Іменем України
20 січня 2020 року м. Кропивницький
справа № 405/6356/16-ц
провадження № 22-ц/4809/209/20
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Кіселика С. А., Мурашка С. І.,
секретар судового засідання Кравченко Я. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2019 року у складі головуючої судді Шевченко І. М.
Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.
30.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11290985000 від 30.01.2008 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживача та визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту залишити без розгляду, у зв'язку повторно не явкою позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Позивач подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення норм процесуального права ставить питання про скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказує, що жодних повідомлень про судове засідання, яке було призначене на 11.10.2019 року не отримував, на 07.11.2019 року судову повістку, але з 04.11.2019 р. по 15.11.2019 р. перебував на лікарняному та через незадовільний стан здоров'я не мав можливості подати заяву про розгляд справи за його відсутності або про перенесення дати судового засідання, чи письмово повідомити суд про причину неявки.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Вважає ухвалу законною й обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.
Позивач надав апеляційному суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.105).
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін з таких підстав.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.09.2016 року відкрито позовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.18 т.1).
Судові засідання неодноразово відкладалися у зв'язку з неявкою сторін, в тому числі через неявки позивача (а.с.52,58,63,70,88,124,129,136,141,158,167,176,184,192,211,230,236, 242 т.1, а.с.1 т.2).
В чергове судове засідання, яке було призначене на 11.10.2019 року на 10:00 год. позивач не з'явився, судовий розгляд справи відкладено на 07.11.2019 року на 11:30 год. (а.с.69 т.2).
Про час, дату і місце судового розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, а саме 09.08.2019 року (а.с.59 т.2).
В судове засідання, призначене на 07.11.2019 року на 11:30 год., позивач не з'явився (а.с.74 т.2).
Про час, дату і місце судового розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, а саме 21.10.2019 року (а.с.73 т.2).
Заяви про причини неявки та про розгляд справи за відсутності позивача відсутні.
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім того, відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (ч. 5 ст. 128 ЦПК).
Встановлено, що судові повістки на судові засідання 11.10.2019 року та на 07.11.2019 року позивач отримав особисто (а.с.59,73 т.2), та мав достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 128 ЦПК України, а також подання клопотань (заяв).
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки, що відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до вимог ст. ст. 374, 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді С. А. Кіселик
С. І. Мурашко