено, що 14.09.16 р. Ковельським міськрайсудом Волинської області було ухвалено рішення про задоволення первісного позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у справі та таким первісним позовом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору у цивільній справі № 159/4 708/15 - ц провадження № 2/159/41/19, та 05.12.16 р. видано виконавчий лист відповідно до рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», судових витрат у справі.
28.01.19 р. стягувач звернувся до Ковельського МР В ДВС ГТУЮ у Волинській області, правонаступником якого є Ковельський міськрайвідділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), із заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним вище виконавчим документом.
Постановою держвиконавця від 08.02.19 р. було відкрито виконавче провадження № 58330447 з примусового виконання цього виконавчого листа.
Постановами держвиконавця від 08.02.19 р. було накладено арешт на все майно, належне боржникові, кошти боржника, в межах суми стягнення, у випадку його виявлення.
Заявницею як держвиконавцем було також зроблено ті запити до відповідних установ, підприємств та організацій, на які вона покликається у поданні, та останніми надано відповіді про відсутність у боржника майна, коштів, активів, на які можна було б звернути стягнення.
Своєю Декларацією про доходи та майно від 23.07.19 р. боржник підтвердив відсутність у нього майна та грошових кошів, на які можна було б звернути стягнення за в/л.
Ця обставина знайшла своє ствердження і в акті держвиконавця від 20.11.19 р..
На запит заявниці як держвиконавця Держприкордонслужба України своїм листом від 21.05.19 р. повідомила, що протягом 2018 - 2019 р. р. боржник за паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 неодноразово (від 2 до 10 разів на місяць, зокрема,) виїжджав за межі України.
Заявницею як держвиконавцем було неодноразово викликано боржника у відділ для пояснень про погашення боргу та 23.07.19 р. останній пояснив письмово, що він зобов'язується сплачувати борг частинами за вказаним вище в/д та повідомлений як про кримінальну відповідальність, так і про право держвиконавця обмежити його у праві виїзду за кордон.
Разом з тим за станом на 24.01.20 р. жодних даних про часткове погашення боргу у ВП немає.
Тому суд, проаналізувавши вище наведене, приходить до висновку, що до відома боржника доведено у передбаченому чинним законодавством порядку інформацію про існування ВП; останній задекларував відсутність у нього майна та грошових активів, на які можна було б звернути стягнення та зобов'язався погашати борг частинами. Однак за станом на дату звернення заявниці до суду з розглядуваним поданням боржник навіть не розпочав погашення боргу ні добровільно, ні у примусовому порядку, у т. ч. - частинами. Крім того суд враховує, що борг є значним та виник ще у 2015 р.. Боржник є працездатного віку, не працює, не працевлаштовується, не перебуває на обліку у Центрі зайнятості як такий, що шукає роботу, боргу за виконавчим листом, що перебуває на примусовому виконанні частинами (будь - якого розміру) не погашає, хоча зобов'язувався це зробити під час явки у В ДВС. Разом з тим боржник часто виїжджає за кордон, маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, задовольняючи, таким чином такі свої плани та не дбаючи про виконання зобов'язання без будь - яких очевидних для цього причин.
Такі дії боржника, на думку суду, дійсно, свідчать про свідоме невиконання покладеного на нього судовим рішенням зобов'язання та його ухилення від виконання обов'язку по погашенню боргу за вказаним вище судовим рішенням. Боржник має змогу вжити заходів виконати зобов'язання частково, але не робить цього без поважних причин .
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені у Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь - яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь - яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".
Положеннями ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" встановлено, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Дійсно за змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, держвиконавець має право звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
За змістом ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та у ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", позначає, з об'єктивної сторони, такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні боржником зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.
Суд вбачає підстави для задоволення подання.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 441 ЦПК України, п. 19 ч. 3 ст. 18, ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», суд
Подання задовольнити.
Тимчасово обмежити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого у АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання його обов'язків за рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.12.16 р. у справі № 159/4 708/15 - ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості, на підставі якого 05.12.16 р. видано виконавчий лист.
Копію ухвали для відома та виконання надіслати Державній прикордонній службі України.
Зобов'язати Ковельський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Міністерства юстиції України провадити контроль виконання боржником його зобов'язань за вказаним вище судовим рішенням та про наявність підстав до припинення чи припинення такого обмеження - повідомити невідкладно та письмово Державну прикордонну службу України та Ковельський міськрайсуд Волинської області.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повне найменування учасників справи:
заявниця - ОСОБА_1 , адреса місця праці заявниці: АДРЕСА_2 - Ковельський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Міністерства юстиції України.
боржник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
стягувач - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 "Д", код ЄДРПОУ 14360570.
Суддя Ковельського міськрайонного судуІ. М. Логвинюк
Повний текст ухвали суду складено 27.01.20 р..