Провадження № 11-сс/803/9/20 Справа № 196/1351/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 січня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ “МАКСІ ТОРГ ЛТД” на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року, якою клопотання старшого слідчого Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про арешт майна в межах кримінального провадження № 42019041500000077 задоволено частково, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року клопотання старшого слідчого Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про арешт майна в межах кримінального провадження № 42019041500000077 задоволено частково.
Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що зазначені в клопотанні старшого слідчого Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 документи, речі та техніка, вилучені в ході обшуку одноповерхового приміщення з вивіскою «Лото» за адресою: вул. Першотравнева, б/н смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області є речовими доказами по кримінальному провадженню №42019041500000077 та зберігають на собі сліди злочину, а також з метою встановлення обставин вчинення злочину в ході досудового розслідування кримінального провадження, проведення необхідних експертиз по тимчасово вилученому майну і виникла необхідність арешту вищевказаного майна, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження зумовить труднощі виконання вищевказаних слідчих дій, чи перешкоджатиме встановленню істини по кримінальному провадженню внаслідок того, що вилучене майно може бути приховано, відчужене чи пошкоджене.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити і зобов'язати слідчого Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області повернути арештоване майно.
Вимоги апеляційної скарги, обґрунтовує тим, що ухвала є необ'єктивною, необґрунтованою та ухваленою із грубим порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, оскільки в судовому засіданні суду першої інстанції жоден із доводів представника ТОВ “МАКСІ ТОРГ ЛТД” не був врахований.
Окрім того, адвокат ОСОБА_6 вказує, що доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів ані в клопотанні слідчого, ані в ухвалі слідчого судді не наведено, а будь-які кримінальні правопорушення з боку ТОВ “МАКСІ ТОРГ ЛТД” та будь-які приводи для конфіскації майна відсутні. А також ні слідчим, ні судом не взято до уваги документи, які підтверджують, що ТОВ “МАКСІ ТОРГ ЛТД” не займається гральним бізнесом, а є ліцензованим оператором державної лотареї ліцензіара ТОВ “М.С.Л.” та ТОВ “Космолот”.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про необґрунтованість рішення слідчого судді та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею дотримані належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні слідчого відділу Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42019041500000077 від 14 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
28.11.2019 року заступником начальника СВ Царичанського ВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29.10.2019 року було проведено обшук одноповерхового приміщення з вивіскою «Лото», яке розташоване по вулиці Першотравневій, б/н в смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, в ході якого було припинено діяльність закладу та на вилучене майно було накладено арешт.
19.12.2019 року о 22.26 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 19.12.2019 року за адресою: вул. Першотравнева, бн смт. Царичанка працюють незаконні ігрові автомати, тобто що вищевказаний заклад продовжує свою незаконну діяльність шляхом надання можливості доступу до азартних ігор на комп'ютерних стимуляторах, у зв'язку із цим старшим слідчим СВ Царичанського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 в період часу з 23.52 по 04.26 год. під час безпосереднього переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину та надають послуги з незаконного зайняття гральним бізнесом, було проведено обшук одноповерхового приміщення з вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване по АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено зазначене в ухвалі майно.
20.12.2019 року ст. слідчим Царичанського ВП ОСОБА_7 за правилами, передбаченими ч.ч.3, 5-7 ст. 110 КПК України, винесено постанову про визнання вказаного вилученого в ході обшуку майна як речового доказу і приєднано до матеріалів кримінального провадження.
20.12.2019 року, старший слідчий Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_7 звернувся до суду з погодженим з прокурором Царичанського відділу Новомосковської місцевої прокуратури юристом ОСОБА_8 клопотанням про проведення обшуку в кримінальному провадженні №42019041500000077.
23.12.2019 року ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області задоволено клопотання старшого слідчого Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_7 про обшук, яка внесена в Єдиний державний реєстр судових рішень.
24.12.2019 року ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області задоволено частково клопотання старшого слідчого Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_7 про арешт майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на майно.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно.
Крім цього, слідчий суддя, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
На думку колегії суддів, арешт вказаного майна є співрозмірний з потребами кримінального провадження та необхідний з метою забезпечення кримінального провадження та використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Що стосується доводів адвоката, що слідчим у порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України не надано документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи наявності правової підстави для арешту майна, то вказане твердження колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню, адже вказане майно обґрунтовано визнано речовим доказом, та в майбутньому може мати значення для даного кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не було враховано те, що ТОВ «Максі ТОРГ ЛТД» не займається гральним бізнесом в розумінні вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», натомість є ліцензованим оператором державної лотереї ліцензіара ТОВ “М.С.Л.” та ТОВ “Космолот”, що підтверджується ліцензійним договором №10773-1/2019 від 10.07.2019 року, актом приймання-передачі №10856 від 12.08.2019 року, договором передоручення №10773-1/2019 від 10.07.2019 року, актом 10856 від 30.07.2019 року, посвідченням на розповсюдження білетів державних лотерей, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, на час розгляду даного клопотання слідчого у суді першої інстанції, діяло Розпорядження КМУ від 20 грудня 2019 р. № 1325-р «Про протидію гральному бізнесу», відповідно до якого, скасовано наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів від 12 грудня 2002 р. № 128/1037 в частині діяльності розповсюджувачів лотерей та визначення поняття “електронна система”. Національній поліції, Державній фіскальній службі забезпечити вжиття заходів до припинення функціонування розповсюджувачів лотерей, діяльність яких не віднесена до організації та проведення лотерей, не заборонених Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні».
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «МАКСІ ТОРГ ЛТД», - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року, якою клопотання старшого слідчого Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про арешт майна в межах кримінального провадження № 42019041500000077 задоволено частково, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4