Житомирський апеляційний суд
Справа №285/3260/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
22 січня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №285/3260/19 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 січня 2020 року,
цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 (шістдесят) діб, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання, тобто з 04 січня 2020 року.
Визначено строк дії ухвали - до 03 березня 2020 року включно.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати вище зазначену ухвалу, як незаконну, та ухвалити нову, якою застосувати до її підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту. При цьому, зазначає, що слідчим суддею не взято до належної уваги міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, - дружини й двох неповнолітніх дітей. Зазначає, що ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не вмотивовано, на підставі яких саме наявних у справі фактичних даних можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного. Вважає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею не було встановлено обставин, які вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив відносно задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.
Норми ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу, дотримався вимог ст.ст.132, 176-178, 183, 194 КПК України.
Як убачається зі змісту клопотання слідчого поліції, у провадженні СВ Новоград-Волинського ВП ГУ НП України в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019060090000934 від 27.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.
Згідно клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що 27 липня 2019 року близько 03 години ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу будинку №4 по вул. Соборності в м.Новоград-Волинський побачив ОСОБА_10 , який стояв з мобільним телефоном у руках, яким ОСОБА_11 вирішив відкрито заволодіти.
Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_8 підбіг до ОСОБА_10 та раптово вчинив напад на останнього, заподіявши два удари кулаками по його обличчю, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: синця у виличній ділянці справа з переходом на праву щоку та проекцію задньої частини правої гілки нижньої щелепи, садна на фоні синця у виличній ділянці справа, перелому нижньої щелепи справа в ділянці тіла на рівні 3 зуба, садна у виличній ділянці зліва, струсу головного мозку, які небезпечними для життя явищами не супроводжувалися, та належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Після цього ОСОБА_8 доводячи свій злочинний умисел до кінця, відкрито заволодів майном ОСОБА_10 , вихопивши у нього з рук мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 4А вартістю 3000 гри., з сім карткою оператора зв'язку Лайфсел № НОМЕР_1 вартістю 30 грн. та з даним майном залишив місце скоєння злочину, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 3030 грн.
30.11.2019 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, яке вручене у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, так як місцеперебування ОСОБА_8 не відоме.
09.12.2019 року підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в розшук.
При цьому, як вбачається з матеріалів судового провадження №285/3260/19, ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09.12.2019 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (а.п.26)
Підозрюваного ОСОБА_8 було затримано 04.01.2020 о 18 годині на підставі вище зазначеної ухвали. (а.п.27)
Застосовуючи щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчим суддею перевірено та встановлено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.
При цьому, апеляційним судом враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
На думку суду апеляційної інстанції, такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв'язку з чим, обґрунтованість підозри про ймовірну причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, слідчим доведена та сумніву у слідчого судді щодо їх достатності не викликала.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Так, слідчим суддею правильно встановлена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи, як на тяжкість покарання у разі визнання його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, так, і те, що останній попередньо зник з місць свого зареєстрованого та тимчасового проживання, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, задля зміни їх показів на свою користь, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а вразі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого проживання з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Згідно з рішенням ЄСПЛ «Осипенко проти України», тяжкість обвинувачення та необхідність забезпечення виконання процесуальних рішень могло виправдовувати взяття заявника під варту.
При вирішенні питання застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , суд першої інстанції відповідно до ст.178 КПК України, врахував тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному, яке, відноситься до категорії тяжких, поєднане з насильством, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, дані про особу підозрюваного, те, що останній стало став на шлях протиправної діяльності - кримінальне провадження № 120190600090000967 від 06.08.2019 за фактом вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення за ч.1 ст.185 КК України, а також, наявність, передбачених ст.177 КПК України ризиків, у зв'язку з чим, дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.
Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки за місцем свого постійного проживання, а саме наявність в нього родини - дружини й двох неповнолітніх дітей, хоча і мають місце, однак не є безумовними підставами для відмови у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та самі по собі не можуть слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування такого виду запобіжного заходу.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 січня 2020 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання, тобто з 04 січня 2020 року до 03 березня 2020 року (включно), - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :