Справа № 513/54/20
Провадження № 1-кс/513/11/20
Саратський районний суд Одеської області
28 січня 2020 року слідчий суддя Саратського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата клопотання слідчого СВ Саратського відділення поліції Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12020160420000017 від 22 січня 2020 року,
слідчий звернувся з клопотанням, яке обґрунтував тим, що слідчим відділенням Саратського ВП Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР під №12020160420000017 від 22.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Вказане повідомлення зареєстровано в журналі єдиного обліку Саратського ВП Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області за № 162 від 22.011.2020 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 січня 2020 року о 19:00 годині п'ятеро невстановлених осіб, з одягненими на голову спеціальними масками (балаклавами), через незачинені вхідні двері проникли до будинку АДРЕСА_1 , де за допомогою предметів ззовні схожих на бити нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_5 , спричинивши насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито у присутності останнього та ОСОБА_6 заволоділи грошовими коштами у сумі 500000 гривень, мисливською рушницею ІЖ-12 № НОМЕР_1 калібру 12 (дозвіл № НОМЕР_2 від 12.12.2010 до 12.12.2010) та мобільним телефоном марки «MEIZU» модель «M-5S» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , які належать потерпілим, чим спричинили матеріальний збиток на загальну суму приблизно 510000 гривень, після чого з місця пригоди зникли розпорядившись викраденим на власний розсуд.
22.01.2020 року в період часу з 20.00 год. по 23.00 год., під час огляду місця події, а саме з будинку та житлових кімнат, розташованих в АДРЕСА_1 , слідчим виявлено та вилучено: 5 слідів низу підошви взуття зафіксовані за допомогою масштабної фотозйомки; 1 марлевий тампон з речовиною бурого кольору поміщений до паперового конверту №1; 1 марлевий тампон з речовиною бурого кольору поміщений до паперового конверту №2; 6 відрізків зі слідами папілярних візерунків пальців рук поміщених до паперового конверту №3; 5 змивів з дверних ручок поміщених до паперового конверту №4.
Постановою слідчого від 22.01.2020 року вилучені речі визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.
З метою збереження речових доказів слідчий просить накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, яке зберігається в камері для зберігання речових доказів Саратського ВП Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.
Слідчий належним чином повідомлений про розгляд клопотання, до суду не прибув, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
За змістом ч.1 ст.172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши надані матеріали , суд приходить до наступного.
Слідчим було внесено відомості до ЄРДР за № 12020160420000017 від 22.01.2020 року та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Вилучене вищевказане майно постановою слідчого від 22 січня 2020 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частинами 1, 2, 3 статті 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів.; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження, якими зокрема є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховується правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Отже, з метою запобігання настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та з метою збереження речових доказів клопотання належить задовольнити та накласти арешт на майно.
Керуючись ст.ст. 132, 170- 173, 175, 309, 369- 372 КПК України, слідчий суддя
клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на таке майно:
5 слідів низу підошви взуття, зафіксовані за допомогою масштабної фотозйомки;
1 марлевий тампон з речовиною бурого кольору поміщений до паперового конверту №1;
1 марлевий тампон з речовиною бурого кольору поміщений до паперового конверту №2;
6 відрізків зі слідами папілярних візерунків пальців рук поміщених до паперового конверту № 3;
5 змивів з дверних ручок поміщених до паперового конверту № 4.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Особи, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, мають право подати клопотання про скасування арешту майна слідчому судді Саратського районного суду Одеської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1