ун. № 759/16416/19
пр. № 1-кп/759/438/20
28 січня 2020 року Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12019100080005813 від 13.08.2019 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сухумі, Грузія, громадянина Грузії, з повною середньою освітою, одруженого, який має малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, не судимого, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , перекладача ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 13.08.2019 року, приблизно о 13:00 годин, знаходячись біля буд. № 31 по проспекту Академіка Палладіна в м. Києві, побачив на не охоронюваній стоянці припаркований автомобіль марки «Шкода Супер Б», державний номер НОМЕР_1 , в салоні якого помітив «USB накопичувач». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою обернення майна на свою користь та покращення свого матеріального становища, ОСОБА_3 , відчинивши праві задні, від водійського сидіння, двері зазначеного транспортного засобу, взяв в салоні автомобіля «USB накопичувач», вартістю 680 гривень, який належить ОСОБА_5 , та намагався його викрасти, виконавши таким чином всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Однак довести злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий та затриманий потерпілим ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, висунутого проти нього в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, підтвердив викладені в ньому обставини та щиро розкаявся у вчиненому. Суду показав, що приблизно у серпні 2019 року, в денний час, більш точної дати не пам'ятає, він знаходився в районі «Академмістечка» та побачив припаркований автомобіль марки «Шкода Супер Б», двері якого не були зачинені на замок. Він відкрив задні двері автомобіля та з салону взяв «USB накопичувач». Однак в цей час його побачив власник автомобіля, який є потерпілим та який затримав його. Додатково пояснив, що всі речі, які у нього вилучалися під час затримання, були йому повернуті.
Враховуючи, що ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його показання як об'єктивні, та такі, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши думку учасників судового провадження щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, з'ясувавши правильність розуміння змісту цих обставин, переконавшись у добровільності такої позиції учасників судового провадження та роз'яснивши їм про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку, розглянув справу за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Допитавши обвинуваченого, не досліджуючи інші докази по кримінальному провадженню, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого повністю доведена, однак його дії органом досудового розслідування кваліфіковано невірно, та дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення кримінального правопорушення повторно. Разом з цим, на час ухвалення вироку в зазначеному кримінальному провадженні, відсутній вирок, який би набрав законної сили, та яким ОСОБА_3 було би визнано винним у вчиненні будь-якого з кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185-187, 189-191, 262 КК України, у зв'язку із чим, зазначена обставина виключає кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме кваліфікуючу ознаку повторності.
Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який одружений, має малолітню дитину, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.
З урахуванням обставин справи, особи обвин уваченого, враховуючи, що потерпілий претензій до обвинуваченого не має та підтримав думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді трьох місяців арешту, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, суд відповідно до ст.ст. 65, 68 КК України вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначити йому покарання у виді трьох місяців арешту.
Строк дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту на час постановлення вироку сплинув, та з урахуванням того, що суд призначає обвинуваченому покарання у виді арешту, та для забезпечення кримінального провадження щодо виконання вироку, відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК України, суд вважає необхідним обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховую позицію Європейського суду з прав людини у рішенні від 04 червня 2015 року (остаточне 04 вересня 2015 року) по справі "Руслан Яковенко проти України", в якому Суд зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити та національне законодавство України чітко передбачає, що суд, який постановляє вирок, повинен вирішити, який запобіжний захід застосовуватиметься до засудженого до набрання вироком законної сили. ( п. 46, п. 62).
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно рахувати з дня його фактичного затримання по даному кримінальному провадженню, а саме з 28 січня 2020 року. Також необхідно зарахувати у строк відбування покарання дні досудового тримання обвинуваченого під вартою, а саме з 13.08.2019 року по 15.08.2019 року включно.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме: чоловічу сумку, ланцюг, браслет, грошові кошти в сумі 25 гривень, ремінь, папку з документами, запальничку та шнурки, які були вилучені у ОСОБА_3 під час затримання та повернуті йому, необхідно залишити останньому; CD-R, який зберігається в матеріалах кримінального провадження у прокурора, необхідно залишити зберігатися при матеріалах кримінального провадження у прокурора; USB накопичувач, який належить потерпілому та переданий на зберігання до камери схову Святошинського УП ГУ НП у місті Києві, необхідно повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Доказів про судові витрати прокурором не надано.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох місяців арешту.
Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 28 січня 2020 року. У строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 зарахувати дні досудового тримання під вартою, а саме з 13.08.2019 року по 15.08.2019 року включно.
Речові докази: чоловічу сумку, ланцюг, браслет, грошові кошти в сумі 25 гривень, ремінь, папку з документами, запальничку та шнурки, які були вилучені у ОСОБА_3 та повернуті йому, залишити останньому; CD-R, який зберігається в матеріалах кримінального провадження у прокурора, залишити зберігатися при матеріалах кримінального провадження у прокурора; USB накопичувач, який належить потерпілому та переданий на зберігання до камери схову Святошинського УП ГУ НП у місті Києві, повернути потерпілому ОСОБА_5 .
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.а засудженим, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1