Справа № 350/1746/18
Провадження № 11-кп/4808/21/20
Категорія ст. 286 ч. 1 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
27 січня 2020 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
потерпілого представника ОСОБА_11 ,
розглянувши у кримінальному провадженні №12018090220000238 апеляційну скаргу захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 на вирок Рожнятівського районного суду від 16.10.2019 року,
Цим вироком ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, депутата
Новичківської сільської ради Долинського району
засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України та призначено штраф 3400 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Цивільний позов ОСОБА_12 задоволено частково, стягнено з ОСОБА_8 на його користь 61698 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди, а всього разом 81698,00 грн.
Злочин вчинено за наступних обставин.
3 липня 2018 року близько 16 год. обвинувачений ОСОБА_8 , керуючи автомобілем Mersedes-Benz Vito НОМЕР_1 , рухався дорогою в с. Креховичі Рожнятівського району. В цей час дорогою у зустрічному напрямку рухався автомобіль Renault Megan НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_13 . При наближенні до перехрестя ОСОБА_8 , порушивши п.п. 1.3, 2.3, 10.1, 16.13 ПДР, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю Renault Megan, що рухався по рівнозначній дорозі та створив йому перешкоду, внаслідок чого відбулось між ними зіткнення. У результаті цього пасажир автомобіля «Renault Megan» Ляшкєвіч Кароль отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в апеляційній скарзі з доповненнями вважають, що суд допустив не повноту судового розгляду, вина ОСОБА_8 не доведена. Автомобіль обвинуваченого перед зіткненням рухався на невеликій швидкості, більше 5 секунд знаходився на зустрічній смузі, а інший автомобіль рухався із перевищенням швидкості, не вжив заходів для зупинки, відсутні сліди його гальмування. При цьому, ОСОБА_8 не міг бачити автомобіль “Renault Megan” через обмеження йому видимості в напрямку руху пасажирським автобусом, що в цей момент рухався спереду його автомобіля.
Також, суд не взяв до уваги, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 , як депутату місцевої ради було вручено не уповноваженою на те особою, хоча підозра підписана прокурором Івано-Франківської області, проте вручив її прокурор групи прокурорів ОСОБА_14 , що ставить під сумнів всі подальші процесуальні дії в даному кримінальному провадженні.
Цивільний позов вирішено незаконно, оскільки ОСОБА_15 не винен в автопригоді, і неправильно, тому що не була залучена страхова компанія.
Просять вирок суду скасувати, кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3 КПК України, в зв'язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливості їх отримання. В задоволенні цивільного позову ОСОБА_16 відмовити.
Представник потерпілого ОСОБА_11 подала заперечення на апеляційну скаргу захисників, в якому вважає її безпідставною. Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 жодних клопотань про призначення будь-яких експертиз не заявляли в судовому засіданні. Тому, немає підстав вважати, що судовий розгляд був неповним. ОСОБА_8 виїхав на зустрічну смугу руху Рено та здійснив з ним зіткнення. Вказаний факт в судовому засіданні не заперечив і сам обвинувачений ОСОБА_8 , який визнав свою вину. Що стосується пояснень свідків про перевищення потерпілим допустимої швидкості, слід вважати такі слова суб'єктивними, це не доводить невинуватість обвинуваченого. Щодо цивільного позову, то суд обґрунтовано дійшов висновку про його задоволення. Факт часткового відшкодування шкоди потерпілим не заперечувався, тому посилання на це в апеляції є недоречним. Просить вирок суду залишити без змін, апеляцію захисників - без задоволення.
В апеляційній інстанції:
- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисники підтримали подану апеляційну скаргу та просять її задовольнити;
- прокурор та представник потерпілого заперечили апеляційну скаргу, просять вирок залишити без змін.
З'ясувавши обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 370 КПК України вирок суду має бути законним, обґрунтованим й вмотивованим.
Оскаржений вирок вказаним вимогам закону відповідає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 за ст. 286 ч.1 ККУ в необережному виїзді зустрічну смугу руху, що привело до ДТП, ґрунтується на належно досліджених й правильно оцінених доказах.
Всі апеляційні доводи апелянтів не спростовують вказаного висновку суду і є необґрунтованими.
Вина обвинуваченого підтверджується наведеними у вироку доказами.
Зокрема, сам обвинувачений в суді першої інстанції визнав свою вину, в апеляційному суді він визнав змішану вину двох водіїв.
Крім цього, його вина підтверджується наведеними у вироку доказами, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_17 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , даними протоколів слідчих дій, висновками експертиз.
Доводи апелянтів про те, що в автопригоді винен водій ОСОБА_27 , який вчасно не зреагував на перешкоду на своїй смузі руху, колегія суддів вважає необґрунтованою. Вказаний водій рухався по своїй смузі руху, досудовим слідством не встановлено порушення ним правил дорожнього руху, яке привело до цього ДТП, йому таке обвинувачення не пред'являлось, тому у цьому провадженні немає правових підстав вважати, що у цій автопригоді винен вказаний водій. Посилання апелянтів при цьому на те, що водій ОСОБА_27 перевищив швидкість руху, що привело до автопригоди, носить характер припущень.
Посилання апелянтів на те, що обвинувачений не бачив зустрічний автомобіль через автобус, який був перед ним, не виправдовує ОСОБА_28 , у зв'язку з цим він мав бути ще обережнішим перед початком маневру.
Твердження апеляції про те, що обвинувальний акт обвинуваченому мав вручати особисто прокурор області, колегія суддів відхиляє. У зв'язку з правовим статусом ОСОБА_28 , як депутата сільради, прокурор області дотримав вимоги закону, він особисто підготував і підписав вказаний акт, а вручення його іншим прокурором не є істотним процесуальним порушенням, яке б було підставою для скасування вироку.
Вирішення судом цивільного позову про відшкодування матеріально та моральної шкоди відповідає вимогам ст. ст. 23, 1167 ЦК України. При визначенні розміру матеріального та морального відшкодування судом належно враховано вимоги цивільного законодавства. При цьому судом враховано характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, ступінь вини обвинуваченого, а також його матеріальне забезпечення. При визначенні розміру відшкодування судом враховано вимоги розумності і справедливості. Доводи апелянтів про обов'язкове залучення страхової компанії, не ґрунтується на чинному законодавстві, оскільки згідно вимог Цивільного кодексу, потерпілий у суді має право вибирати відповідача для відшкодування збитків.
Таким чином колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку і задоволення апеляційної скарги захисників.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити без задоволення, вирок Рожнятівського районного суду від 16.10.2019 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5