Справа № 442/5474/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1157/19 Доповідач: ОСОБА_2
23 січня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження № 442/5474/19 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 263 КК України,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року,
Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року затвердженого угоду про визнання винуватості від 30.07.2019 та визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 місяців. На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.05.2018, призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 8 місяців позбавлення волі. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у справі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_5 на початку 2018 року у невстановлений слідством день, ОСОБА_5 перебуваючи на вул. Стрийській у м. Дрогобичі Львівської області поблизу автозаправки «ОККО» ПАТ «Концерну Галнафтогаз» біля смітників знайшов, тобто придбав матерчатий мішок із вмістом п'ятизарядного обрізу та патронів у кількості 13 штук, після чого переніс дані речі до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав до 22 травня 2019 року, тобто до їх вилучення під час проведеного обшуку.
Тобто ОСОБА_5 незаконно придбав, носив і зберігав за місцем проживання сім патронів із маркувальними позначеннями «12 Baikal 12 Made in USSR», «12 PAWAM 12 PIONKI», один із яких знаходився у стволі та шість вилучених при обшуку, які є мисливськими боєприпасами, патронами 12 калібру, які призначені та придатні для стрільби із мисливських гладкоствольних рушниць 12 калібру; чотири патрони із маркувальними позначеннями в донній частині «16-16», «AZOT 16 Made in USSR 16», вилучені при обшуку будинку, являються мисливськими боєприпасами, патронами 16 калібру, які призначені та придатні для стрільби із мисливських гладкоствольних рушниць 16 калібру; два патрони без маркувальних позначень є спортивно-мисливськими боєприпасами, патронами кільцевого запалення кал. 5,6 MM (22Lr), призначені та придатні для стрільби із нарізної спортивно-мисливської зброї відповідного калібру; п'ятизарядну (п'ятиствольну), гладкоствольну вогнепальну зброю, придатну до проведення пострілів, із двох з п'яти стволів, мисливськими патронами 10 калібру, до мисливських гладкоствольних рушниць.
На вирок суду обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій просить скерувати справу на новий судовий розгляд.
В обґрунтування апеляційної скарги обвинувачений не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій, зазначає, що вироком суду йому призначено надто суворе покарання. Зазначає, що він повністю визнав свою вину, проте судом не враховано його особу, а також те, що його цивільна дружина вагітна.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважає законнимі вирок суду щодо ОСОБА_5 , обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Як вбачається з апеляційної скарги, підставою для скасування вироку суду на підставі угоди, на думку обвинуваченого ОСОБА_5 , стало призначення йому надно суворого покарання.
Однак такі доводи обвинуваченого ОСОБА_5 є помилковими, необґрунтованими і не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Згідно з ч.4 ст. 475 КПК України вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Згідно з ч.1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Як вбачається з угоди про визнання винуватості від 30 липня 2019 року, укладеної між прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області та ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_8 , сторони погодилися про визнання ОСОБА_5 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.05.2018 та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 8 місяців позбавлення волі.
Оскільки в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , останній беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а остаточне покарання у виді 4 років 8 місяців сторонами було узгоджене та отримана згода обвинуваченого на його призначення, а тому перешкод в укладенні угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим не було.
Таким чином вирок на підставі угоди оскаржений обвинуваченим ОСОБА_5 виключно з підстав, з яких він не міг бути оскаржений згідно з положеннями ст. 394 КПК України.
За таких обставин апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого підлягає закриттю.
Керуючись п.1 ч. 4 ст. 394, ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року щодо ОСОБА_9 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4