Справа № 761/12118/19
Провадження № 2/761/1079/2020
28 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина О.А.
при секретарі: Яворській А.А.,
за участі:
позивачки: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
В березні 2019р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просила суд:
- стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, у розмірі 25677,0 грн.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з відповідачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням суду. В шлюбі у сторін, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 .
За виконавчим листом Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2018р. № 761/23387/17 з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 2000,0 грн. щомісяця, починаючи з 05 липня 2017р.
Згідно довідки про розрахунок заборгованості, складаної державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 13 березня 2019р. сума заборгованості по аліментам станом на 28 лютого 2019р. складає 25677,0 грн.
Оскільки в досудовому порядку вирішити спір неможливо, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2019р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
02 липня 2019р. на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач просив суд залишити позов без задоволення, зазначаючи, що єдиним джерелом його доходів є заробітна плата, а також врахувати суд, що заборгованість зі сплати аліментів утворилася, у зв'язку з ухваленням рішення суду про стягнення аліментів з часу звернення до суду з позовом про стягнення аліментів,а також за рішенням суду з нього стягується кредитна заборгованість.
В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, зазначених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 25 листопада 2000р., який було розірвано за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2017р. по справі № 76136163/16-ц.
В шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_4 , яка після розірвання шлюбу між сторонами, проживає разом з позивачкою.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2017р. по цивільній справі № 761/23387/17, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання спільної доньки у розмірі 17 травня 2001р. в розмірі 2000,0 грн.
Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист виданий Шевченківським районним судом м. Києва від 19 січня 2018р. № 761/23387/17.
Згідно довідки про розрахунок заборгованості, складаної державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 13 березня 2019р. сума заборгованості по аліментам станом на 28 лютого 2019р. складає 25677,0 грн.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину.
Згідно із ч. 1 ст. 187 цього Кодексу один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
В судовому засіданні стороною відповідача не було спростовано відомості про наявність заборгованості відповідача по сплаті аліментів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006р., передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи правові позиції Великої Палати Верховного Суду наведені в постанові від 25 квітня 2018р. по справі № 572/1762/15-ц, беручи до уваги матеріальний стан відповідача, перевіривши наданий стороною позивача вірний розрахунок пені, а також те, що за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019р. по цивільній справі № 761/4182/17, з сторін стягується заборгованість за кредитним договором № 1527рvi-05-05 від 25 травня 2005р., суд приходить до висновку про зменшення розміру пені до 20000,0 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 200, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 549 ЦК України; ст. ст. 195, 196 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) в зв'язку з несвоєчасною сплатою аліментів, в розмірі 20000,0 /двадцять тисяч/ грн.; судовий збір у розмірі 768 /сімсот шістдесят вісім/ грн. 40 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 28 січня 2020р.
Суддя: