Провадження № 11-кп/803/408/20 Справа № 208/5639/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 січня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючої судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_6 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 жовтня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання засудженої про зарахування у строк покарання строк попереднього ув'язнення,
за участю учасників провадження:
прокурора: ОСОБА_7
засудженої: ОСОБА_6 в режимі відео конференції,
захисника: ОСОБА_8 , -
В апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та зарахувати їй у строк покарання строк перебування у СІЗО з 05.03.2018 року по 18.05.2018 року, з 25.05.2018 року по 07.12.2018 року, з 15.03.2019 року по 09.08.2019 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В обґрунтування апеляційної скарги засуджена зазначає, що, враховуючи, що незалежно від мети перебування у СІЗО, умови утримання не змінюються, тому увесь час перебування в умовах СІЗО підлягає перерахуванню відповідно до доповнень до ч.5 ст.72 КК України.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 жовтня 2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_6 про зарахування у строк покарання строк попереднього ув'язнення.
Суд обґрунтовуючи своє рішення зазначив, що вищою касаційною інстанцією розглянуті питання щодо правильності зарахування в строк відбуття ОСОБА_6 покарання, строку її попереднього ув'язнення, а тому, при відсутності якихось інших, неврахованих даних, не має підстав для ухвалення рішення щодо застосування ч.5 ст. 72 КК України.
Вислухавши доповідь судді, доводи засудженої та її захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги засудженої та просили зарахувати їй в строк покарання термін попереднього ув'язнення, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог.
Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.06.2017 року ОСОБА_6 засуджена за ст. 115 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 72 ч.5 КК України у строк відбування покарання, строк її попереднього ув'язнення у період з 19.09.2016 року по 19.06.2017 року, зараховано у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 05.03.2018 року, відповідно до ст. 72 ч.5 КК України з урахуванням змін у законодавстві, у строк відбування ОСОБА_6 покарання зараховано строк її попереднього ув'язнення з 16.09.2016 року по 20.06.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та з 21.06.2017 року по 05.03.2018 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного суду України від 20.06.2019 року, визначено, що, враховуючи зміни у законодавстві, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_6 з 21.06.2017 року по 05.03.2018 року, рахується як один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто зараховано у строк покарання весь період попереднього ув'язнення до набрання законної сили вироком суду.
Факт перебування ОСОБА_6 у слідчому ізоляторі до закінчення розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, а також, для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, не є підставою для застосування ч. 5 ст. 72 КК України, оскільки вказані обставин мали місце після набрання вироком законної сили, тоді як відповідно до вимог ст. 1 Закону України « Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення застосовуються до засуджених, вирок щодо яких не набрав законної сили.
Переміщення особи, яка відбуває покарання, в установу попереднього ув'язнення для розгляду скарг та заяв після набрання законної сили вироком є заходами не кримінально-правового, а кримінально-процесуального характеру, що мають на меті виключно забезпечення належного здійснення кримінального провадження.
Застосування цих заходів не може розглядатись, як безпосередній наслідок вчиненого злочину, оскільки вони обумовлені не визнанням судом особи винною, а застосовуються для вирішення інших скарг та заяв, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у застосуванні положення вимог ч.5 ст. 72 КК України щодо зарахування попереднього ув'язнення, а тому апеляційна скарга засудженої не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 жовтня 2019 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_6 про зарахування у строк покарання строк попереднього ув'язнення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
------------------- ------------------- --------------------
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4