Справа № 163/2149/19 Провадження №33/802/46/20 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.
Категорія:ч. 1 ст. 483 МК України. Доповідач: Денісов В. П.
27 січня 2020 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, щодо якої провадження у справі закрито ОСОБА_1 , - адвоката Кривошея А.М., представника митниці - Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника митниці - начальника УПМП та МВ Хурсяка М.А. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 05 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою судді провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, закрито за відсутністю складу правопорушення у діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Республіки Білорусь.
Вирішення долі вилучених за протоколом про порушення митних правил 1350 пачок сигарет білоруського виробництва віднесено до компетенції Волинської митниці відповідно до положень ст. 228 МК України або ст.ст. 243, 488 МК України.
Інспектор Волинської митниці склав протокол про те, що ОСОБА_1 , слідуючи 01 жовтня 2019 року через пункт пропуску " Пулемець " митного поста "Піща" Волинської митниці ДФС з Республіки Білорусь в Україну будучи водієм автомобіля "Сітроен", номерний знак НОМЕР_1 , обрала "зелений коридор" як форму проходження митного контролю. Під час проведення повного митного огляду було виявлено 1350 пачок сигарет білоруського виробництва загальною вартістю 30 240 гривень, які були приховані в ніші під сидіннями в панелі підлоги автомобіля в спеціально виготовленому тайнику.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України.
В поданій апеляційній скарзі т.в.о. заступника начальника митниці просить скасувати постанову судді та ухвалити нове судове рішення, в межах санкції ч. 1 ст. 483 МК України. Посилається на те, що суддя безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Вважає, що судом не взято до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 в ніші під сидінням та панелі автомобіля в спеціально виготовленому тайнику, особисто було приховано цигарки в кількості 1350 пачок.
В запереченні захисник ОСОБА_1 - адвокат Кривошей А.М. вважає апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС необґрунтованою. Просить постанову судді Любомльського районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника митниці, який підтримав подану апеляційну скаргу з мотивів, викладених у ній та просив скасувати постанову судді та прийняти нову, думку захисника Кривошея А.М., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України вказаної вимоги закону дотримав.
Згідно з протоколом про порушення митних правил, ОСОБА_1 , слідуючи 01 жовтня 2019 року через пункт пропуску "Пулемець" митного поста "Піща" Волинської митниці ДФС з Республіки Білорусь в Україну будучи водієм автомобіля "Сітроен", номерний знак НОМЕР_1 , обрала "зелений коридор" як форму проходження митного контролю. Під час проведення повного митного огляду було виявлено 1350 пачок сигарет білоруського виробництва загальною вартістю 30 240 гривень, які були приховані в ніші під сидіннями в панелі підлоги автомобіля в спеціально виготовленому тайнику.
За змістом ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів, має містити дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Статтею 494 МК України передбачено вимоги щодо складання протоколу про порушення митних правил, згідно якої про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості.
Так, згідно положень ст. ст. 488, 490, 494-495 МК України, протокол про порушення митних правил - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого МК України, і є найважливішим джерелом доказів у справах про порушення митних правил.
Згідно з вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи, які фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції, а справи щодо їх застосування в силу суворості таких санкцій за суттю є кримінальними (пункти 82, 83 Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 8 червня 1976 року, пункт 55 Рішення у справі «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, пункт 38 Рішення у справі «Менаріні проти Італії» від 27 вересня 2011 року).
З цього слідує, що протокол про порушення митних правил, за вчинення яких митним законом передбачена досить сувора відповідальність, є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, що вимагає від особи, яка складає такий протокол, здійснення максимально можливою мірою дій, спрямованих на забезпечення можливості притягнення особи, яка скоїла правопорушення, до адміністративної відповідальності шляхом зібрання та фіксації доказів відповідно до вимог закону.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення характеризується діями, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості.
Разом з тим, згідно протоколу про порушення митних правил, інспектором Волинської митниці констатовано лише факт переміщення ОСОБА_1 цигарок, при цьому не зазначено кваліфікуючих ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Крім того, з відповіді Луцького прикордонного загону на адвокатський запит вбачається, що 01 жовтня 2019 року через пункт пропуску " Пулемець " митного поста "Піща" Волинської митниці ДФС з Республіки Білорусь в Україну водієм автомобіля "Сітроен", номерний знак НОМЕР_1 , в якому було виявлено тютюнові вироби, був громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), а не ОСОБА_1 , яка їхала пасажиром.
Згідно зі ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема, законності та презумпції невинуватості, а також додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги апеляційним судом враховуються і положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи; що під час розгляду справи та прийнятті рішення суд вправі посилатись лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що можливості збирання додаткових доказів у даній справі не вичерпані.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідно до положень МК України вжиття заходів по встановленню осіб, які вчинили порушення митних правил, складання протоколів про такі правопорушення, з'ясування обставин, за яких скоєно правопорушення, встановлення свідків (очевидців) події, вилучення речей та документів, збирання інших доказів у підтвердження вини особи, покладається на посадових осіб митних органів Державної фіскальної служби), суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Таким чином, суддя прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складe адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, з чим погоджується і апеляційний суд, оскільки досліджені по справі докази приводять до висновку, що вина ОСОБА_1 не доведена і не встановлена митним органом, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що саме ОСОБА_1 була водієм транспортного засобу під час проходження митного контролю.
Відтак, доводи апеляційної скарги щодо визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України не підлягають до задоволення, оскільки вину останньої не доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для задоволення поданої апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу т.в.о. заступника начальника митниці - начальника УПМП та МВ Хурсяка М.А. - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 05 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов