Справа № 2-3239-2009 року
11 червня 2009 року Київський районний суд міста Донецька в складі головуючого судді: Рассуждай Я.М. при секретарі: Осоян A.M. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду міста Донецька справу за повозом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, суд-
встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27 грудня 2002 року. Від цього шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка ОСОБА_1 просить суд шлюб із відповідачем ОСОБА_2 розірвати. Вважає те, що сім'я сторін, остаточно розпалася у 2004 році, оскільки між подружжям відсутнє взаємо порозуміння. На протязі останнього часу між сторонами виникали часті конфлікти та сварки, які фактично і привели їхню сім*ю до припинення шлюбних відносин. З вказаного часу сторони проживають різними сім'ями і адресами. Шлюбно-сімейні відносини не поновлювали. Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з*явився. Про день та час розгляду вказаної справи судом був повідомлений належним чином і своєчасно. Подав суду заяву в якій він просить суд розглянути вказану справу у його відсутність. Позовні вимоги позивачки він визнає у повному обсязі. На розірвання шлюбу згоден. Суд вважає за можливе розглянути вказану справі заочно / на підставі вимог ст.. ст.. 169, 224 ЦПК України / у відсутність відповідача ОСОБА_2, на підставі наявних у справі документів та доказів.
Суд, дослідивши обставини по цій справі, надані суду документи та докази приходить до висновку про те, що між сторонами по цій справі виникли стосунки, які регулюються вимогами ст.. ст.. 112-115 Сімейного кодексу України. Суд дослідивши обставини по цій справі приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав: Судом було встановлено те, що сторони по цій справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27 грудня 2002 року. Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину. В судовому засіданні також було встановлено те, що шлюбні відносини сторін, сторони припинили, остаточно у 2004 році, оскільки між подружжям було відсутнє взаєморозуміння, повага, часті сварки. Сторони з вказаного часу проживають різними сім'ями і адресами. Сторони по цій справі з вказаного часу шлюбні відносини не поновлювали. Позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач / згідно із його заяви / на розірвання шлюбу згоден. Згідно із вимог ст.. ст.. 51 Конституції України шлюб грунтується на вільний згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Згідно із вимогами ст.. ст.. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини... та інші обставини життя подружжя. Суд постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буду встановлено що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При наявності вказаних обставин суд вважає те, що шлюб сторін по цій справі необхідно розірвати, оскільки на думку суду, сім'я сторін фактично розпалася остаточно у 2004 році. Сторони по цій справі на даний час не мають спору про розподіл спільного майна, про визначення місяця проживання та порядок виховання неповнолітньої дитини. Витрати по розірванню шлюбу, суд вважає за необхідне покласти на відповідача по цій справі, згідно клопотання самих сторін. Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 112-115 Сімейного кодексу України, суд-
Розірвати шлюб зареєстрований 27 грудня 2002 року по актовому запису №№ 770 зареєстрований в Відділі реєстрації запису актів громадянського стану Київського районного управління юстиції міста Донецька між ОСОБА_1 1982 року народження і ОСОБА_2 1980 року народження.
Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито на користь держави з ОСОБА_2 у розмірі 17 гривень, ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити. Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею через Київський районний суд міста Донецька її копії до Апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.