Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/46/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 198 (213) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
21.01.2020 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_10
та ОСОБА_11 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12018090000000823 від 30 жовтня 2018 року стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_9 на вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умані Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, на утриманні має малолітню дитину, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 198 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 3 роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_7 зобов'язано періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 4 576 грн. процесуальних витрат за проведення судової експертизи.
Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання про речові докази.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_9 просить скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляд, вказуючи на те, що досудове розслідування проведено вкрай поверхово та необ'єктивно, обставини, які викладені в обвинувальному акті не відповідають дійсності, а висновки суду суперечливі.
Крім того зазначає, що в результаті протиправних дій ОСОБА_7 , який також підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, йому заподіяні матеріальні збитки, у зв'язку з чим він повинен бути залучений у справу в якості потерпілого.
Однак ні прокурор, під час досудового розслідування, ні суд, його до участі у справі не допустили, чим порушили його права, як особи яка постраждала від вчиненого ОСОБА_7 злочину.
ОСОБА_9 стверджує, що не залучення його до участі у справі в якості потерпілого та розгляд справи без його обов'язкової участі, а також неправильне вирішення питання про речові докази є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і як наслідок безумовне скасування, оскаржуваного ним вироку.
Згідно з вироком суд встановив, що упродовж липня 2017 р. - червня 2018 р. ОСОБА_7 , маючи умисел на заздалегідь не обіцяне придбання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, домовився із невстановленою слідством особою та придбав у неї комплектуючі агрегати від викраденого невстановленими особами 12.07.2017 року у ОСОБА_12 автомобіля марки «БМВ Х-6».
Крім цього, суд вказав, що впродовж березня - червня 2018 р. ОСОБА_7 , маючи умисел на заздалегідь не обіцяне придбання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, домовився із невстановленою слідством особою та придбав у неї комплектуючі агрегати від викраденого в ніч з 16.03.2018 р. на 17.03.2018 р. невідомими особами у ОСОБА_9 автомобіля марки «БМВ Х-5».
У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, з корисливих мотивів, у період з 12.07.2017 р. по 28.06.2018 р., достовірно знаючи, що придбані запасні частини (агрегати) здобуті злочинним шляхом, зберігав у власному приміщенні СТО по АДРЕСА_2 для їх подальшого встановлення на автомобілі марки «БМВ» аналогічних моделей при проведенні ремонтних робіт.
Заслухавши доповідача, в дебатах думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, ОСОБА_9 , його представника - адвоката ОСОБА_10 , а також представника потерпілого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_11 , які підтримали апеляційну скаргу і просили суд її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_9 підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто такі порушення вимог Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 415, п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок та призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо, зокрема, встановлено порушення, передбачене пунктом 5 частини другої статті 412 Кримінального процесуального кодексу України; судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання.
Положеннями ст. 56 КПК України регламентовано права потерпілого, в тому числі, відповідно до положень п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 3 ст. 56 КПК України, під час судового провадження потерпілий має право: бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні, брати участь у безпосередній перевірці доказів, висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому.
З обсягу та характеру фактичних обставин цієї справи, вбачається, що досудове розслідування в даній справі не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розслідуванні, оскільки очевидно, що потерпілими спочатку в об'єднаному, а у подальшому виділеного в окреме кримінальне провадження є власники викрадених автомобілів ОСОБА_9 та ОСОБА_12 .
Не зважаючи на це, вказані особи в якості потерпілих у даному кримінальному провадженні не фігурують.
Для правильного вирішення справи, суду ще на стадії підготовчого провадження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 КПК України, необхідно було б з'ясувати та процесуально вирішити питання про склад осіб, які повинні приймати участь у судовому розгляді.
Однак суд, на необ'єктивність та неповноту досудового слідства уваги не звернув, потерпілих до участі у справі не допустив, вимог ст. 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду не дотримався.
Крім того, судовий розгляд даного кримінального провадження був проведений в порядку ст. 349 КПК України, за відсутності потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , що призвело до порушення їх процесуальних прав.
Відповідно до ст.349 КПК України після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.
Диспозиція ч.3 ст.349 КПК України передбачає, що якщо проти цього не заперечують всі учасники судового провадження, можливо визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тобто розглянути справу за скороченою процедурою. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
Розглянувши провадження у порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, районний суд порушив загальні засади кримінального провадження, закріплені у ст. 7 КПК України, до яких зокрема відноситься безпосередність дослідження показань, речей і документів, а також вимоги ст. 9 КПК України щодо законності при здійсненні кримінального провадження, оскільки був зобов'язаний всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_9 був позбавлений можливості висловитись з приводу визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, порядку їх дослідження, та позбавлено останнього права виступити у судових дебатах і висловити свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, дізнатись про те, що він позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
З урахуванням викладеного вище, у колегії суддів наявні достатні підстави вважати, що під час судового провадження судом першої інстанції порушено процесуальні права потерпілого по даному кримінальному провадженні, чим допущено істотне порушення норм кримінального процесуального закону, що їх наведено у тексті мотивувальної частини ухвали вище.
Отже, з огляду на вказані обставини, вирок суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню, в зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
У зв'язку із скасуванням вироку суду із-за істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, та відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, якими встановлено, що призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, колегія суддів в обговорення вини і кваліфікації дій ОСОБА_7 не входить.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження, суду першої інстанції слід всебічно, повно та неупереджено розглянути його та дослідити доводи апеляційної скарги потерпілого, під час ухвалення вироку не допустити виявлені недоліки та ухвалити вмотивоване, законне і справедливе судове рішення, надавши оцінку всім доказам, дослідженим під час судового розгляду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 376,404, 405, 407, 409-412, 415, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Христинівського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року в кримінальному провадженні № 12018090000000823 від 30 жовтня 2018 року стосовно ОСОБА_7 обвинуваченого за ст.198 КК України - скасувати та призначити новий судовий розгляд у Христинівському районному суді Черкаської області зі стадії підготовчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4