Провадження № 22-ц/803/1200/20 Справа № 183/1077/19 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д. І. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.
27 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро»
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» про стягнення заборгованості по орендній платі,-
В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,100 га, кадастровий номер 1223281000:02:004:0094, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
У 2003 році між ним та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру та дати, який було зареєстровано у Новомосковському районному відділі Дніпропетровського регіонального центру Державного земельного кадастру 15 березня 2005 року за № 04-05-126-01367.
У 2008 році між ним та відповідачем було укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі, яким було продовжено термін оренди належної йому земельної ділянки до 31 грудня 2021 року, додаткова угода також була зареєстрована у Новомосковському районному відділі Дніпропетровського регіонального центру Державного земельного кадастру.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року було розірвано укладений між ними договір оренди земельної ділянки, зазначене рішення набрало законної сили.
Крім того цим рішенням було установлено наявність у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати за період з 2012 року по 2016 рік включно у розмірі 13 926,12 грн.
Відповідач впродовж 2018 року користувався належною йому земельною ділянкою і повернув її тільки після збору врожаю 04 грудня 2018 року.
Станом на 19 лютого 2019 року заборгованість відповідача з орендної плати становить 7 034,04 грн, а загальна заборгованість за період з 2012 року по 2018 рік включно становить 21 672,50 грн.
07 лютого 2019 року він звертався на адресу відповідача із вимогою про погашення заборгованості по орендній платі, яка була отримана відповідачем, але на момент
звернення відповідач заборгованість так і не погасив, заперечень також не надіслав.
У зв'язку з наведеним, позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» на його користь заборгованість по орендній платі у розмірі 21 672,50 грн та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» на його користь відшкодування судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди земельної ділянки без номеру та дати, зареєстрованого у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04:05:125:013 від 15.03.2015 р., з урахуванням додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки без номеру та дати, зареєстрованого у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04:08:126:03904, за період за 2016-2018 рік включно в розмірі 11 647,60 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, просив рішення суду скасувати та у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що систематично сплачував орендну плату, а позивач жодного разу з претензіями щодо її виплат не звертався.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач на підставі державного акту на право приватної власності на землю І-ДП № 130071, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 09 грудня 2002 року, є власником земельної ділянки площею 3,100 га (кадастровий номер 1223281000:02:004:0094), яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с.8).
15 березня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 3,100 га (кадастровий номер 1223281000:02:004:0094), без номеру та дати, який було зареєстровано в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 15 березня 2005 року за № 04-05-126-01367 (а.с.9).
Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,100 га (кадастровий номер 1223281000:02:004:0094), яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев'ять днів, з моменту державної реєстрації.
Згідно до п. 2.2. Договору Відповідач зобов'язався сплачувати Позивачу щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5 (однієї цілої п'ять десятих) відсотка від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» зі змінами від 13 вересня 2002 року, що становить 475,10 грн.
Згідно абз. 5 п. 2.2. Договору, орендна плата вноситься у такі строки: до 30 грудня кожного календарного року.
Відповідно до Розділу 3 Договору, позивач та відповідач погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочки.
В п. 1.1. Договору, сторонами було погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 31 673,00 грн.
15 липня 2009 року у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 04-08-126-03904 було зареєстровано Додаткову угоду до Договору оренди цієї земельної ділянки укладену між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» (а.с.11).
Додатковою угодою сторонами було погоджено внести зміни до Договору про оренду земельної ділянки від 2005 року, а саме до абз. 1, п. 2.2., якою змінили оренду плату у грошовій формі у розмірі 2 (Двох ) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 656,00 грн, а також зобов'язано Орендаря проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки до 0,40 га, відшкодувати витрати на поховання.
Внесені зміни до абз. 1, п. 2.3 Договору, яким зазначено термін дії Договору до 31 грудня 2021 року.
Також сторонами було погоджено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.07.2018 року у цивільній справі № 183/6317/17, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки - задоволено.
