Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/16732/19
Провадження №1-кп/523/734/20
17.01.2020 року
Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеського місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12019160490003494 від 13.09.2019 року по звинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово засудженої, востаннє 07.08.2017 - Малиновським районим судом м.Одеси за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України - до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України - звільнена з іспитовим строком на 1 рік; та відносно якої 26.06.2019 обвинувальний акт направлено до Овідіопольського районного суду Одеської області за ч. 1 ст. 185 КК України.
у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України ;
Встановив:
Судом встановлено, 03.08.2019 року, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , та виконуючи обов'язки за доглядом літньої людини - ОСОБА_5 , побачила в кімнаті на полиці мобільний телефон «Samsung» S7560 IMEI НОМЕР_1 , у корпусі білого кольору», що належав ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого, вона скористалась тим, що ОСОБА_5 , самостійно не підіймається з ліжка, а ОСОБА_6 , був відсутній за місцем свого проживання, упевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, викрала належний останньому мобільний телефон «Samsung» S7560.
Після чого ОСОБА_4 , залишила місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.
Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_4 , була завдана матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_6 , на суму 2 000 гривень.
Крім того, 04.08.2019 року, в денний час доби, більш точного часу в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , та виконуючи обов'язки за доглядом літньої людини - ОСОБА_5 , побачила в кімнаті електричну дрель «ТЕПМ», яка належала ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого, вона скористалась тим, що ОСОБА_5 , за якою вона доглядала не могла побачити її дії, а ОСОБА_6 , був відсутній за місцем свого проживання, упевнившись, що за нею ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , таємно, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення викрала електричну дрель «ТЕМП», яка належала ОСОБА_6 .
Після чого ОСОБА_4 , залишила місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.
Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_4 , була завдана матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_6 , на загальну суму 500 гривень.
Крім того, 05.08.2019 року, в денний час доби, більш точного часу в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , та виконуючи обов'язки за доглядом літньої людини - ОСОБА_5 , побачила в кімнаті електричний шуруповерт «Bosh» PSP 1200, який належав ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого, вона скористалась тим, що ОСОБА_5 , за якою вона доглядала не могла побачити її дії, а ОСОБА_6 , був відсутній за місцем свого проживання, упевнившись, що за нею ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , таємно, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення викрала електричний шуруповерт «Bosh» PSP 1200, який належав ОСОБА_6 .
Після чого ОСОБА_4 , залишила місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.
Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_4 , була завдана матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_6 , на загальну суму 549 гривень.
Крім того, 06.08.2019 року, в денний час доби, більш точного часу в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , та виконуючи обов'язки за доглядом літньої людини - ОСОБА_5 , побачила в кімнаті електронний годинник «SUUNTO», який належав ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого, вона скористалась тим, що ОСОБА_5 , за якою вона доглядала не могла побачити її дії, а ОСОБА_6 , був відсутній за місцем свого проживання, упевнившись, що за нею ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , таємно, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення викрала електричний годинник «SUUNTO, який належав ОСОБА_6 .
Після чого ОСОБА_4 , залишила місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.
Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_4 , була завдана матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_6 , на загальну суму 20 000 гривень.
Крім того, 08.08.2019 року, в денний час доби, більш точного часу в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , та виконуючи обов'язки за доглядом літньої людини - ОСОБА_5 , побачила, в шкатулці, яка знаходилась в кімнаті, ювелірні вироби, які належали ОСОБА_6 , а саме: срібні сережки у вигляді пелюсток, срібне кільце з чорним каменем, срібні сережки у вигляді слоників та ромбиків, срібні підвіси у кількості 2 шт. В цей час у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого, вона скористалась тим, що ОСОБА_5 , за якою вона доглядала не могла побачити її дії, а ОСОБА_6 , був відсутній за місцем свого проживання, упевнившись, що за нею ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , таємно, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення викрала вищевказане майно, яке належало останньому.
Після чого ОСОБА_4 , залишила місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.
Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_4 , була завдана матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_6 , на загальну суму 16 000 гривень.
Крім того, 11.08.2019 року, в денний час доби, більш точного часу в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , та виконуючи обов'язки за доглядом літньої людини - ОСОБА_5 , побачила, в шкатулці, яка знаходилась в кімнаті, ювелірні вироби, які належали ОСОБА_6 , а саме: срібний ланцюг вагою 3,0 г., срібні ланцюжки у кількості 3-х шт. В цей час у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого, вона скористалась тим, що ОСОБА_5 , за якою вона доглядала не могла побачити її дії, а ОСОБА_6 , був відсутній за місцем свого проживання, упевнившись, що за нею ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , таємно, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення викрала вищевказані ювелірні вироби.
Після чого ОСОБА_4 , залишила місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.
Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_4 , була завдана матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_6 , на загальну суму 5 000 гривень.
В результаті чого, своїми злочинними діями ОСОБА_4 , завдала ОСОБА_6 , майнову шкоду на загальну суму 39 549 гривень.
Судом дії обвинуваченої кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 , пояснила суду, що працювала хатньою робітницею у літньої жінки, у зв язку з тим, що не було грошей на продукти вона заклала речі, які перебували у квартирі у ломбард. Гроші витратила на продукти.
Покази обвинуваченої ОСОБА_7 під час судового засідання послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, в яких викладені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Враховуючи наведене, суд оцінивши докази - з точки зору достовірності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінальних правопорушень (злочину), приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 КК України, за обставин, встановлених судом.
Відповідно до ст.66 Кримінального кодексу України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, є її щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
При обранні міри покарання обвинуваченій суд враховує наступні обставини справи:
Відповідно до чт.12 КК України, даний злочин віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середнього ступеня тяжкості, при цьому, суд звертає увагу на наслідки, які не є тяжкими та мотиви вчинення злочину, що значно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину;
-особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, тимчасово не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має двох дітей.
Враховуючи позитивні дані про особу обвинуваченої, відсутність тяжких наслідків від вчинення злочинів, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за її поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст.185 КК України, у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів - вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 - не обиралась.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
Постановив:
ОСОБА_4 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 - не обиралась.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Одеського апеляційного суду м. Одеси через Суворовський районний суд м.Одеси.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя: ОСОБА_1