Розірвано Договір оренди земельної ділянки площею 3,100 га (кадастровий номер 1223281000:02:004:0094), без номеру та дати, з урахуванням змін та доповнень викладених в Додатковій угоді, без номеру та дати, зареєстрованої у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 13 липня 2008 року за № 04-08-126-03904, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 15 березня 2005 року за № 04-05-126-01367 та вирішено питання стосовно судових витрат (а.с.12-15).
Зазначене рішення набрало законної сили 24 серпня 2018 року.
Крім того, вищезазначеним рішенням було установлено наявність у ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» перед ОСОБА_1 заборгованості з виплати орендної плати за період з 2012 року по 2016 рік включно в сумі 13 926,12 грн, яку відповідач не оскаржував.
З розрахунків позивача, заборгованість відповідача з орендної плати за період з 2012 року по 2018 рік включно становить 21 672,50 грн.
Відповідачем суду надано докази виплати позивачу орендної плати в сумі 3 300,00 грн - 28 листопада 2017 року; 1 650,00 грн - 11 грудня 2017 року у грошовій формі (а.с. 85-96), однак суд обґрунтовано не прийняв до уваги докази виплати 1 500,00 грн, оскільки зі змісту документу, суд не мав можливості визначити, що це за платіж, та чи був він вчинений на виконання спірного договору оренди, а також в документі відсутня дата виплати та підпис позивача про отримання цих коштів. Також Позивачем заперечується факт отримання цих коштів.
07 лютого 2019 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості по орендній платі (а.с.21, 22).
Вимога була отримана відповідачем, на момент звернення позивача до суду відповідач заборгованість не погасив, заперечень також не надсилав.
Як зазначено вище, укладений між Орендодавцем та Відповідачем Договір (п. 2.2. Договору) визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 2% від грошової оцінки землі, безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га.
Таким чином, сторони, укладаючи спірний договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною формою та підлягає виплаті (виконанню).
Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.
З 2008 року на виконання Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» та Указу Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» відповідачем розмір орендної плати у грошовому виразі було збільшено до 3% від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку.
Відповідно до внутрішніх наказів Відповідача розмір орендної плати під час дії договору поступово збільшувався, а саме: з 2012 року розмір орендної плати було збільшено до 4% від грошової оцінки землі, на дату розрахунку; в 2013 року розмір орендної плати було збільшено до 4,70% від грошової оцінки землі, на дату розрахунку;з 2016 року - орендна плата становить 5,5% від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку; з 2017 року - орендна плата становить 6,5% від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку.
Відповідно до п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно із інформацією, наданою Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Новомосковському районі нормативна грошова оцінка належної позивачу земельної ділянки в період з 2010 по 2018 р.р. становила: на 01 січня 2010 рік - 38 826,00 грн; на 01 січня 2011 рік - 72 202,00 грн; на 01 січня 2012 рік - 72 202,00 грн; на 01 січня 2013 рік - 72 202,00 грн; на 01 січня 2014 рік - 72 202,00 грн; на 01 січня 2015 рік - 90 180,00 грн; на 01 січня 2016 рік - 108 216,00 грн; на 01 січня 2017 - 108 216,00 грн; на 01 січня 2018 - 108 216,00 грн (а.с. 18).
Договором визначено, що строк виплати орендної плати у грошовій формі до 30 грудня кожного календарного року (п. 2.3.).
Встановивши, що відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасності та повноти виплати орендної плати, суд першої інстанції, керуючись Законом України «Про оренду землі», ст.ст.526, 610, 625, 256, 257, 261, 252-255, 267 ЦК України, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в межах строку позовної давності за період 2016-2018 р.р. включно в розмірі 11 647,60 грн.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він систематично сплачував орендну плату, а позивач жодного разу з претензіями щодо її виплати не звертався, підлягають відхиленню, оскільки факт наявності заборгованості з орендної плати був встановлений рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року, яке набрало законної сили.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Інші доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги суду, оскільки зводяться до незгоди відповідача з розірванням договору оренди земельної ділянки, що не є предметом розгляду даної справи.
Передбачених ст.376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» - залишити без задоволення.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року-залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, згідно ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий О.П.Варенко
Судді: В.С.Городнича
О.В.Лаченкова